7/1-пд-09 Про визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки - 02.12.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.08.2010р. (суддя Чернявський В.В.) відмовлено у задоволені позовних вимог ВАТ "Великолепетиський маслозавод", оскільки суд не вбачає порушень вимог Цивільного Кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, які були б підставою для визнання недійним оспорюваного за позовом договору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ВАТ "Великолепетиський маслозавод" звернулося з апеляційною скаргою та додатком до неї, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір про відступлення прав за договором іпотеки від 21.09.2006р., укладений між ВАТ "Морський транспортний банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Кличановською С.І., та зареєстрований в реєстрі за № 2453, оскільки вважає, що судом неповно з’ясовані всі обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, крім того судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не погоджуючись з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить суд залишити рішення господарського суду Херсонської області від 20.08.2010р. без змін, а апеляційну скарг без задоволення, так як оскаржуване рішення винесене на підставі досліджених господарським судом доказів наданих сторонами у матеріалах справи та відповідно до норм матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин, з мотивів зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Великолепетиська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської області погоджуючись з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить суд скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 20.08.2010р. повністю та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір про відступлення прав за договором іпотеки від 21.09.2006р., укладений між ВАТ "Морський транспортний банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Кличановською С.І., та зареєстрований в реєстрі за № 2453, з мотивів зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Великолепетиська районна рада погоджуючись з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх цілком обґрунтованими, та просить суд скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 20.08.2010р., визнати недійсним договір про відступлення прав за договором іпотеки від 21.09.2006р., укладений між ВАТ "Морський транспортний банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Кличановською С.І., та зареєстрований в реєстрі за № 2453, з мотивів зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

ВАТ "Морський транспортний банк" не погоджуючись з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить суд залишити рішення господарського суду Херсонської області від 20.08.2010р. без змін, а апеляційну скарг без задоволення, з мотивів зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

16.11.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ПАТ "Марфін Банк" про здійснення процесуального правонаступництва, замінивши ВАТ "Морський транспортний банк" на ПАТ "Марфін Банк", на підставі рішення Загальних зборів акціонерів (протокол № 36 від 08.07.2010р.), яким ВАТ "Морський транспортний банк" змінило своє найменування на ПАТ "Марфін Банк" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , оскільки така зміна не є зміною організаційно-правової форми господарювання Банку та не потребує застосування процедури припинення Банку.

Судова колегія, згідно ст. 25 ГПК України, вказане клопотання задовольнила, здійснено процесуальне правонаступництво, замінено ВАТ "Морський транспортний банк" на ПАТ "Марфін Банк".

Представники ПАТ "Марфін Банк", Великолепетиської МАПІ, Великолепетиської районної ради в судове засідання не з’явилися, були належні чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили і таким чином не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.

Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що явка не всіх представників сторін по справі не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість прийнятого господарським судом рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ "Великолепетиський маслозавод" підлягає задоволенню з огляду на таке.

За приписами ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

ВАТ "Великолепетиський маслозавод" звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним договір про відступлення прав за договором іпотеки від 21.09.2006р., укладений між ВАТ "Морський транспортний банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Кличановською С.І., зареєстрованим в реєстрі за № 2453, посилаючись на порушення в момент укладення спірного договору вимог ч. 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Також, вказаною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2005р. між Акціонерним банком "Приватінвест" та Відкритим акціонерним товариством "Великолепетиський маслозавод" укладено кредитний договір № 03/132-К, предметом якого зазначено надання банком маслозаводу кредиту в сумі 500тис.грн. під проценти у розмірі 23% річних (а.с.10, 11 т.1).

З метою забезпечення зобов’язань за кредитним договором, між ВАТ "Великолепетиський маслозавод" (іпотекодавець) та АБ "Приватінвест" (іпотекодержателю) було укладено договір іпотеки від 11.03.2005р., предметом якого було надання в іпотеку нерухомого майна - комплекс, будівлі та споруди, що знаходяться по вул. Дімітрова, 50 у смт. Велика Лепетиха і включають в себе: маслоцех, цільномолочний цех, маслоцех, лабораторія - літ. А, А1, А2, А3; прибудова з ґанком, прибудова, лабораторія, прибудова -літ. а, а1, а2, а3, а - 4853,1 кв.м; підвал -літ. А- 233,2 кв.м; прохідна з тамбуром та ґанками - літ. Б, б, б1, б2; адмінбудівля з прибудовою та ґанком - літ. Г, г, г1- 207,6 кв.м; котельня - літ.Е - 118,9 кв.м; компресорна - літ.Ж, І, К. Л -53,2 кв.м;будівля мийки - літ.Є- 50,8 кв.м; склад - майстерня а ґанком - літ. П, п - 79,8 кв.м; автогараж - літ. Р. С - 170,6кв.м; склад з входом в підвал - літ.Ц; склад ПММ - літ. під. Ц; склад - літ.Ф - 70,2 кв.м; вбиральня літ.Д; вбиральня - літ.Х; навіси - літ.З, М, Н, Щ, Ю, Я; сарай - літ.О; склад - літ.Т - 13,5 кв.м; склад з ґанком - літ.У -71,8 кв.м; трансформаторна - літ.Ч; огорожі та споруди - №1-18. (а.с.12-15 т.1)

Строк дії договору іпотеки встановлено до повного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором.

У встановлені умовами договору строку позичальник зобов’язання по своєчасному поверненню кредиту не виконав, що було підставою для стягнення кредитного боргу у сумі 556 033 грн. 97 коп., 16136 грн. 71 коп. витрат на охорону об’єкту іпотеки, та 1730 грн. по оплаті державного мита та 3 0 грн. судових витрат, всього 573900,68 грн. у судовому порядку.

07.10.2005р. між АБ "Приватінвест" та ВАТ "Морський транспортний банк" укладено договір про заміну кредитора в зобов'язанні ( а.с.35-36 т.3), за яким АБ "Приватінвест" відступив ВАТ "Морський транспортний банк" право вимоги щодо боргу ВАТ "Великолепетиський маслозавод", відсотків, інших нарахувань у відносинах за названим кредитним договором № 03/132-К від 02.03.2005р. Таким чином, до ВАТ "МТБ" згідно з п.1.4 договору про заміну кредитора у зобов’язанні перейшли всі права кредитора за кредитним договором від 02.03.2005р.

21.09.2006р. ВАТ "Морський транспортний банк" та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 уклали договір про переведення боргу та відступлення права вимоги, згідно якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зобов’язалась сплатити ВАТ "Морський транспортний банк" у строк до 25.09.2006р. –556033 грн.97коп. боргу по кредиту, 16136,71 грн. витрат, пов’язаних з охороною предмета іпотеки, та витрат пов’язаних з оплатою держмита та судових витрат. Після повного виконання зобов’язань за кредитним договором Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 набуває право вимагати від первісного боржника (тобто ВАТ "Великолепетиський маслозавод") виконання грошового зобов’язання по погашенню сплаченої банку суми кредитного боргу.

ФОП ОСОБА_2 перерахувала визначену суму боргу за кредитним договором № 03/132-К відповідачу 1 (ВАТ "Морський транспортний банк") платіжним дорученням № 6 від 21.09.2006р., зазначивши призначенням платежу "плата згідно угоди про переведення боргу від 21.09.2006р. без ПДВ".

21.09.2006р. між відповідачами по справі укладений також договір про відступлення прав за договором іпотеки, згідно умов якого, ВАТ "Морський транспортний банк", на підставі ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступив ФОП ОСОБА_2 у повному обсязі всі права іпотекодержателя за цим договором.

Відступлення прав іпотекодержателя здійснено у зв’язку з укладенням між відповідачами договору від 21.09.2006р. про переведення боргу та відступлення права вимоги.

Отже, із змісту угоди про переведення боргу та відступлення права вимоги, вбачається заміна боржника у зобов’язані - відповідач –2 (ФОП ОСОБА_2) прийняв на себе зобов’язання позивача (ВАТ "Великолепетиський маслозавод") за кредитним договором № 03/132-К від 02.03.2005р. щодо погашення присудженого судом кредитного боргу у сумі 573900 грн. 68 коп., і після повного погашення боргу, новий боржник набуває право вимагати від первісного боржника сплаченої суми (573900 грн. 68 коп.)

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що, угода передбачала саме переведення боргу за кредитним договором, а не відступлення прав вимоги за ним.

Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор. Згідно ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Внаслідок повного погашення новим боржником зобов’язання за кредитним договором, зобов’язання припинилося належним виконанням, а отже припинилися майнові права ВАТ "Морський транспортний банк" за цим зобов’язанням, у тому числі і його право вимоги цього зобов’язання.

На підставі вищезазначеного судова колегія вбачає, що ФОП ОСОБА_2, як новий боржник за кредитним договором №03/132-К, належним чином виконано зобов'язання за цим договором, а ВАТ "Морський транспортний банк" прийняв це виконання. Отже, зобов'язання боржника за кредитним договором припинилися, внаслідок чого, одночасно з його виконанням припинилися майнові права за цим договором відповідача-1 як кредитора, а саме право вимоги боргу.

Однак, переведення боргу за ст. 520 ЦК України є правочином, в силу якого первісний боржник (позивач) за згодою кредитора (ВАТ "МТБ") має перевести свій обов’язок на нового боржника (ФОП), проте в угоді від 21.09.2010р. кредитор перевів обов’язок боржника на нового боржника за домовленістю між ними та без відома боржника.

Таким чином суб’єктний склад оспореної угоди в частині переведення боргу та її зміст не відповідають інституту переведення боргу, тобто суперечать ст. 520 ЦК України.

З урахуванням припинення права вимоги, відповідач-1, як кредитор, не мав законних підстав для відступлення цього права (в силу його припинення) іншій особі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (898-15) .

Статтею 3 цього ж закону встановлено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання, вона має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ч.1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

В даному випадку, відповідач-1 відступив відповідачу-2 право за договором іпотеки після того, як право вимоги за основним зобов'язанням вже припинилось, тобто фактично передав останньому неіснуюче право вимоги, оскільки вже було виконання основного зобов'язання, чим і було порушено вищевказану норму закону.

Таким чином, судова колегія вважає, що договір про відступлення прав за договором іпотеки, згідно умов якого, відповідач-1, на підставі ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступив у повному обсязі всі права іпотекодержателя за цим договором, а відповідач-2 набув ці права, укладений в порушення ч.1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку", що є підставою для визнання цього договору недійсним.

Також, оспорюваний договір порушує права та охоронювані інтереси позивача, як власника предмета іпотеки, і у зв'язку з тим, що в результаті його виконання, право власності на предмет іпотеки за ціною значно нижчою від заставної перейшло до відповідача-2, що є порушенням також і ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими вважаються, зокрема, такі послуги, як надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Згідно приписів ст. 1 вищезазначеного Закону, фінансова послуга –це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Пунктом 1 ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).

У зв’язку з наведеним, судова колегія зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2, набувши права та обов’язки кредитора за кредитним договором № 03/132-К від 03.03.2005р., набула і право отримувати прибуток від надання такої фінансової послуги, як фінансовий кредит. Однак, для отримання прибутку від надання фінансових послуг потрібна ліцензія фінансової установи або прямий законодавчий напис.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, не є такою фінансовою установою та не має відповідної ліцензії на момент укладання спірної угоди, у зв’язку з чим не мала права відповідно до чинного законодавства, здійснювати операції з кредитування.

Вищенаведене свідчить про неповне з’ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення норм ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, рішення господарського суду від 20.08.2010р., як прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, залишатись чинним не може та підлягає скасуванню, а позов ВАТ "Великолепетиський маслозавод" задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

Апеляційну скаргу ВАТ "Великолепетиський маслозавод" задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Херсонської області від 20.08.2010р. у справі № 7/1-ПД-09 скасувати.

Позов ВАТ "Великолепетиський маслозавод" задовольнити.

Визнати недійсним договір про відступлення прав за договором іпотеки від 21.09.2006р., укладений між ВАТ "Морський транспортний банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Кличановською С.І., зареєстрованим в реєстрі за № 2453.

Стягнути з ПАТ "Марфін Банк" (правонаступника ВАТ "Морський транспортний банк") (Одеська область, м. Іллічівськ, вул.. Леніна, 28, код ЄДРПОУ 21650966) та з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь ВАТ "Великолепетиський маслозавод" (74500, Херсонська область, смт. Велика Лепетуха, вул.. Дімітрова, 50, код ЄДРПОУ 00447505) по 42 грн. 50 коп. на відшкодування витрат зі сплати державного мита і по 59 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.