35/426 Про стягнення шкоди, завданої порушенням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки - 28.02.2012 Прийняття

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.01.2012 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про стягнення 276 389,25 грн., 5411,85 Євро, 12186,37 доларів США.

Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" (далі позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі відповідач) 276 389,25 грн., 5411,85 Євро, 12186,37 доларів США.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.01.2012 у справі № 35/426 у позові відмовлено повністю. Повернуто ПАТ "Піреус банк МКБ" з Державного бюджету України державне мито у розмірі 13 383,81 грн., надмірно сплачене платіжним дорученням №9735563 від 31.10.2011, державне мито у розмірі 624,89 дол. США, надмірно сплачене платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 31.10.2011 та державне мито у розмірі 246,50 Євро, надмірно сплачене платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 31.10.2011.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників, встановив наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2009 у справі № 34/481 задоволено позов ТОВ "Дельта Моторс" до ВАТ "Піреус Банк МКБ" та стягнуто з останнього 30 423 770,82 грн. боргу, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 № 34/481 змінено рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2009 у справі № 34/481, стягнуто з ВАТ "Піреус Банк МКБ" 33 589 168,34 грн. боргу, 25 500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 12 750,00 грн. витрат з оплати державного мита за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 господарським судом міста Києва 17.12.2009 видано наказ №34/481 про стягнення вищезазначених сум.

18.12.2009 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а. с. 46, том 1) з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 17.12.2009 у справі № 34/481 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта моторс" 33 589 168,34 грн. боргу, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 12 750,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги, надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.

25.12.2009 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби було також винесено постанову про арешт коштів боржника (а. с. 48, том 1), якою накладено арешт на кошти у межах суми 33 267 654,34 грн., що належать боржнику та містяться на рахунках у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, Банку "Фінанси та кредит", "Райффайзен Банк Аваль".

Також, державним виконавцем були виставлені відповідачу платіжні вимоги № 1007/6, 1007/6-1, 1007/6-2 від 25.12.2009 (а. с. 82-84, том 1).

Відповідно до меморіального ордеру № 2426 від 30.12.2009, меморіального валютного ордеру №888 від 06.01.2010, меморіального валютного ордеру №900 від 06.01.2010, платіжних доручень № 1262/1, 1262/2 від 06.01.2010 (а. с. 85-89, том 1) відповідач списав з кореспондентських рахунків позивача 276 389,25 грн. на підставі платіжної вимоги №1007/6, 5 411,85 Євро на підставі платіжної вимоги № 1007/6-2 та 12 186,37 доларів США на підставі платіжної вимоги № 1007/6-1.

В обґрунтування позовних вимог та апеляційної скарги, позивач зазначає, що відповідачем було порушено вимоги Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 (z0377-04) .

Відповідач заперечуючи проти апеляційної скарги стверджував про те, що примусове списання грошових коштів з рахунку позивача є наслідком невиконання позивачем вимог ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", в якій визначений строк для самостійного виконання рішення суду. Дії відповідача щодо списання грошових коштів з кореспондентських рахунків позивача були направлені на дотримання одної з основних засад судочинства – обов’язковість виконання рішень суду.

Відповідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно із ст. 116 ГПК України Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов’язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків на території України встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (z0377-04) (далі - Інструкція).

Так, п. 1.7., 1.8. Інструкції (z0377-04) передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції (z0377-04) ) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції (z0377-04) . Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією (z0377-04) .

Згідно із п. 2.1. Інструкції (z0377-04) розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції (z0377-04) та відповідних її глав.

Відповідно до п. 2.4. Інструкції (z0377-04) банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам додатка 8 до цієї Інструкції (z0377-04) : банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).

Відповідно до п. 5.3. Інструкції (z0377-04) примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами.

За таких обставин, з огляду на викладене та матеріали справи, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо прийняття до виконання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника та списання з кореспондентського рахунку позивача грошових коштів у сумі 435 891,76 грн. вчинені на підставах, передбачених законодавством України, є правомірними та відповідають вимогам законодавства, та підзаконним актам, зокрема, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (z0377-04) .

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 18.01.2012 у справі № 35/426 не підлягає скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 18.01.2012 у справі № 35/426 - без змін.