42/147-41/22 Про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з транспортування природного газу - 29.11.2010 Прийняття

В березні 2010 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 15 836 787, 08 грн., з яких: 13 210 463, 43 грн. – заборгованості за Договором про надання послуг з транспортування природного газу№19/66/Тр-07 від 27.02.2007, 21 014, 02 грн. – пені, 2 233 251, 67 грн. – інфляційних, 395 607, 42 грн. – 3% річних, та зобов’язання відповідача підписати акти виконаних робіт за вересень-грудень 2007 року.

23.04.2008 позивачем було подано Заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог (а.с. 40-46, том 1), відповідно до якої останній змінює предмет позову та просить суд стягнути з відповідача 21 941 239, 44 грн., з яких: 13 210 463, 43 грн. – заборгованості за Договором про надання послуг з транспортування природного газу№19/66/Тр-07 від 27.02.2007, 22 938, 12 грн. – пені за несвоєчасне виконання договору, 1 889 139, 98 грн. – інфляційних, 396 313, 90 грн. – 3% річних, 6 422 384, 01 грн. – пені за безпідставне не підписання актів по Договору, та розірвання Договору про надання послуг з транспортування природного газу№19/66/Тр-07 від 27.02.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2008 провадження у справі в частині вимог про зобов’язання відповідача підписати акти виконаних робіт припинено, заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог від 23.04.2008 в частині вимог про розірвання договору та стягнення пені за не підписання актів по договору – повернуто без розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2008 у справі №42/147 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 у справі №42/147 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2008 – скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 13 210 463,43 грн. – основного боргу за період: серпень - грудень 2007 року, 22 938, 12 грн. – пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 1 889 139, 98 грн. – інфляційних, 396 313, 90 грн. – трьох процентів річних та 6 422 384, 01 грн. – пені за не підписання актів по договору, а також 38 250, 00 грн. – державного мита та 118, 00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2008 у справі №42/147 касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 в частині стягнення 6 422 384, 01 грн. пені скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду. В іншій частині постанову залишено без змін.

Підставою для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду в частині стягнення 6 422 384, 01 грн. пені, судом касаційної інстанції зазначено, що судом апеляційної інстанції неповно з’ясовано обставини та неправильно застосовано норми частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, за змістом якої підставою для застосування пені є лише прострочення виконання грошового зобов’язання. В той час, як стягнення пені за пунктом 7.5. Договору встановлена пеня за несвоєчасне підписання актів приймання-передачі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2009 прийнято справу №42/147 до провадження та присвоєно їй новий №42/147-41/22.

Ухвалою Верховного Суду України від 05.03.2009 у порушенні касаційного провадження з перегляду касаційної скарги Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 відмовлено.

Під час нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2010 у справі 342/147-41/22 в позові в частині стягнення пені за несвоєчасне підписання актів приймання-передачі відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати т прийняти нове, яким позовні вимоги в частині стягнення пені за не підписання актів приймання-передачі задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив всі обставини справи і не застосував положення статтей 3, 6, 11, 203 Цивільного кодексу України, а також статтей 179, 193 Господарського кодексу України.

Відповідач не скористався наданим йому правом на учать свого представника в судовому засіданні 29.11.2010, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення за №9868491 (а.с. 34, том 5). Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 (v_289800-97) із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 (vr_57600-09) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті, оскільки справа містить достатньо матеріалів для розгляду спору по суті.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегією суддів встановлено наступне.

27 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (виконавець) та Закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" (замовник) був укладений Договір № 19/66/Тр-07 на надання послуг з транспортування природного газу (далі – Договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов’язується відповідно до умов даного Договору прийняти та протранспортувати природний газ (далі –газ) системою розподільчих газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні виконавця, від пунктів приймання –передачі газу – газорозподільних станцій (далі – ГРС) на магістральних трубопроводах (далі – пункти приймання – передачі) та/або пунктів виміру витрат газу, в районах видобутку газу на території України (далі – ПВВГ) до пунктів призначення –місця входу газопроводу на територію споживача або від точки балансового розмежування газопроводів споживачів для технічної передачі визначеним замовником та доведеним (підтвердженим) до виконавця через Об’єднане диспетчерське управління ДК "Укртрансгаз" (ОДУ ДК "Укртрансгаз") споживачам, здійснювати облік такого газу, а замовник зобов’язується відповідно до умов даного Договору оплатити надані виконавцем послуги з транспортування газу.

Відповідно до пункту 5.3 Договору за надання послуг з технічного приймання –передачі газу в пунктах приймання – передачі та пунктах призначення замовник сплачує на користь виконавця винагороду в розмірі – 0,05 грн., крім того ПДВ – 0,01 грн., разом – 0,06 грн. за кожну 1000 куб. м. прийнятого в пунктах приймання – передачі та переданого в пунктах призначення споживачам газу з ресурсів замовника.

Пунктом 6.2 Договору сторони узгодили, що замовник здійснює попередню оплату послуг за даним Договором на підстав рахунків – фактур, виставлених виконавцем замовнику в наступному порядку:

- до 5 числа місяця надання послуг – 40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу за звітний місяць;

- до 10 числа місяця надання послуг – 40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу за звітний місяць.

Виконавець виставляє замовнику рахунки – фактури на оплату послуг виходячи з планового обсягу, доведеного у встановленому порядку до виконавця через ОДУ ДК "Укртрансгаз", транспортування газу в місяці транспортування газу та тарифу на транспортування 1000 куб.м. газу розподільчими газопроводами, вказаного в п.5.1 даного Договору та окремим рядком розміру винагороди, зазначеного у пункті 5.3 даного Договору.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків –фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі актів зазначених в пунктах 4.1 та 4.2 даного Договору, до 15 числа місяця наступного за звітним.

Як зазначалось вище, постановою Вищого господарського суду України від 16 грудня 2008 року касаційну скаргу відповідача задоволено частково, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2008 року по справі № 42/147 в частині стягнення 6 422 384,01 грн. – пені за не підписання актів по Договору скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за не підписання актів приймання-передачі, з огляду на наступне.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору сторони узгодили, що надання послуг з транспортування газу щомісячно оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі –приймання послуг з транспортування газу (далі –акт). Надання послуг з технічного приймання –передачі газу в пунктах приймання – передачі та пунктах призначення оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі –приймання послуг з технічного приймання –передачі газу в пунктах приймання –передачі та пунктах призначення.

Відповідно до пункту 4.3 Договору сторони зобов’язані підписати акти зазначені в п.4.1 та 4.2 даного Договору, за місяць у якому фактично виконавець надавав замовникові послуги з транспортування природного газу і послуги з технічного приймання –передачі газу в пунктах приймання - передачі та пунктах призначення, до п’ятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавались послуги.

Згідно з пунктом 7.5 Договору у випадку не підписання встановлених даним Договором актів у встановлені даним Договором строки, сторона, яка не підписала будь –який акт, сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5% відсотків від вартості планових обсягів газу у відповідному місяці за кожен день прострочення виконання зобов’язання, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла у період, протягом якого відбувалася затримка виконання зобов’язання за кожний факт не підписання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З наведених вище норм вбачається, що підставою для застосування неустойки у вигляді пені, може бути лише прострочення грошового зобов’язання, а тому пеня визначена пунктом 7.5. Договору за не підписання актів приймання-передачі не може бути застосована та відповідно стягнута з відповідача.

Така ж правова позицій Вищого господарського суду, викладена у постановах Вищого господарського суду України від 26.07.2010 по справі № 52/468 та від 17.08.2010 по справі №42/178-52/142.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення пені за не підписання актів приймання-передачі задоволенню не підлягають.

Вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та спростовується вищевикладеним.

Згідно з частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При винесенні рішень судами першої та апеляційної інстанцій прийнято до уваги вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 16.12.2008.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2010 по справі № 42/147-41/22 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.