Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "КРУПС", м. Львів б/н від 30.07.2010 року

на рішення господарського суду Львівської області від 29.06.2010 року

у справі № 14/81

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УФО", м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства "КРУПС", м. Львів

про стягнення 80 874,24 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Крупський В. –директор;

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.08.2010 року у складі колегії: головуючого-судді Мельник Г.І., суддів: Новосад Д.Ф. та Михалюк О.В. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду. У зв’язку з перебуванням судді Новосад Д.Ф. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2010 року в склад колегії введено суддю Орищин Г.В. У зв’язку із зайнятістю судді Орищин Г.В. в іншому судовому засіданні та виходом з відпустки судді Новосад Д.Ф., розпорядженням в. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2010 року в склад колегії по розгляду даної справи замість судді Орищин Г.В. введено суддю Новосад Д.Ф.

Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Кітаєва С.Б.) від 29.06.2010 року у справі № 14/81 позов задоволено повністю: стягнуто з Приватного підприємства "КРУПС", м. Львів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УФО", м. Київ 80874,24 грн. основного боргу, 808,75 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач –ПП "КРУПС"з постановленим рішенням не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення не взято до уваги доводи відповідача про те, що ухвалою господарського суду Львівської області від 29.05.2009 року порушено провадження у справі № 31/80 про банкрутство ПП "КРУПС"та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Покликається також на те, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ПП "КРУПС", а тому вимоги позивача, заявлені у межах даного позову, відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом'є конкурсними вимогами, для заявлення і погашення яких вищевказаним Законом (2343-12) встановлені спеціальні строки і порядок. Враховуючи вищенаведене, вважає, що вимоги позивача не можуть розглядатися у позовному провадженні, а повинні заявлятись в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , шляхом подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника у справі про його банкрутство.

Позивач –ТзОВ "УФО"правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористалося, відзиву на апеляційну скаргу не подало, однак його представник в судовому засіданні 29.11.2010 року проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2010 року та 01.11.2010 року. В судовому засіданні 29.11.2010 року оголошувалася перерва до 06.12.2010 року. Строк вирішення апеляційної скарги продовжувався згідно вимог ст. 69 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений в судовому засіданні 29.11.2010 року, тому колегія суддів вирішила розглядати апеляційну скаргу у його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, а також представника позивача, дані в попередньому судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 29.06.2010 року у справі № 14/81 залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що 19.02.2008 року між ТзОВ "УФО"(постачальник) та ПП "КРУПС"(покупець) було укладено договір поставки № 30/02, за умовами якого постачальник зобов’язувався поставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки продукцію (товар) у власність покупця, а покупець, в свою чергу, зобов’язувався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору. Асортимент та ціни на товар, що може бути поставлений згідно цього договору, визначаються у специфікації (п. п. 1.1, 1.2 договору).

Зобов’язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару та підписання сторонами оформленої належним чином накладної, товарно-транспортної накладної та ін. (супровідних документів) та передачі покупцю податкової накладної та повного комплекту документів, передбачених пунктом 5.1. договору, оформлених згідно вимог чинного законодавства та цього договору (п. 2.11 договору).

Пунктом 7.6 договору передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити поставлений постачальником товар протягом трьох календарних днів від моменту продажу такого товару третім особам.

На виконання своїх зобов’язань позивач згідно видаткових накладних № РН-000621 від 06.11.2008 року та № РН-000927 від 19.12.2008 року поставив, а відповідач через свого представника, який діяв на підставі довіреностей серія НБІ № 273230 від 06.11.2008 року та серія НБІ № 273242 від 19.12.2008 року, отримав обумовлений у договорі товар на загальну суму 390 672,72 грн.

Відповідач за отриманий товар з позивачем розрахувався лише частково, а саме: здійснив оплату товару на суму 78672,72 грн. (згідно платіжних доручень № 411 від 19.12.2008 року, № 4 від 15.01.2009 року, № 21 від 13.02.2009 року, № 60 від 04.03.2009 року, № 74 від 17.03.2009 року, № 64 від 19.03.2009 року, № 78 від 19.03.2009 року, № 87 від 31.03.2009 року, № 96 від 10.04.2009 року та № 114 від 22.04.2009 року) та повернення товару на суму 231125,76 грн. (по накладних № Р0429-1 від 29.04.2009 року, № Р0720-1 від 20.07.2009 року, № Р0720-2 від 20.07.2009 року та № Р1124-1 від 24.11.2009 року).

Враховуючи вищенаведене, вартість поставленого позивачем товару, який відповідачем не оплачено та не повернуто в порядку, передбаченому договором поставки, склала 80874,24 грн., у зв’язку з чим позивач, керуючись ст. 530 ЦК України, 24.02.2010 року надіслав відповідачу претензію № 8 від 22.02.2010 року з вимогою оплатити існуючу заборгованість. Однак, дана вимога, яка отримана відповідачем 05.03.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 62362725 (а. с. 31), залишена останнім без задоволення.

В силу вимог ст. ст. 11, 626 ЦК України, ст. 174 ГК України договір є підставою виникнення господарських зобов’язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, п. 7 ст. 193 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч вищенаведеним вимогам законодавства вартість поставленого позивачем товару у повному обсязі не оплатив, чим порушив взяті на себе договірні зобов’язання і внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 80874,24 грн., яка підтверджується документальними доказами у справі, відповідає дійсним обставинам справи та не спростована відповідачем у встановленому законом порядку, оскільки докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов’язань щодо повної сплати отриманого товару в добровільному порядку в матеріалах справи відсутні і останнім колегії такі також не надано.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог і стягнення з відповідача 80874,24 грн. заборгованості по договору поставки № 30/02 від 19.02.2008 року, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з’ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

По суті доводів апеляційної скарги щодо порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2010 року провадження у справі № 31/80 про банкрутство ПП "КРУПС"припинено у зв’язку з тим, що така порушена безпідставно, оскільки при зверненні до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "КРУПС"ініціюючий кредитор не надав доказів безспірності його вимог до боржника. За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно розглянув вимоги позивача в порядку позовного провадження.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 29.06.2010 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. Рішення господарського суду Львівської області від 29.06.2010 року у справі № 14/81 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "КРУПС", м. Львів б/н від 30.07.2010 року –без задоволення.

2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.