3/91/10 Про стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу - 02.12.2010 Прийняття

В серпні 2010 року ТОВ "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з ТОВ "ВВ" заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №1107/151 від 11 липня 2008 року у розмірі 403 265,99 грн., неустойки у формі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення виконання зобов’язань за вказаним договором у розмірі 80402,17 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що 11.07.2008 року між сторонами укладено договір фінансового лізингу №1107/151, умови якого в частині сплати лізингових платежів відповідач порушив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 403 265,99 грн., на яку нарахована неустойка у формі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення виконання зобов’язань у розмірі 80402,17 грн. (а.с.2-7).

05.10.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 413543,68 грн., неустойку в розмірі 6359,80 грн. та 3% річних у розмірі 18883,73 грн. (а.с.69-75)

Відповідач у відзиві зазначив, що сума основного боргу без урахування штрафних санкцій складає 107910,93 грн. (а.с.126-127)

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.10.2010 р. (суддя Смородінова О.Г.), оформленим відповідно до ст. 85 ГПК України 22.10.2010 р., позов задоволено з підстав обґрунтованості заявлених позовних вимог (а.с.139-141).

Не погодившись з даним рішенням, відповідач 01.11.2010 р. звернувся з апеляційною скаргою, якою просив його скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, оскільки, в договорі фінансового лізингу №1107/151 сторони домовились що спори, які можуть виникнути в процесі виконання цього договору, вирішуються в постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СОЮЗ".

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про безпідставність доводів скаржника, просив рішення залишити без змін.

25.11.2010 р. скаржником подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку із необхідністю надати доповнення до апеляційної скарги та у зв’язку із перебуванням його представників у відрядженні в м.Києві.

Клопотання відхилено судовою колегією, оскільки:

- участь представників сторін при розгляду апеляційної скарги не є обов’язковою в силу норм ГПК України (1798-12) , а також не визнана такою судом апеляційної інстанції;

- відповідача належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду скарги, копію ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження відповідач отримав 20.11.2010 р.;

- у разі відрядження представників, ТОВ "ВВ" не було позбавлено права уповноважити іншу особу на представництво його інтересів в апеляційній інстанції;

- у відповідача було достатньо часу для надання доповнення до апеляційної скарги.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

11.07.2008 р. між ТОВ "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" (лізингодавець) та ТОВ "ВВ" (лізингоотримувач) укладено договір фінансового лізингу №1107/151, за умовами якого лізингодавець зобов’язався за заявкою лізингоотримувача придбати у третьої особи та передати в фінансовий лізинг самоскид Ford Cargo 3530Д, а останній здійснювати оплату лізингових платежів. Відповідно до п.22.1.-22.3. договору, спори чи розбіжності, що виникають в процесі виконання цього договору, які сторони не можуть вирішити шляхом мирних переговорів, включаючи ті спірні моменти, які стосуються юридичної сили чи тлумачення окремих положень, термінів чи понять договору, будуть вирішуватись в постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз". Розгляд спору буде проходити згідно Закону України "Про третейські суди" (1701-15) і Регламенту третейського суду. Місце знаходження третейського суду –м.Київ, вул.Десятинна, 4/6 (а.с.12-24).

Предметом даного позову є стягнення заборгованості по лізинговим платежам за вищевказаним договором фінансового лізингу.

Згідно ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судом підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Господарський договір –це засноване на згоді сторін і зафіксоване у встановленій законом формі зобов’язальне правовідношення між суб’єктами господарювання, змістом якого є взаємні права і обов’язки сторін у галузі господарської діяльності.

Відповідно до ч.2 ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, повязаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених п.4 ч.1 цієї статті (справи, що виникають з корпоративних відносин).

Третейський суд має право приймати до розгляду лише справи, віднесені ст. 6 Закону України "Про третейські суди" до їх підвідомчості. Означена законодавча норма містить перелік справ, які не підлягають розгляду третейськими судами і до цього переліку спір про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок виконання господарського договору, не відноситься.

Отже, договір фінансового лізингу містить угоду про передачу спору на вирішення третейського суду, ця угода не визнана недійсною або такою, що втратила чинність чи не може бути виконаною.

Наявність такої угоди унеможливлює вирішення спору у господарському суді, оскільки сторони домовилися про вирішення спору іншим органом.

З огляду на наведене, провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України. Така правова позиція наведена в роз’ясненнях Вищого господарського суду України від 23.08.1994 р.№02-5/612 (із змінами), Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.03.2009 р. №01-08/163 (v_163600-09) .

Вищевикладене не враховано судом першої інстанції при розгляді спору, що призвело до прийняття неправильного рішення і є підставою для його скасування.

Державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу, сплачені позивачем при поданні позову підлягають поверненню на підставі п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про держмито", п.13 Порядку оплати витрат з ІТЗ судового процесу, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. №1258 (1258-2005-п) (із змінами).

Витрати по державному миту за апеляційний перегляд, сплачені відповідачем при поданні апеляційної скарги, з урахуванням результату її розгляду, відшкодовуються останньому за рахунок позивача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючисьп.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 99, 103- 105 ГПК України, суд

Апеляційну скаргу ТОВ "ВВ" задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.10.2010 р. у справі №3/91/10 скасувати, провадження у справі припинити.

Видати ТОВ "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" довідку на повернення з Державного бюджету України держмита в сумі 4837,00 грн., витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн., сплачених за платіжними дорученнями № 5124 від 06.07.2010 р. та №5344 від 30.07.2010 р. при поданні позову.

Стягнути з ТОВ "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз" на користь ТОВ "ВВ" витрат по держмиту в сумі 2193,94 грн. за апеляційний перегляд.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.