4/98-10 Про визнання недійсним рішення адміністративної колегії обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про накладення штрафних санкцій - 24.11.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.10.2010р. (суддя Лугова Н.П.) у задоволенні первісного позову щодо визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2010р. № 21 у справі № 03-06/64-2009р. про накладення на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області штрафних санкцій в сумі 17 000,00 грн. - відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області на користь Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України штраф у розмірі 17 000,00 грн. до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106. Стягнуто з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області в доход державного бюджету м. Суми 170,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач за первісним позовом (надалі - позивач) з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зупинити нарахування пені на час розгляду судом справи. Скасувати рішення суду першої інстанції по первісному позову щодо визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2010р. № 21 у справі № 03-06/64-2009р. про накладення на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області штрафних санкцій в сумі 17000,00 грн. Рішення господарського суду Сумської області по зустрічному позову щодо стягнення з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області штрафних санкцій у розмірі 17000,00 грн. скасувати. Прийняти рішення та надати відповідну довідку про повернення Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Сумській області сплаченого державного мита в сумі 125,50 грн. з апеляційної скарги та 85,00 грн. по первісному позову та коштів, сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в Сумській області зареєстровано шість суб’єктів господарювання, які за своїми статутними повноваженнями мають право надавати платні послуги у сфері охорони навколишнього природного середовища і вибір послуг за якістю і ціною є виключним правом замовника. Також посилається на те, що вартість послуг (консультацій) визначена спільним наказом Мінекоресурсів та Мінекономіки від 15.03.2002 року №110/73 "Про затвердження розмірів плати за надання послуг територіальними органами Мінекоресурсів України" (z0323-02) , а перелік цих платних послуг визначено постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2010 року №1430 "Про затвердження Переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватись органами Мінекоресурсів" (1430-2001-п) . Також посилається на інші обставини викладені в апеляційній скарзі (а.с.3-а.с.11 т. 2).

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом (надалі - відповідача) проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Просить рішення господарського суду Сумської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема зазначив, що позивачем при наданні послуг не були враховані положення спільного наказу Мінекоресурсів та Мінекономіки від 15.03.2002 року №110/73 "Про затвердження розмірів плати за надання послуг територіальними органами Мінекоресурсів України" (z0323-02) стосовно встановлення оплати в залежності від складності робіт, що призвело до зловживання монопольним (домінуючим) становищем у вигляді встановлення таких цін чи інших умов реалізації товару (послуг), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Вважає безпідставним посилання Управління на протокол узгодження договірної ціни, оскільки останній не містить інформації про обсяг та складність відповідної консультації, якої також не містять як договір про надання послуг (консультацій) так і акт виконаних робіт. Також посилається на інші обставини викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

В ході проведення планової перевірки Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області (надалі - Управління ) на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції на ринках платних послуг екологічного характеру, територіальним відділенням було встановлено, що Управлінням з замовників консультацій з питань підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів (надалі - консультація) стягується економічно необґрунтований розмір плати, який не базується на обсязі та складності наданих послуг, як то передбачено спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.03.2002 №110/73 "Про затвердження розмірів плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України" (z0323-02) . У зв'язку з наявністю в зазначених діях ознак порушення конкуренційного законодавства адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України листом від 07.10.2009 № 01-26/2844 Управлінню було надано обов’язкові для розгляду рекомендації щодо припинення неправомірних дій у місячний термін.

Листом від 03.11.2009 №2585/02 Управління повідомило територіальне відділення про розгляд зазначених Рекомендацій, при цьому останнім не надано доказів встановлення розміру плати на вказані послуги в залежності від обсягів та складності, як то передбачено спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.03.2002 №110/73 (z0323-02) , у зв'язку з чим розпорядженням адміністративної колегії територіального відділення від 31.12.2009 № 84 було розпочато розгляд справи № 03-06/64-2009.

За результатами розгляду Адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 21 від 29.04.2010р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції"згідно якого було визнано, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області є суб’єктом господарювання, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з надання консультацій з питань підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів в територіальних межах Сумської області протягом 2008, 2009 років з часткою 100%.

Визнано дії позивача, що полягали у встановленні та стягненні з замовників протягом 2008 та 2009 років необґрунтованого розміру плати за надані послуги екологічного характеру без урахування обсягів та складності наданих послуг, порушенням, передбаченим пунктом 2 ст.50, ч.1 та п.1 ч.2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з надання консультацій з питань підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, що призвели до ущемлення інтересів споживачів в частині встановлення таких цін реалізації товару (послуги з надання консультацій), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до ст. 52 вказаного Закону, за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п.2 резолютивної частини вказаного рішення на Управління було накладено штраф в розмірі 17 000 грн. 00 коп.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 року №1430 "Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів" (1430-2001-п) до переліку віднесено надання консультацій з питань: підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів.

Спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України N 110/73 від 15.03.2002 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р. за N 323/6611 (z0323-02) "Про затвердження розмірів плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України"за надання консультацій територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України з питань підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів встановлена плата від 170 - 340 грн. у залежності від обсягів і складності.

Як встановлено пунктом 1.5. Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №46 від 30.01.2002 року (z0260-02) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 березня 2002 р. за N 260/6548 (z0260-02) , розміри плати за надання платних послуг екологічного характеру визначаються Міністерством екології та природних ресурсів разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції.

Відповідно до пункту 2.1. наведеного Наказу, платні послуги екологічного характеру надаються згідно з договором, який укладається сторонами. Розділом 3 Наказу (оплата робіт з надання послуг), встановлено, що для проведення оплати вартості послуг бухгалтерія відповідного територіального органу Мінекоресурсів виписує замовнику рахунок-фактуру. Робота з надання платних послуг екологічного характеру вважається виконаною після підписання обома сторонами акта про її виконання. Якщо послуги надаються без укладення договору за письмовим зверненням юридичних та фізичних осіб, то відмітка про виконання роботи з надання платних послуг здійснюється у Журналі обліку наданих платних послуг екологічного характеру уповноваженою особою замовника послуг.

Згідно статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції"суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності.

Отже, в розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції"позивач в частині надання платних послуг - є суб’єктом господарювання.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента, не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Частина 1 статті 13 наведеного Закону передбачає, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Згідно пункту 1 частини 2 наведеної статті зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

Пунктом 2 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"визначено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до матеріалів справи, протягом досліджуваного періоду в рамках розгляду відповідачем справи № 03-06/64-2009р., в межах Сумської області мали змогу надавати послуги екологічного характеру 6 суб’єктів господарювання, а саме:

2. ТОВ НВЦ "Екос"

3. Науковий центр прикладних екологічних досліджень СумДУ 4. АТЗТ "Важкоавтоматика"

6. Північно –Східний науковий центр НАН і МОН України

Як свідчать матеріали справи, фактично протягом 2008, 2009 років зазначеними суб’єктами господарювання платні послуги з надання консультацій з питань підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів не надавались, що підтверджується листами вищевказаних суб’єктів господарювання (листами ОСОБА_1 від 12.04.2010р. № 01/04, ТОВ НВЦ "Екос" від 09.04.2010р. № 04/1, Наукового центру прикладних екологічних досліджень від 15.04.2010р. № 9, АТЗТ "Важкоавтоматика"від 21.04.2010р. № 1-126-8/08, ОСОБА_2 від 14.04.2010р. № 15, Північно –Східного наукового центру НАН і МОН України від 16.04.2010р. № 142).

Наведені обставини стали підставою для визнання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області суб’єктом господарювання, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з надання консультацій з питань підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів в територіальних межах Сумської області протягом 2008, 2009 років з часткою 100%, у відповідності до до ч.2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Однак погодитись з таким висновком не можна з огляду на те, що аналізуючи зміст листів суб’єктів господарювання наданих на вимогу ТВ Антимонопольного комітету України випливає, що ТОВ НВЦ "ЕКОС"та АТЗТ "Важкоавтоматика"не надають послуги з надання запитуваних консультацій, Науковий центр прикладних екологічних досліджень зазначає, що надання консультаційних послуг не є пріоритетним напрямком центру, ОСОБА_2 зазначив, що здійснює тільки підготовку дозвільних документів.

Тобто наведені листи свідчать про те, що більшість з опитуваних суб’єктів господарювання не надавали ці консультативні послуги тому, що не займаються цим видом діяльності, інші повідомляють про відсутність надання таких консультацій.

Частиною 2 резолютивної частини рішення відповідача, визнано дії позивача, що полягали у встановленні та стягненні з замовників протягом 2008 та 2009 років необґрунтованого розміру плати за надані послуги екологічного характеру без урахування обсягів та складності наданих послуг, порушенням, передбаченим пунктом 2 ст.50, ч.1 та п.1 ч.2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з надання консультацій з питань підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, що призвели до ущемлення інтересів споживачів в частині встановлення таких цін реалізації товару (послуги з надання консультацій), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Як свідчать матеріали справи вартість зазначеної послуги позивачем встановлювалась на наступному рівні: у 2008 році - 255 грн., у 2009р. - 300 грн., що свідчить про те, що позивачем не були перевищені розміри оплати встановлені Спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України N 110/73 від 15.03.2002 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р. за N 323/6611 (z0323-02) "Про затвердження розмірів плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України"за надання консультацій територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України з питань підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів (від 170 - 340 грн.)

Посилання відповідача на те, що Управлінням не були встановлені обсяги оплати в залежності від обсягів і складності не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як вже було зазначено раніше позивачем за досліджуваний період була встановлена оплата за надання консультацій в межах встановлених Спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України N 110/73 (z0323-02) , і при цьому в самому нормативному акті не було встановлено та не наведено, яким чином та за якою методикою повинен здійснюватись розрахунок складності та обсягів, на кого покладається розробка та затвердження такої методики.

Відповідно до Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.12.2006 N 548 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за N 119/13386 (z0119-07) , Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і входить до сфери його управління.

Управління в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території. Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, наказами Мінприроди, а також цим Положенням (z0119-07) .

Згідно наведеного Положення розробка та затвердження Методик оплати консультаційних послуг не належить до прав чи обов’язків Управління. Крім того частиною 2 наведеного Положення встановлено якими нормативними актами належить керуватись Управлінню в своїй діяльності.

Посилання відповідача на те, що питання щодо надання платних послуг, зокрема, центральними та місцевими органами виконавчої влади, додатково врегульовано Методикою визначення собівартості платних адміністративних послуг, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2010р. № 66 (66-2010-п) (набрала чинності з 08.02.2010р.), відповідно до якої повноваження по проведенню розрахунків собівартості платних адміністративних послуг покладено на центральні органи виконавчої влади, в тому числі на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, не приймається судом до уваги оскільки вона набрала чинності 08.02.2010 року, а предметом дослідження територіального відділення Антимонопольного комітету України є 2008, 2009 роки. В той же час прийняття такої Методики свідчить про неврегульованість цих правовідносин в досліджуваний період.

Слід також зазначити, що при вирішенні питання про наявність у діях позивача ознак зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку відповідачем не з’ясовано та не відображено в оскаржуваному рішенні, яким чином такі дії Управління призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів і отже, у територіального відділення АМК у прийнятті оспорюваного рішення та у попередньої судової інстанцій у прийнятті оскаржуваного судового рішення не було достатніх правових підстав для кваліфікації дій Управління за ознаками частини першої та п.2 частини 2 статті 13 та пункту 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а відтак і для застосування до позивача штрафу на підставі статті 52 Закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог таким, що не відповідає обставинам справи, в зв’язку з чим рішення суду підлягає скасуванню, а вимоги позивача за первісним позовом задоволенню, з визнанням недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2010р. № 21 у справі № 03-06/64-2009р. про накладення на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області штрафних санкцій в сумі 17 000 грн. 00 коп. В задоволенні ж зустрічного позову належить відмовити.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 07.10.2010 року по справі № 4/98-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2010р. № 21 у справі № 03-06/64-2009р. про накладення на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області штрафних санкцій в сумі 17000 грн. 00 коп

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Стягнути з Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (40024, м.Суми, вул. Харківська, 30/1, код 21119343) на користь Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області (40030, м.Суми, пров. Громадянський, 1, код 05524083, р/р 35224003000020 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013) 85 грн. 00 коп. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви та 127,50грн. державного мита за подання апеляційної скарги.