КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
За участю представників сторін:
Позивача: Петренко Ю.О., довіреність б/н від 24.03.10р.,
Відповідача: Ковбасинський О.Б., довіреність № 019335 від 04.01.10р.,
Могиленко Ю.В., довіреність № 019337 від 04.01.10р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніком Авто"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.10.2010
у справі № 21/75 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком Авто"
до ЗАТ "Європейський страховий альянс"
про стягнення страхового відшкодування
ВСТАНОВИВ :
ТОВ "Юніком Авто" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ЗАТ "Європейський страховий альянс" 1478455,92 грн. страхового відшкодування та 74050,84 грн. пені.
В подальшому ТОВ "Юніком Авто" було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просило суд:
- зобов’язати відповідача визнати страховим випадком в розумінні договору страхування відповідальності юридичної особи № 3-001242 від 20.10.2006 р. вихід з ладу деталей, вузлів та агрегатів в автомобілях згідно наданого переліку та які застраховані відповідачем;
- стягнути з відповідача 1478455,92 грн. страхового відшкодування та 74050,84 грн. пені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2010 р. в позові відмовлено повністю.
ТОВ "Юніком Авто" не погодилось з вказаним рішенням господарського суду м. Києва та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема ТОВ "Юніком Авто" стверджує про те, що він виконав свої зобов’язання по договору страхування № 3-001242 від 20.10.2006 р., здійснивши на користь відповідача страхові виплати. Проте відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку, та не повідомив про прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
20 жовтня 2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Юніком Авто" та Закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" було укладено Договір страхування відповідальності юридичної особи №3-001242.
Предметом даного Договору є страхування на умовах "Правил добровільного страхування відповідальності перед третіми особами" відповідальності страхувальника (позивача по справі) як сервісного центру по гарантійному обслуговуванню автомобілів марки Мерседес перед третіми особами - споживачами (покупцями) цієї продукції при проведенні акції "Гарантія".
Згідно із п. 1 Договору об'єктом страхування є майнові інтереси позивача, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані з обов'язком позивача відшкодувати шкоду, заподіяну власникам автомобілів, які находяться на гарантійному обслуговуванні у позивача внаслідок дефектів заводу-виробника, які були виявлені під час експлуатації автомобіля у гарантійний період.
Сторони договору погодили, що страховим випадком є законно визнаний довідними державними органами; судом або страховиком (відповідачем по страві) факт наявності заводських дефектів автомобіля в період дії гарантії. Страховому захисту підлягають всі деталі, вузли та агрегати, що встановлені на автомобіль заводом-виробником та не входять до списку деталей, вузлів та агрегатів, що не підлягають страхуванню. На кожен автомобіль, гарантія якого застрахована, відповідач видає страховий сертифікат (поліс) встановленої форми з указанням марки автомобіля, № кузова, № гарантійного сертифікату, терміну дії страхування, дати продажу автомобіля, страхової суми на цей автомобіль та умов врахування. Страховий сертифікат (поліс) є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до умов Договору період страхування гарантії автомобіля становить 2 (два) роки або 70 000 км пробігу, в залежності від того, яка подія відбудеться раніше.
Крім того сторонами були укладені:
- Додаткова угода №1 укладена 19.10.2007р., згідно з якою сторони
вмовились продовжити дію договору страхування до моменту переукладення
нового договору страхування;
- Додаткова угода №2 укладена 28.12.2007р, згідно з якою п. 2.2. Договору що розміру страхового тарифу було викладено в новій редакції;
- Додаткова угода №3 від 07.04.2008р., згідно з якою було встановлено страхову суму та страховий тариф для броньованих автомобілів тощо.
У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі), грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послуг тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Стаття 980 Цивільного кодексу України встановлює, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про страхування" предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).
Згідно з ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
В силу п. 5.1. Договору відповідач зобов'язався здійснити виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку, а в разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити про це позивача з обґрунтуванням причин відмови.
Крім того позивач зобов'язався інформувати відповідача про будь-яку зміну (підвищення
ступеня) страхового ризику; своєчасно вносити страхові платежі; не здійснювати заміну деталей або ремонт, не визнавати частково або повністю вимоги, які пред'являються йому у зв'язку зі страховим випадком, а також не приймати на себе будь-яких прямих та непрямих обов'язків по врегулюванню таких вимог без згоди відповідача; в разі настання страхового випадку вживати всі необхідні і доцільні заходи по зменшенню розміру збитку; протягом двох робочих днів письмово або факсимільно повідомити відповідача про необхідність проведення гарантійного ремонту автомобіля..
У відповідності до п. 6.1. Договору страхове відшкодування виплачується на підставі таких документів:
- письмової заяви позивача про виплату страхового відшкодування;
- акта про причину виходу з ладу деталей, що підлягають заміні по гарантії та рахунку, що підтверджує вартість деталей (вузлів, агрегатів) та вартості робіт по їх усуненню. При незгоді сторін з цього питання, причина виходу з ладу та вартість робіт і деталей (вузлів, агрегатів) встановлюється незалежним експертом, при цьому вартість проведення незалежної експертизи позивач та відповідач сплачують у рівних долях.
Відповідно до п. 6.2. Договору при розрахунку розміру страхового відшкодування враховується виключно вартість деталей (вузлів, агрегатів), що підлягають заміні згідно з гарантійними зобов'язаннями позивача та вартість робіт по усуненню цих дефектів.
Згідно з п. 6.5. Договору страхове відшкодування виплачується в строк до 15 днів після надання позивачем усіх необхідних документів, передбачених в п. 6.1. В разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, відповідач надсилає повідомлення про це з обґрунтуванням причин відмови в строк до 15 днів після надання всіх необхідних документів, передбачених п. 6.1.
Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. Договору визначено підстави, коли відповідач має право затримати виплату страхового відшкодування на строк до 3-х місяців від дня надання позивачем всіх необхідних документів, вказаних у Правилах страхування.
Судом було встановлено, що по кожному із застрахованих автомобілів були оформлені гарантійний сертифікат та поліс добровільного страхування відповідальності юридичних осіб.
На адресу відповідача було направлено заяви про виплату страхового відшкодування.
Також за участю представника відповідача були складені акти дефектування деталей (вузлів, агрегатів), що вийшло з ладу.
Проте у вказаних актах не встановлено причину виходу з ладу цих деталей.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що вихід з ладу деталей, вузлів та агрегатів автомобілів є їх заводським дефектом. За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено належними засобами доказування факт настання страхового випадку.
За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "Юніком Авто" про зобов’язання відповідача визнати страховим випадком в розумінні договору страхування відповідальності юридичної особи № 3-001242 від 20.10.2006 р. вихід з ладу деталей, вузлів та агрегатів в автомобілях згідно наданого переліку та які застраховані відповідачем, а також про стягнення з відповідача 1478455,92 грн. страхового відшкодування та 74050,84 грн. пені. В позові належить відмовити повністю.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 07.10.2010 року у справі № 21/75 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв’язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва від 07.10.2010 року у справі № 21/75.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду м. Києва від 07.10.2010 року у справі № 21/75 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком Авто" - без задоволення.
10.12.10 (відправлено)