40/13-10 Про визнання договору оренди припиненим - 29.11.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р. у справі № 40/13-10 (суддя –Красота О.І.) в первісному позові в частині припинення договору оренди №331/11/08 від 01.12.2008р. в позові відмовлено. В частині стягнення суми в розмірі 1121250 грн. провадження по справі припинено. Зустрічну позовну заяву задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" прийняти в тимчасове платне користування на умовах оренди нежилі приміщення, що знаходяться на другому поверсі будівлі Торгового комплексу, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз'їзду, буд.2 а, загальною площею 1300 кв.м. за договором оренди нежилих приміщень №331/11/08 від 01 грудня 2008р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпр -Жилстрой" та підписати Акт доступу та Акт прийому-передачі об'єкту оренди відповідно до п.2.2, п.5.2 договору оренди. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпр -Жилстрой" суму 85 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" звернулось в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р. у справі № 40/13-10, винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача за первісним позовом, а в зустрічному позові відмовити, з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2010р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначений в судовому засіданні на 29.11.2010р. о 10 год. 00 хв.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом просив скаргу залишити без задоволення, рішення змінити, стягнувши з позивача на користь відповідача витрати на адвоката.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02 липня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка"(надалі –позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепр - Жилстрой"(надалі - позичальник) укладено договір позики №187/06/08 від 02 липня 2008 року, за яким позикодавець надав позичальнику позику в розмірі 1 121 250,00 грн. для придбання будівельних матеріалів та проведення робіт з будівництва Торговельного комплексу, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. XXII Партз’їзду, 2 а, строком до 30 жовтня 2008 року включно.

Відповідно до п.1.1 договору позикодавець зобов’язується надати позичальнику поворотну фінансову допомогу –безвідсоткову цільову позику, а останній зобов’язується використати її за цільовим призначенням і повернути позику у визначений даним договором строк.

Згідно п. 2.2 договору в будь-якому випадку позикодавець не набуває право власності на будівельні матеріали та інші товарно-матеріальні цінності та інше майно, придбане за рахунок суми позики.

Умовами Договору сторони погодили, що повернення коштів може здійснюватись частинами, а також шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, що існуватимуть на момент розрахунку між сторонами цього договору, а саме згідно з попереднім договором оренди № 2401 від 02.07.2008 року, укладеним щодо оренди частини Торгівельного комплексу, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. XXII Партз"їзду,4, шляхом зарахування суми заборгованості за цим договором в рахунок авансу зі сплати орендної плати за перший-восьмий та останній місяці оренди за договором оренди, укладеним на підставі вказаного попереднього договору. Зарахування зустрічних вимог здійснюється за заявою однієї із сторін після виникнення зустрічних однорідних вимог. (п.п.6 .1, 6.3, 6.4 Договору)

02 липня 2008 р між Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" (орендар) було укладено попередній договір оренди, де розділом 1 передбачено, що сторони за цим договором зобов’язуються в строк до 01 грудня 2008р., але не пізніше, ніж через один календарний рік з моменту укладення цього договору, укласти договір оренди (далі основний договір) нежилих приміщень, що знаходяться в будівлі Торгового комплексу, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз’їзду, 2а, загальною площею орієнтовно 1300 м2, на умовах і в порядку, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Договору попереднього договору оренди орендодавець зобов’язується передати орендареві в тимчасове платне користування нежилі приміщення, не пізніше ніж на 61 календарний день після підписання договору на підставі акту прийому –передачі, тобто не пізніше 31.01.09р., що знаходяться в будівлі Торгового комплексу, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз’їзду, 4, загальною площею 1300 м2 –на другому поверсі, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Домотехніка" - орендар зобов’язується прийняти ці приміщення, своєчасно оплачувати орендну плату і повернути приміщення орендодавцеві після закінчення оренди. Точний розмір площ, що орендується і перелік орендованих приміщень буде викладена в основному договорі оренди згідно інвентарній справі БТІ.

Відповідно до п. 2.2. Договору Орендар має право в строки, визначені п. 2.1.Договору для підписання акту –приймання –передачі ( до 01.02.09р.), не підписувати акт приймання - передачі об’єкту оренди та не несе відповідальності за такі дії у випадках:

- якщо Орендодавець надав технічну та правовстановлюючу документації, стосовно будівель Торгового комплексу та об’єкту оренди менше ніж за 30 робочих днів до дати підписання Акт у- приймання передачі або не надав вказаного пакету документації взагалі.

- якщо Орендодавець надав доступ до приміщення для здійснення ремонтних робіт в строк менше ніж 30 робочих днів або не надав такого доступу.

Відповідно до пункту 3.7. Договору Позивач зобов'язався до 02 грудня 2008 року перерахувати орендареві авансовий платіж за одинадцять місяців оренди в розміру 1 121 250 грн., включаючи ПДВ, який після підписання акту прийому-передачі враховується як орендна плата за перший-десятий та останній місяці оренди, а також подальші після десятого місяця оренди у разі фактичної зміни площі об’єкту оренди при підписанні акту прийому-передачі. У випадку, якщо на момент настання строку внесення орендарем авансового платежу, вказаного в цьому пункті, сторони матимуть однорідні зустрічні вимоги, термін виконання яких настав, допускається виконання зобов’язань орендаря по оплаті авансового платежу шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог. При цьому підставою для проведення зарахування однорідних зустрічних вимог служитиме письмова заява будь-якої із сторін договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору, Орендодавець зобов’язався передати Орендарю об’єкт оренди за актом доступу для виконання опоряджувальних робіт, в стані визначеному робочим проектом,, "Специфікацією стану об’єкту оренди на момент передачі для виконання Орендарем ремонтних робіт та робіт з внутрішнього оформлення об’єкту оренди" Договором та Актом введення в експлуатацію, не пізніше ніж за 30 робочих днів до дати підписання акту прийому –передачі, тобто в строк не пізніше 16.12.08р.

01.12.2008р. між Позивачем та Відповідачем підписано угоду про розірвання попереднього договору оренди від 02.07.2008 р., у зв’язку з досягненням сторонами згоди щодо укладення договору оренди не житлового приміщення, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз’їзду, 2а, строком до трьох календарних років, сторони вирішили достроково припинити дію попереднього договору оренди, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бурлак Р.О., 02.07.2008р. за реєстром №2401, з дати укладення цієї додаткової угоди.

05.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Домотехніка" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМТ-ГРУП" (новий кредитор) укладено договір № 55/03/09, за яким первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № 331/11/08 оренди від 01.12.2008 року, укладеним між первісним кредитором та ТОВ "Днепр-Жилстрой".

Згідно умова вказаного договору (п. 1.2 договору) новий кредитор одержує право вимагати від боржника (ТОВ "Днепр-Жилстрой") належного виконання зобов’язання з повернення авансового платежу, сплаченого первісним кредитором на підставі п. 3.7 вищезазначеного договору оренди в розмірі 1 121 250 грн. (а.с. 48)

Судова колегія враховує, що підписанню Акту приймання - передачі об’єкту мало передувати підписання Акту доступу, не пізніше 16.12.08р., за умови виконання Орендодавцем вимог п. 2.2. Договору.

Таким чином, суд першої інстанції не належним чином дослідив виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро - Жилбуд" умов п. 2.2. Договору, в зв’язку з чим дійшов помилкового висновку, що відповідач направив позивачу повідомлення про підписання акту доступу тільки 20.01.09р., тобто з порушенням строку для його підписання більш ніж на один місяць.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати свої обов’язки.

Крім того, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками господарського суду відносно того, що передача об’єкту оренди від Орендодавця Орендарю не відбулась саме з вини позивача, оскільки останній ухилився від прийняття спірних нежитлових приміщень, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Умовами Договору оренди не передбачено обов’язок орендаря направляти свого представника у визначену дату на об’єкт оренди для укладання акту. Крім того, п. 5.2. Договору визначено кінцеву дату виконання орендодавцем обов’язку щодо передачі об’єкту по Акту доступу, а не конкретний день підписання документів.

Згідно ст. 202 ГК України господарське зобов’язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання. До відносин щодо припинення господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 784 ЦК України орендар має право вимагати розірвання договору оренди, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі, наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Судова колегія зауважує, що матеріали справи не містять доказів надання відповідачем позивачу документів, передбачених п. 2.2.2. Договору, а також доказів направлення позивачу вимоги, чи пропозиції щодо підписання Акту доступу станом до 16.12.08р., але всупереч зазначеному, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок щодо належного виконання відповідачем підготовки об’єкту оренди до передачі орендареві згідно умов договору.

Також, сторонами не було надано суду правовстановлюючих документів на об’єкт оренди станом на 16.12.08р., які передбачені умовами Договору, що на думку суду також спростовує посилання відповідача на дотримання останнім строків передачі об’єкту за актом доступу.

Отже, відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомого майна, зареєстрованих у передбаченому Законом порядку на момент укладання акту прийому - передачі, доводить неможливість виконання відповідачем умов Договору оренди в частині розпорядження майном та передачі його в оренду за актом приймання –передачі, оскільки відповідно до ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм належить власнику речі.

Відповідно до приписів ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Апеляційний господарський суд таким чином вважає, що позивачем доведено відповідними та належними доказами невиконання Відповідачем обов’язків щодо передачі об’єкту оренди в строки, передбачені Договором, та відсутність зобов’язання у Позивача укладення акту прийому –передачі об’єкту, що є підставою для задоволення первісного позову в частині визнання договору оренди № 331/11/08 від 01.12.08р. припиненим.

Щодо припинення провадження за первісним позовом в частині позовних вимог про стягнення суми 1121250грн., судова колегія погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності цій частині предмету спору, оскільки на підставі договору № 55/03/09 від 05.03.2009 року, який на час розгляду справи є чинним право вимоги авансового платежу у сумі 1 121 250 грн., належить не Позивачу, а Товариству з обмеженою відповідальністю "ДМТ-ГРУП".

Судова колегія не знаходить підтверджень в матеріалах справи доводам позивача за зустрічним позовом, та приймаючи до уваги вищенаведене вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частковому скасуванню. Зважаючи на викладене, не підлягає і задоволенню вимога останнього про стягнення судових витрат на адвоката.

У відповідності зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судові витрати по сплаті державного мита за розгляд справи апеляційною інстанцією згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача за первісним позовом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.10р. у справі №40/13-10 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р. у справі № 40/13-10 скасувати частково.

Первісний позов в частині вимог про припинення договору оренди №331/11/08 від 01.12.08р. задовольнити.

Визнати припиненим договір оренди №331/11/08 від 01.12.08р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро - Жилстрой".

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

В частині припинення провадження за вимогами первісного позову про стягнення 1121250грн. рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро - Жилстрой" на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" судові витрати по сплаті державного мита, в тому числі за розгляд апеляційної скарги в розмірі 26 718,25грн. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.