Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

за участю представників сторін :

Державне підприємство "Вугілля України"в особі філії "Донецьквуглезбут"м. Донецьк звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Відокремленого підрозділу "Луганськвуглепостачання"Державного підприємства "Луганськвугілля"м. Луганськ збитків у сумі 3468грн.60коп., які виникли внаслідок затримки вагону, з яких: 488,10 грн. – плата за користування вагоном; 1354грн.20коп. –плата за зберігання, 730,20грн. –маневрові роботи; 177,60грн. –зважування; 88,40грн. - оперативне повідомлення, 52,00грн. –плата за роботу МЧ-3; 578,10 грн. - ПДВ.

Господарський суд Луганської області ухвалою про порушення провадження у справі від 02.08.2010 року залучив до участі у справі другого відповідача - Державного підприємства "Луганськвугілля"м.Луганськ.

Господарський суд Луганської області рішенням від 04.10.2010р. у справі № 17/200 провадження у справі відносно Відокремленого підрозділу "Луганськвуглепостачання"Державного підприємства "Луганськвугілля"м. Луганськ припинив.

Позов задовольнив частково за рахунок Державного підприємства "Луганськвугілля", стягнувши на користь Державного підприємства "Вугілля України" збитки у сумі 3468,60 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 100,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,59 грн.

В решті позовних вимог відносно Державного підприємства "Луганськвугілля"м.Луганськ відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення збитків у зв’язку з оплатою плати за користування вагонами у сумі 488,10 грн., плати за зберігання у сумі 1354,20грн., плати за маневрові роботи у сумі 730,20 грн., збір за зважування у сумі 177,60 грн., плати за оперативне повідомлення у сумі 88,40 грн., плати за роботу МЧ-3 у сумі 52,00 грн., ПДВ –578,10 грн. господарський суд визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та доведеними наданими документами.

Вимоги щодо стягнення збитків у сумі 66грн.04коп. –судових витрат у справі № 37/52, які поніс позивач у даній справі, господарський суд визнав безпідставними, оскільки дана сума не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України, а умовами договору не передбачено відшкодування саме таких витрат відповідачем позивачеві.

Державне підприємство "Вугілля України"м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду в частині відмови у стягненні збитків у сумі 66грн.04коп., які складаються із судових витрат, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 04.10.2010р. у справі № 17/200 скасувати в цій частині, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Державного підприємства "Луганськвугілля"м. Луганськ не погоджується із доводами позивача, вважає, що судові витрати не є збитками та вважає, що господарський суд Луганської області обґрунтовано відмовив у їх стягненні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між Державним підприємством "Вугілля України"(Покупець) та Державним підприємством "Луганськвугілля"в особі ВП "Луганськвуглепостачання"(Постачальник) укладено договір поставки вугільної продукції №08-08/1-ЕН від 13.07.2007р., за умовами якого Постачальник на умовах передбачених даним договором, зобов’язується поставити Покупцю вугільну продукцію, а Покупець - прийняти та оплатити її на умовах Договору.

Згідно п. 2.1 Договору, вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах за реквізитами Покупця, вказаних у додатках до Договору.

Відповідно до п. 2.7 Договору, Постачальник в залізничній накладній вказує також: номер партії, до якої належить вагон, кількість і номери інших вагонів цієї партії; масу вугілля нетто та масу тари, кг; № посвідчення якості.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору 11.05.2007року ЗАТ ЦЗФ "Луганська"за залізничною накладною № 50328952 на адресу Бурштинська ТЕС ВАТ "Західенерго"відвантажило серед інших вагон № 65367922, із зазначенням, що вантажоодержувачем вугілля є ВАТ "Західенерго"згідно до договору поставки № 02-НЕ/08 від 20.07.2007, укладеного між ДП "Вугілля України"та ВАТ "Західенерго".

При контрольному зважуванні було встановлено, що вказаний вагон завантажений більш вантажопідйомності на 4200кг, про що станцією Здолбунів Львівської залізниці складено комерційний акт № 827265/75 від 14.05.2008 року.

У зв'язку з невідповідністю маси завантаженого вугілля з вантажопідйомністю вагону, вагон був затриманий залізницею.

Надлишок вугілля завантажено у вагон № 66232588, який за досилочною залізничною накладною № 36303635 19.05.2008 року відправлено на Бурштинську ТЕС ВАТ "Західенерго".

За проведені роботи залізницею нараховано та списано з особового рахунку вантажоодержувача плата за користування вагонами у сумі 488,10грн., плата за зберігання у сумі 1354,20 грн., вартість маневрових робіт у сумі 730,20 грн., плата за зважування вагону у сумі 177,60 грн., плата за оперативне повідомлення у сумі 88,40 грн., плата за роботу МЧ-3 у сумі 52,00 грн., ПДВ –578,10 грн., разом –3468,60 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 37/52 від 28.04.2009 року з позивача у цій справі стягнуті на користь ВАТ "Західенерго"вищевказані витрати, які ним оплачені платіжними дорученнями № 16764, № 16766 та № 16769 від 13.07.2009 (а.с.35-36).

Позивач, посилаючись на п.5.3 договору, та вважаючи, що досилка відбулась з вини ДП "Луганськвугілля", і він зобов’язаний компенсувати всі витрати вантажоодержувача та покупця, звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив стягнути на його користь збитки, які складаються з витрат, пов’язаних із затримкою вагону та судові витрати у справі № 37/52.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що у випадку надходження вагонів з вугіллям, вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону, Постачальник повністю відшкодовує всі збитки Покупця та Вантажоотримувача, пов’язані з оплатою залізниці транспортування недовантаженого вугілля та –з оплатою транспортування надлишку вантажу (в т.ч. штрафів) у випадку перевантаження і транспортування такого надлишку в окремому вагоні.

Дослідивши надані документи, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду та вважає, що матеріалами справи доведені витрати позивача у сумі 3468грн.60коп., які виникли внаслідок затримки вагону, з яких: 488,10 грн. –плата за користування вагоном; 1354грн.20коп. –плата за зберігання, 730,20грн. –маневрові роботи; 177,60грн. –зважування; 88,4грн. - оперативне повідомлення, 52,00грн. –плата за роботу МЧ-3; 578,10 - ПДВ, тому вважає, що відповідач повинен нести відповідальність за спричинення збитків та витрат, понесених позивачем.

Доводи заявника скарги щодо необґрунтованого незадоволення господарським судом його вимог про стягнення збитків у розмірі 66грн.04коп., які складаються із судових витрат у справі № 37/52 не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки дана сума не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України. Крім того, умовами договору не передбачено відшкодування таких витрат відповідачем позивачеві.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду щодо припинення провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у відношенні Відокремленого підрозділу "Луганськвуглепостачання"ДП "Луганськвугілля"м.Луганськ, оскільки Відокремлений підрозділ "Луганськвуглепостачання" ДП "Луганськвугілля" згідно Положення про нього, не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом юридичної особи ДП "Луганськвугілля", якій відповідно до ст.ст. 1, 21 ГПК України не може бути стороною у судовому процесі.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Луганської області від 04.10.2010р. у справі № 17/200 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, тому підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за мотивами в ній наведеними не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"в особі філії " Донецьквуглезбут "м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 04.10.2010р. у справі № 17/200 залишити без змін.

Надруковано 7 прим:

1 –позивачу, 2,3 –відповідачам

4 – третій особі, 5 –до справи

6 –гос. суду Луганської області 7 –ДАГС