ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" грудня 2010 р. Справа № 63/246-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя, суддя, суддя
при секретарі Морока Ю.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Українського науково - технічного центру з технології та обладнання обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" /УкрДНТЦ "Енергосталь"/, м. Харків (вх. № 3864 Х/3 ) на рішення господарського суду Харківської області від 11.10.10 р. у справі № 63/246-10
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика", м. Дніпропетровськ
до Українського науково - технічного центру з технології та обладнання обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" /УкрДНТЦ "Енергосталь"/, м. Харків
про зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив зобов'язати Український науково-технічний центр "Енергосталь" в особі Науково-дослідного та проектного інституту металургійної промисловості "Діпросталь" підписати акт № 245 приймання-передачі науково-технічної продукції за договором № 0484/23465 від 02 червня 2008 року та направити його на адресу ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика", а судові витрати просив покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 жовтня 2010 року у даній справі було задоволено клопотання позивача, замінено неналежного відповідача належним відповідачем та залучено до участі у справі в якості належного відповідача з відповідними процесуальними правами та обов'язками - Український державний науково-технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (УКРДНТЦ "Енергосталь") (ЄДРПОУ 316321138), що знаходиться за адресою: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 9.
Крім того, даною ухвалою прийнято до розгляду уточнення позивача до позовної заяви, відповідно до яких позивач просив суд зобов'язати Український державний науково-технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9 код ЄДРПОУ 31632138) підписати акт № 245 приймання-передачі науково-технічної продукції за Договором № 0484/23465 від 02.06.2008р. та направити його на адресу ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, код ЄДРПОУ 01416760).
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.2010 р. по справі № 63/246-10 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено. Зобов'язано Український державний науково - технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" підписати акт № 245 приймання - передачі науково - технічної продукції за договором № 0484/23465 від 02 червня 2008 року та направити його на адресу ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика". Стягнуто з Українського державного науково - технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" на користь ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" 85,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, Український державний науково - технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь", з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2010 року по справі № 63/246-10 та припинити провадження у справі.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване відповідачем рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Сторони не скористались своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 30.11.2010р., хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Про причини неявки своїх представників сторони суд апеляційної інстанції не повідомили.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, позицію сторін викладено у письмовому вигляді, зокрема в апеляційній скарзі та відзиві на неї, і сторони не були позбавлені права надати суду апеляційної інстанції письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень та мали на це достатньо часу, в зв’язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.
Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, 02 червня 2008 року між сторонами у справі укладений договір № 0484/23465 на створення (передачу) науково-технічної продукції (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач на замовлення відповідача (лист № НП-24-4711 від 06.05.2008 року), зобов'язався створити (передати) науково-технічну продукцію (далі - НТП), а відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно прийняти НТП та оплатити її вартість.
Відповідно до пункту 2.1 договору та протоколу погодження договірної ціни, вартість робіт за цим договором складає 90000,00 грн.
Пунктом 3.1 договору визначено, що передача оформленої в установленому порядку НТП супроводжується документами позивача - накладною, листом.
В процесі розгляду справи господарським судом з’ясовано, що позивачем на виконання зобов'язань, прийнятих на себе за Договором, була розроблена відповідна технічна документація, направлена відповідачу 28 жовтня 2008 року разом з накладною № 219 та отримана останнім 30.10.2008 року, що підтверджується штампом відповідача про отримання на зазначеній накладній.
Згідно з пунктами 3.2., 3.3. Договору документом про виконання науково-технічної продукції є акт приймання-передачі, який позивач надає відповідачу після завершення робіт на суму етапу календарного плану. Відповідач протягом 15 днів з дати отримання науково-технічної продукції направляє позивачу підписаний акт приймання-передачі НТП або мотивовану відмову від приймання НТП.
В обґрунтування позовних вимог ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" послався на те, що 28 жовтня 2008 року разом з накладною № 219 направив відповідачеві НТП, а відповідач отримав її 30.10.2008 року, що підтверджується штампом відповідача про отримання на зазначеній накладній, а 30 жовтня 2008 року позивач передав відповідачу акти прийому-передачі НТП, в тому числі акт № 245 приймання-передачі НТП за договором № 0484/23465 від 02.06.2008 року. Однак відповідач даний акт не підписав, мотивовану відповідь, як то передбачено пунктом 3.3. Договору не надав.
Господарський суд враховуючи ці обставини, а також відсутність у справі доказів, які б спростовували вищевказані твердження позивача, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, зобов'язавши Український державний науково-технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9; код ЄДРПОУ 31632138) підписати акт № 245 приймання-передачі науково-технічної продукції за Договором № 0484/23465 від 02.06.2008р. та направити його на адресу ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, код ЄДРПОУ 01416760).
В силу статей 4-2, 4-3, 4- 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів в межах наданих суду апеляційної інстанції повноважень, визначених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши вимоги позивача та надані в їх спростування докази, дійшла висновку, що зобов'язання підписати акт приймання-передачі науково-технічної продукції за спірним Договором та направлення його на адресу позивача, не відповідає встановленим законом матеріально-правовим способам захисту порушених прав, передбачених чинним законодавством України, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Приймаючи оскаржуване рішення та вирішуючи питання стосовно наявності правових підстав для задоволення позову про зобов'язання підписати акт та направити його на адресу позивача, господарський суд не врахував, що дана вимога не має характеру самостійної (окремої) позовної вимоги, спрямованої на захист та відновлення порушеного цивільного права. Отже, у задоволенні даної позовної вимоги мало бути відмовлено внаслідок неправильності обраного позивачем способу судового захисту порушеного права.
В обґрунтування цих висновків колегія суддів вважає необхідним зазначити, що вимога про зобов'язання підписати акт приймання-передачі науково-технічної продукції за спірним Договором та направлення його на адресу позивача є нічим іншим, як встановленням факту, що має юридичне значення, зокрема факту визнання виконаними робіт по створенню та передачі науково-технічної продукції (НТП). Однак цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог, тому вимога про зобов'язання підписати акт приймання-передачі науково-технічної продукції за спірним Договором та направити його на адресу позивача не призводить до поновлення порушених справ. Вона не може бути предметом спору та самостійно розглядатися в окремій справі.
Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом даного господарського спору є зобов'язання відповідача підписати акт приймання-передачі науково-технічної продукції за спірним Договором та направлення його на адресу позивача. Дана вимога фактично є вимогою про визнання виконаними проведених позивачем робіт за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції № 0484/23465 від 02.06.2008р. а підставою позову - не визнання відповідачем зобов’язання по прийняттю виконаних робіт та немотивована відмова від підписання акту приймання-передачі науково-технічної продукції, який отриманий відповідачем 17.12.2008 року.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В обґрунтування своїх вимог позивач надав до матеріалів справи в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження проведених ним робіт, зокрема підписаний ним відповідний акт № 245 приймання-передачі науково-технічної продукції за Договором № 0484/23465 від 02.06.2008 року, докази направлення цього акту відповідачеві та докази отримання його відповідачем 30.10.2008р.
Разом з цим, колегія суддів визначає, що порядок передання та прийняття робіт врегульований сторонами у спірному Договорі (пункти 3.2., 3.3.), відповідно до якого документом про виконання науково-технічної продукції є акт приймання-передачі, який позивач надає відповідачу після завершення робіт на суму етапу календарного плану, а відповідач в свою чергу протягом 15 днів з дати отримання науково-технічної продукції направляє позивачу підписаний акт приймання-передачі НТП або мотивовану відмову від приймання НТП.
Під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів з’ясовано, що акт приймання-передачі науково-технічної продукції відповідач отримав, проте його підписання проігнорував, мотивовану відмову від підписання даного акту відповідач не пред’являв та вимогу про усунення недоліків у проведеній підрядником роботі на адресу позивача не направив, за таких обставин суд колегія суддів визначає безпідставною відмову відповідача від підписання даного акту.
Окрім того, статтями 853, 854 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, відповідно до договору підряду, а також сплатити підрядникові обумовлену договором вартість виконаних робіт.
Між тим, акт № 245 приймання-передачі науково-технічної продукції за Договором № 0484/23465 від 02.06.2008 року є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто є таким, що породжує права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані, а також являється доказом на підтвердження певних обставин, а саме в даному випадку - виконання та передання робіт підрядником і їх прийняття замовником, що може бути враховано в сукупності з іншими доказами по справі з наданням йому відповідної оцінки.
Отже, вищевказаний акт за своєю правовою природою є внутрішньою документацією і підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову, та є доказом у справі. Водночас обставини, які виступають доказами у справі не можуть бути предметом позову.
Натомість суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб’єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов’язку зобов’язаною стороною.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2, цієї статті, визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов’язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, а саме визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як зобов'язання підписати акт приймання-передачі науково-технічної продукції та направити його на адресу Виконавця.
Разом з цим, предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.
Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання підписати акт приймання-передачі науково-технічної продукції та направити його на адресу Виконавця не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, таким чином, верховенство права, передбачене конституційною нормою щодо судового захисту, не позбавляє сторону у справі, в даному випадку позивача, на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів у спосіб, як це передбачено чинним законодавством.
Отже, зобов'язання підписати акт приймання-передачі науково-технічної продукції та направити його на адресу Виконавця не тільки суперечить встановленим чинним законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення, а тому правових підстав для задоволення такої вимоги позивача немає.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції у даній справі, як такого, що прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, через що у справі слід прийняти нове рішення, яким у позові повинно бути відмовлено, а судові витрати, пов’язані із розглядом апеляційної скарги, слід покласти на позивача. Вимога заявника апеляційної скарги про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України задоволенню не підлягає, оскільки не узгоджується з вищенаведеними нормами чинного законодавства України та не відповідає наявним у справі матеріалам.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4- 7, 33, 43, 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Українського державного науково - технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (УкрДНТЦ "Енергосталь"), м. Харків задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2010 року у справі № 63/246-10 скасувати та прийняти нове рішення.
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Проектний та проектно конструкторський інститут "Металургавтоматика" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21; п/р 26004495 в ПАТ АБ "Радабанк"м. Дніпропетровськ, МФО 306500, код 01416760) на користь Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9; п/р 26000052298889 в ХГРУ ПАТ ПриватБанк м. Харків, МФО 351533, код 31632138) 42,50 грн. витрат з держмита за подачу апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя