Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Білецької Л.М.–доповідача

суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Пругло Т.М., представник, довіреність № 20-533 від 14.12.09р.;

від позивача: Барков С.Є., предстанвик, довіреність № 20-537 від 14.12.09р.;

від відповідача -1: Гуленко В.Ю., представник, довіреність № 14/9733 від 11.06.10р.;

від відповідача – 2: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.10р.

у справі №9/207-10

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

до: відповідача -1: відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

відповідача –2: товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Прометей", м. Донецьк

про визнання недійсним договору поруки № 4849-81 від 08.04.10р.

07.07.10р. до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до відповідача –1 ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та відповідача –2

ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Прометей" з позовною заявою про визнання недійсним договору поруки.

Посилався на те, що оспорюваний договір укладений з порушенням діючого законодавства, а тому у відповідності до ст.. 201,215 ЦК України (435-15) підлягає визнанню недійсним, оскільки п. 11.2 договору поставки передбачено, що жодна зі сторін не має права передавати свої права та обов’язки, що виникають з цього договору або пов’язані з ним, третім особам без письмової згоди на це іншої сторони цього договору. Це є порушенням ст. 512 ЦК України, у відповідності до якої кредитор у зобов’язанні бути замінений іншою стороною, зокрема, у разі виконання ним обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Зміна кредитора у зобов’язанні можлива. Якщо це встановлено договором або законом. Позивач такої згоди не давав.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.10р. (суддями Подобєд І.М., Назаренко Н.Г., Красота О.І.) у справі № 9/207-10 в позові відмовлено.

Рішення господарського суду вмотивовано тим, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність обставин для визнання договору поруки недійсним як фіктивного правочину.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, просить скасувати зазначене рішення повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Так, скаржник вказує на те, що: - суд прийняв рішення всупереч п 11.2 договору поставки та ст. ст. 512, 516 ЦК України;

- суд дійшов висновку, права кредитора переходять до поручителя тільки у разі виконання зобов’язання забезпеченого порукою. Відповідальність поручителя настає тільки у разі невиконання зобов’язання боржником. Але при цьому не врахував, що саме цей договір поруки і є підставою для заміни кредитора;

- суд помилково прийшов до висновку, що договір поруки не є фіктивним, оскільки, фактично має місце не правочин у точному розумінні цього поняття, а його імітація, крім того, наявні всі ознаки фіктивного правочину.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.10р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.

У судовому засіданні сторони підтримали свої доводи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Так, 04.01.2008р. між Позивачем –відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" ("Покупець") та Відповідачем-1 –відкритим акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"("Постачальник") був укладений договір поставки №5940-59/20/2008/165 (із додатковими угодами).

Відповідно до умов якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця залізорудний концентрат (надалі - Товар), а Покупець зобов’язується прийняти вказаний Товар і сплатити його на умовах, передбачених цим Договором і специфікаціями до нього.

Пунктом 11.2 договору поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. встановлено, що жодна із сторін не має права передавати свої права і обов’язки, які випливають із цього договору або пов’язані із ним, третім особам без письмової згоди на то іншої сторони цього договору, за виключенням випадків, передбачених п. 12.2 цього договору.

Так пунктом 12.2 вказаного договору поставки передбачено, що права і обов’язки Постачальника за цим договором повністю або частково можуть бути передані Постачальником (з обов’язковим узгодженням Покупця) будь-якому підприємству, пов’язаному відносинами контролю з Постачальником у розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

В п. 11.1 вказаного договору поставки сторони встановили, що текст цього договору, будь-які матеріали, інформація та повідомлення що стосуються цього договору. є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди на то іншої сторони цього договору, крім випадків, коли така передача пов'язана з отриманням офіційного дозволу, документів для виконання цього договору або сплатою податків, інших обов'язкових платежів, а також в інших випадках, передбачених законодавством, яке регулює зобов'язання сторін цього договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором поставки 08.04.2010р. між Відповідачем-1 –Відкритим акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"("Кредитор") та Відповідачем-2 –Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Прометей"("Поручитель") був укладений договір поруки №4849-81.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Частиною 1 ст. 554 ЦК України закріплено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідаріїі боржники. Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до умов договору поруки (пункт 1.1.) Поручитель зобов’язується солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне та повне виконання зобов’язань Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"(надалі –"Боржник") за договором поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р., укладеним між Кредитором та Боржником, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів та штрафів, передбачених договором поставки.

Згідно пункту 2.3. договору поруки №4849-81 від 08.04.2010р., Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов’язань в повному обсязі належним йому на праві власності майном, у тому числі коштами. Однак, відповідальність Поручителя обмежується 20000,00 грн. за зобов’язаннями боржника, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів та штрафів, передбачених договором Поставки, та у будь-якому випадку не може перевищувати зазначену суму.

09.06.2010р. Відповідач-1 пред’явив до Позивача та Відповідача-2 вимогу про сплату суми боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за договором поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р.

Як вказує Позивач, він не надавав Відповідачу-1 згоди на укладення вказаного договору поруки, а дізнався про укладення цього договору з позовної заяви ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" та до ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Прометей" про стягнення 36502802,17 грн. заборгованості за договором поставки №5940-59/20/2008/165, яка була подана на розгляд до господарського суду Донецької області. У зв’язку із цим вважає цей правочин таким, що має бути визнаний недійсним, як такий, що укладений із порушенням чинного законодавства та є фіктивним, оскільки направлений лише на зміну підсудності розгляду спору між сторонами за вказаним вище договором поставки.

Відповідачі зі своєї сторони не заперечують того факту, що вказаний договір поруки був укладений без попереднього погодження із Позивачем, але заперечують на визнанні цього договору недійсним.

Позивач, він просить суд визнати договір недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу, посилаючись на те, що спірний договір поруки не відповідає умовам договору поставки та вимогам діючого законодавства, зокрема положенням ст. ст. 512, 516 та 528 Цивільного кодексу України, які встановлюють правило, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сам по собі договір поруки не є підставою заміни боржника у зобов'язані. Відповідальність поручителя настає тільки у разі невиконання зобов'язання боржником та є солідарною із відповідальністю боржника.

Договір поруки також не є формою уступки вимоги. Це самостійний цивільно-правовий правочин і за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання зобов'язання. Права кредитора переходять до поручителя тільки у разі виконання зобов'язання забезпеченого порукою (ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України).

Таким чином, законодавством України не передбачено обмеження суб'єктів цивільно-правових відносин у застосуванні інституту поруки, зокрема обов'язку одержання згоди боржника на укладення договору поруки з третьою особою.

Апеляційний суд також зауважує, що неналежне виконання або порушення умов договору, в тому числі і щодо розголошення конфіденційної інформації не спричиняє недійсність договору.

Крім того, договір виконаний і він дістав належну юридичну оцінку на предмет його законності у рішенні господарського суду Донецької області від 18.08.10р. у справі № 2/176 ( т.2 а.с.124 –135), у якому оспорюваний договір поруки визначено як законний.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України, порука є способом забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Зміст договору поруки не суперечить Цивільному Кодексу України (435-15) , іншим атам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства. Відповідач –1 та Відповідач –2 уклали договір в письмовій формі, підписали повноважними представниками сторін, договір направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме сплату боргу за боржника, тому висновки Позивача щодо недійсності (фіктивності) договору поруки є такими, що не відповідають дійсності та не мають під собою ніякого обґрунтування.

Таким чином, підстав для скасування рішення не встановлено, оскільки суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, вірно застосував норми матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 ГПК України, суд,-

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.10р. у справі № 9/207-10 – залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь",

м. Запоріжжя –без задоволення.

постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.