Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2010р. припинено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи –підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя (ідентифікаційний номер –НОМЕР_1) .

Ухвала суду мотивована тим, що діючим законодавством надано право кредиторові, вимоги якого забезпечені заставою, заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, недостатня для повного задоволення його вимог.

Банком не надано доказів реалізації предмета застави. Представник боржника підтвердив той факт, що заставне майно на реалізацію не виставлялося.

Кредитор, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"м.Київ в особі Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль"м.Запоріжжя, не погоджуючись з ухвалою господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що дану ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що згідно Висновків № 11/09 від 09.10.10р. та № 11/09 від 09.10.10р. Звітів про незалежну оцінку предметів іпотеки ФОП ОСОБА_7, ринкова вартість нежилого приміщення при. ІІ, літ Б-3, загальною площею 2220,5кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 станом на 08.10.10р. становить 4420139,00грн.; ринкова вартість нежилого приміщення прим. ІІІ, літ.А-3,Б-3, загальною площею 1222,0кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 станом на 08.10.10р. становить 1981509,00грн., що загалом є недостатнім для повного задоволення вимоги кредитора . Тобто, до моменту порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_7 різниця між вартістю застави та сумою заборгованості ФОМ ОСОБА_7 складає 377609,78грн., що перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Боржник, Фізична особа –підприємець ОСОБА_7 м.Запоріжжя, у відзиві на апеляційну скаргу та представник боржника в судовому засіданні проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими, а ухвалу суду –законною.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.10.2010р. порушено провадження у справі №19/218/10 про банкрутство Фізичної особи –підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя відповідно до ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2010р. по справі № 2-1201/10 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" до Фізичних осіб –підприємців ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ТОВ "САМХІТА"стягнуто солідарно заборгованість за кредитними договорами у сумі 6 779 257,78 грн.

На підставі вищезазначеного рішення було видано виконавчий лист від 23.03.2010р., який був направлений кредитором для примусового виконання до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Постановою від 21.04.2010р. Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області було відкрито виконавче провадження.

В ході проведення виконавчих дій було проведено оцінку вартості заставного майна. Згідно звітів експертної оцінки від 30.06.2010р. ринкова вартість нежитлового приміщення № ІІ літ. Б-3, загальною площею 2220,5 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, складає 4 740 763,00 грн.; ринкова вартість нежитлового приміщення № ІІІ літ. А-3; Б-3, загальною площею 2220,5 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, складає 2 009 871,00 грн.

22.10.2010р. до суду надійшло уточнення до заяви про порушення справи про банкрутство в якому банк просить визнати вимоги у сумі 6 779 257,78 грн. посилаючись на те, що згідно оцінки заставного майна його вартість складає 6 401 648,00 грн. Різниця між вартістю застави та сумою заборгованості ФОП ОСОБА_7 складає 377 609,78 грн.

До даних уточнень кредитором були надані витяги є експертної оцінки вартості предметів іпотеки боржника від 09.10.10р.

Згідно Висновків № 11/09 від 09.10.10р. та № 11/09 від 09.10.10р. Звітів про незалежну оцінку предметів іпотеки ФОП ОСОБА_7, ринкова вартість нежилого приміщення при. ІІ, літ Б-3, загальною площею 2220,5кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 станом на 08.10.10р. становить 4420139,00грн.; ринкова вартість нежилого приміщення прим. ІІІ, літ.А-3,Б-3, загальною площею 1222,0кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 станом на 08.10.10р. становить 1981509,00грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2010р. припинено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи –підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя (ідентифікаційний номер –НОМЕР_1) .

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства та обставинам справи з таких підстав.

Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом (1798-12) , з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Згідно ст. 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", безспірні вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Стаття 6 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника. Конкурсні кредитори –це кредитори за вимогами до боржника, яка виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою.

Відповідно до Закону (2343-12) про банкрутство вимоги заставних кредиторів задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство, але не можуть бути підставою для порушення такої справи, оскільки відповідно до частини 2 ст. 8 Закону господарський суд відмовляє у прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Приймаючи ухвалу про припинення провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що кредиторські вимоги заявника забезпечені заставою і, відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) підстав продовжувати провадження у справі про банкрутство відсутні.

Загальна сума кредиторських вимог заявника, яка забезпечена заставою, обраховується виходячи з вартості заставного майна, що визначена в договорах іпотеки. Зміна вартості заставленого майна, як істотної умови договору застави, можлива за згодою сторін договору і не може на протязі дії договору застави визначатися заставодержателем самостійно.

Відповідно до ст. 582 ЦК України, оцінка майна предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладених договорів вартість заставленого майна становить 10006068,81грн,00 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що загальна вартість заставленого майна перевищує суму кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"м.Київ в особі Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль"м.Запоріжжя ", визначених Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2010р. по справі № 2-1201/10.

Крім того, судова колегія вважає необхідним зауважити, що дане рішення було винесено відносно солідарних відповідачів, Фізичних осіб –підприємців ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ТОВ "САМХІТА".

Та відповідно, стягнуто заборгованість за кредитними договорами у сумі 6 779 257,78 грн. солідарно.

Відповідно до вимог п.8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до заяви кредитора додаються докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Згідно з ч. 2 ст.8 Закону, суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Виходячи з вимог п.9 ст.11 Закону кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що виконання основного кредитного зобов'язання перед ПАТ " Райффайзен Банк Аваль" повністю забезпечено заставою, що підтверджується договорами іпотеки

Заперечення Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"м.Київ в особі Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль"м.Запоріжжя з приводу того, що кредитор має право заявити вимоги до боржника в частині не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмету застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги, не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до уваги, в зв'язку з тим, що вказані вимоги, які складають суму певної різниці, повинні бути, відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлені в конкретному розмірі, мати безспірний характер, бути підтверджені виконавчими документами, які не виконані боржником на протязі трьохмісячного строку з моменту пред'явлення до виконання, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

При цьому, судова колегія вважає, що у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав для порушення справи про банкрутство Фізичної особи –підприємця ОСОБА_7 м.Запоріжжя, оскільки вимоги ініціюючого кредитора повністю забезпечені заставою.

Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність припинення провадження у справі про банкрутство.

Доводи ж та вимоги апеляційної скарги, з урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає необґрунтованими та безпідставними.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставами для її скасування.

Керуючись ст.ст. 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"м.Київ в особі Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль"м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.10.2010р. у справі № 19/218/10 залишити без задоволення .

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.10.2010р. у справі № 19/218/10 –без змін

постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 01.12.10р.