12/02-47(10) Про відмову в прийнятті позовної заяви Фізичної особи – підприємця - 25.11.2010 Прийняття

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.09.2010 р. №12/02-47 (10) про відмову в прийнятті позовної заяви Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 до Фонду цивільних досліджень (CRDF), U.S., за участю третьої особи - посольство США - про припинення порушення відповідачем інтелектуальної власності, стягнення із відповідача по 650 тис. доларів США на користь позивачів (авторської винагороди для виплати співавторам) та заборону рекламувати, виготовляти, пропонувати технологію обробки зерна з використанням озону/атмосферного кисню, атмосферного повітря/вакууму, скасування рішення про фінансування технології озону зерна, та зобов"язання Міністерства освіти і науки України посилити контроль за діяльністю відповідача щодо недопущення порушення законодавства України

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: Смаль А.А. –адвокат (ордерна угода №21/11 від 18.11.10);

третя особа: не з"явились;

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.09.2010 р. №12/02-47 (10) відмовлено у прийнятті позовної заяви Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 до відповідача Фонду цивільних досліджень (CRDF), U.S., за участю третьої особи посольство США про припинення порушення Відповідачем інтелектуальної власності, стягнення із Відповідача по 650 тис. доларів США на користь Позивачів (авторської винагороди для виплати співавторам) та заборону рекламувати, виготовляти, пропонувати технологію обробки зерна з використанням озону/атмосферного кисню, атмосферного повітря/вакууму, скасування рішення про фінансування технології озону зерна, та зобов"язання Міністерства освіти і науки України посилити контроль за діяльністю Відповідача щодо недопущення порушення законодавства України.

Позивач –Приватний підприємець ОСОБА_2, - не погодившись з винесеною ухвалою подав апеляційну скаргу б/н від 11.10.10 р., в якій посилається на те, що остання прийнята з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Апелянт вказує, що в оскаржуваній ухвалі зазначено, що суди відповідно до їх компетенції розв"язують, зокрема, спори про порушення прав власника патенту. Термін суди (множина), на думку Скаржника, означає суди України, без винятку –господарський. В Україні відсутній патентний суд. Державний департамент інтелектуальної власності вважає, що такі судові компетентні колегії для розгляду спорів щодо порушення патентів на винаходи і корисні моделі виробниками, які не володіють ліцензіями створені в господарських та адміністративних судах, але не в загальних, як вказує місцевий господарський суд. Скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає ст. 63, ст. 65 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 54, 55 Конституції України. Суд не звернувся за тлумаченням ст. 16 Господарського процесуального кодексу України до Конституційного суду України, а навпаки, вирішив неграмотно тлумачити чинне законодавство України, відмовив безпідставно у відкритті позовного провадження, не спростував реєстраційні документи приватного підприємця, який виступає Позивачем, а не фізичною особою –винахідником, порушуючи при цьому законодавство про правосуддя в Україні.

Відповідно до цього, просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та направити справу на розгляд місцевому господарському суду в іншому компетентному складі.

Розгляд справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Представник Відповідача письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак в судовому засіданні 25.11.10 р. заперечив доводи апеляційної скарги, ухвалу місцевого господарського суду вважає вірною та просить таку залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Позивач в судовому засіданні 25.11.10 р. підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених в такій.

Третя особа - посольство США - участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 01.11.10 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення за №04833689. Ухвалою суду від 01.11.10 р. участь представників сторін визначено на власний розсуд.

25.11.10 р. додаткових доказів по справі та клопотань про відкладення не поступало.

Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних в ній матеріалах.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали Господарського суду Львівської області від 30.09.10 р. нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України (1798-12) ), - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

З урахуванням наведених норм процесуального закону, справи, що віднесені до підвідомчості господарських судів (ст. 12 ГПК України), кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв.

У відповідності до вимог ст. 35 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі"захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому порядку та іншому встановленому законом порядку. Суди відповідно до їх компетенції розв"язують, зокрема, спори про порушення прав власника патенту.

Згідно ст. 421 Цивільного кодексу України суб"єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об"єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник) та інші особи, яким належать особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом при визначені судової юрисдикції інших категорій справ, щодо захисту авторського права або суміжних прав, суд зобов"язаний виходити з положень статей 3 та 15 Цивільно процесуального кодексу України, статей 1 та 12 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають зокрема, що в порядку цивільного судочинства підлягає вирішенню спір за участю фізичної особи –суб"єкта підприємницької діяльності, якщо цей спір виник не у зв"язку із здійсненням нею господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, Позивач звернувся за захистом прав інтелектуальної власності, які належать творцеві об"єкта права інтелектуальної власності, фізичній особі ОСОБА_2

Предметом спору Позивач визначає –припинення порушення Відповідачем інтелектуальної власності, стягнення із Відповідача по 650 тис. доларів США на користь Позивачів (авторської винагороди для виплати співавторам) та заборону рекламувати, виготовляти, пропонувати технологію обробки зерна з використанням озону/атмосферного кисню, атмосферного повітря/вакууму, скасування рішення про фінансування технології озону зерна, та зобов"язання Міністерства освіти і науки України посилити контроль за діяльністю відповідача щодо недопущення порушення законодавства України.

З аналізу предмету спору та доданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач захищає свої права як винахідник (автор). Згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"винахідник –людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід, тобто як вірно встановлено місцевим господарським судом винахідних це завжди фізична особа.

Отже, враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в даній справі ОСОБА_2 виступає як фізична особа, а не як суб"єкт підприємницької діяльності, а відтак спір слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає що ухвала місцевим господарським судом прийнята з дотриманням норм процесуального законодавства, і підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.