Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М.–доповідача

суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Шевченко Ю.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 фізична особа, паспорт серії НОМЕР_2 від 24.04.03;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №1208-0 від31.05.11;

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2011 року

у справі № 1/5005/12285/2011

за позовом ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до відповідача : публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

про стягнення упущеної вигоди у розмірі 42 000 грн. 00 коп.

До господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідача публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення упущеної вигоди у розмірі 42 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 04.08.06р. він уклав із відповідачем кредитний договір № DNUDRK 20402869 на суму 4 060 грн. 00 коп. на строк до 04.02.08р. для придбання сінокосарки, заборгованість за яким ним була погашена достроково 14.09.06р. в сумі 4 202 грн. 83 коп.

08.05.2008р. як пенсіонер уклав із відповідачем договір № SА18000703478256 на вклад пенсійний накопичувальний, відповідно із умовами якого з пенсійного рахунку позивача щомісяця перераховувались грошові кошти на накопичувальний вклад. У зв’язку із тим, що на думку відповідача, за ним рахувався борг по вказаному вище кредитному договору в сумі 552 грн. 44 коп., відповідачем з метою, стягнення зазначеної заборгованості з позивача було заблоковано пенсійний рахунок позивача, внаслідок чого позивач не зміг своєчасно скористуватися належними йому грошовими коштами та придбати стрічки для зрошування на ділянці насаджень суниці, що призвело до втрати майбутнього врожаю. Упущену вигоду від неотриманого врожаю суниці, яку б позивач міг виростити на 0,4 га та реалізувати у 2009р., він оцінює в розмірі 42 000 грн. 00 коп., надає розрахунок.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2011 року у справі № 1/5005/12285/2011 (суддя Рудь І.А.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 42 000 грн. 00 коп. упущеної вигоди, 420 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що позивачем надано об’єктивні та переконливі докази в підтвердження своїх позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції:

- порушено вимоги ч 3 ст. 1 Закону України "Про особисте селянське господарського", ст. ст. 1, 21 ГПК України, ст. 15 ЦПК України, прийнять рішення у справі, яка підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства;

- помилково визнано встановленими обставини, щодо можливості отримання позивачем прибутку, який би він отримав, якщо б відповідач не обмежив права позивача користуватися картковим рахунком, що суперечить вимогам ст. 33 ГПК України, оскільки позивач зобов’язаний надати суду докази, що підтверджують суму неотриманого прибутку. Позивачем не доведено, що неотримання прибутку стало саме з вини відповідача.

Просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.01.12р. (у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач) суддів: Євстигнеєва О.С., Бахмат Р.М.) прийнято апеляційну скаргу до розгляду у судому засіданні 25.01.12р.

У відповідності з розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 24.01.12р. дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі:

головуючого судді: Білецької Л.М. суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення –без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.01.12р. по 08.02.12р., 08.02.12р. по 20.02.12р.

В судовому засіданні 20.02.12р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду підлягає скасуванню, а провадження у справі слід припинити через те, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.06р. між закритим акціонерним товариством "ПриватБанк" та ОСОБА_1, як фізичною особою укладено кредитний договір № DNUDRK 20402869. (а.с. 66-67) Відповідно до умов кредитного договору основними обов’язками позивача були сплата відсотків по кредитному договору, сплата комісії у розмірі 0,85% від суми виданого кредиту в період з 21 по 28 число кожного місяця, а також сплата тіла кредиту. За наведеним кредитним договором позивач отримав грошові кошти у розмірі 4060,00 грн. на строк до 04.02.2008 року.

Відповідно до доказів, які містяться в матеріалах справи за договором №DNUDRK20402869 від 04.08.2006 року ОСОБА_1 здійснив два платежі на загальну суму - 4202.93 грн.

Перший платіж у розмірі - 305,98 грн., який складається з 225,46 грн. - погашення тіла кредиту по кредитному договору, 46,01 грн. - погашення відсотків по кредитному договору, 34,51 грн. - погашення комісії по кредитному договору.

Другий платіж у розмірі 3896,95 грн., який складається з 3782,14 грн. - погашення тіла кредиту по кредитному договору, 80,30 грн. - погашення відсотків по кредитному договору, 34,51 грн. - погашення комісії по кредитному договору.

Отже, позивачем було погашено тіло по кредитному договору у розмірі 4007,60 грн., та залишилася заборгованість у розмірі 52,40 грн.

08.05.2008р. позивач також як фізична особа уклав із відповідачем договір № SА18000703478256 на вклад пенсійний накопичувальний, відповідно із умовами якого з пенсійного рахунку позивача щомісяця перераховувались грошові кошти на накопичувальний вклад.

Згідно листа № 1392300154 від 15.04.08р. ТОВ "Українське фінансове агентство VERUS", що на підставі договору від 20.09.06р. проводить роботу щодо повернення боргів фізичних осіб перед ПриватБанком, позивача повідомлено, що за ним рахується прострочена заборгованість за кредитним договором № DNUDRK 20402869 від 04.08.06р., яка станом на 07.04.08р. складає 552,44 грн. З метою стягнення з позивача вказаної заборгованості відповідачем у травні 2008р. заблоковано пенсійний рахунок відповідача, що відповідає платіжній картці № 6762468809413440, про що свідчать чеки банкомату Приватбанку (а.с. 74) та витяг з руху коштів на картковому пенсійному рахунку (а.с. 77-78).

Позивач в свою чергу зазначає, що для отримання доходу у 2009р. він восени

2007р. і частково весною 2008р. засадив 0,4га земельної ділянки, яка була виділена йому для ведення селянського (фермерського) господарства, (а.с. 68) розсадою суниці у кількості 4000 маточних кущів по схемі 0,9х0,9м. з наміром впродовж сезону 2008р. за рахунок розмноження вусами заповнити стрічки до рекомендованої фахівцями кількості 60 000 кущів. (15 шт/кв.м.) Зрошення (головна складова для отримання запланованої врожайності) позивачем планувалось виконати з застосуванням стрічок краплинного зрошення. Для створення краплинного зрошення необхідно було придбати 4500м. стрічок. Оскільки стрічки реалізуються в бухтах по 3000м. необхідно було придбати 2 бухти загальною вартістю 2490грн., для придбання яких позивач мав намір використати грошові кошти, що зберігалися на пенсійному картковому рахунку № 6762468809413440. Придбання і розклад стрічок планувалось на середину травня після знищення бур'янів (ручної прополки) на насадженій ділянці.

У зв’язку із тим, що у травні 2008р. відповідачем був заблокований пенсійний рахунок позивача, останній не зміг своєчасно скористатися своїм правом розпоряджатися належними йому грошовими коштами та придбати необхідні матеріали для встановлення системи зрошення на ділянці насаджень суниці. Відсутність зрошення не дала можливості наростити необхідну кількість кущів, що призвело до втрати майбутнього врожаю позивачем та неотримання запланованих прибутків.

Згідно розрахунку позивача розмір упущеної вигоди складає 42 000 грн.

При дотриманні запланованих заходів згідно довідки корпорації "Дніпросадвінпром" (а.с. 82) врожайність насаджень суниці в Дніпропетровській області становить 1,5кг./м2, тобто з площі 0,4га. збір ягід суниці очікується до 6000 кг. Найнижча ціна на ягоди суниці сезону 2008р. була 10грн. (а.с. 83). У зв'язку з інфляцією очікувати зниження ціни на ягоди суниці у сезоні 2009р. неможливо. Рівень цін на ринках м. Дніпропетровська можливо визначити виключно на підставі показань свідків. (а.с. 83). Таким чином, найменший очікуваний доход міг би бути: 6000x10 =60 000грн.

Згідно з Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі, затвердженим постановою КМУ України від 19 квітня 1993р. № 284 (284-93-п) , Головою Дніпропетровської райдержадміністрації була створена комісія, яка визначила стан насаджень суниці на ділянці позивача, про що складений акт від 12.11.08р. (а.с. 84), відповідно до якого комісія встановила, що на час перевірки на земельній ділянці було нарощено не більше 30% кущів для отримання товарного врожаю наступного сезону.

На думку колегії суддів, спори за участю фізичної особи не розглядаються господарськими судами, крім, корпоративних спорів.

Згідно ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів,

у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ст. 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.12р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (v0010600-11) роз’яснено, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" останнє є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи.

Статтею 8 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, фермерське господарство підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація фермерського господарства проводиться за наявності всіх необхідних документів протягом не більше п'яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства.

Позивачем, в порушення зазначеної норми, не зареєстровано фермерське господарство та не надано свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства отже, порушено права позивача як фізичної особи, а не як суб’єкта підприємницької діяльності.

Фактично обставини справи свідчать про те, що позивач є фізичною особою, пенсійний рахунок у банку ним відкрито як фізичною особою, кредит ним узято як фізичною особою. За таких обставин немає підстав стверджувати про наявність у позивача статусу суб’єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, що давало б йому право звернутися до господарського суду за захистом своїх прав.

Права позивача не підлягають захисту у судах господарської юрисдикції.

Відтак, на думку колегії, даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України. ( п. 1 ст. 80 ГПК України)

Таким чином, судом першої інстанції неправильно встановлені фактичні обставини справи, внаслідок чого вони дістали неправильну юридичну оцінку - з порушенням норм матеріального і процесуального права. А тому рішення суду підлягає скасуванню, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, провадження у справі припинити.

Керуючись ст.ст. 80, 101, 103- 105 ГПК України, суд,-

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.11р. у справі № 1/5005/12285/2011–скасувати.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ – задовольнити частково.

Провадження у справі № 1/5005/12285/2011- припинити.

постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.