37/434 Про стягнення заборгованості за надані послуги за договором на транспортування природного газу - 31.01.2012 Прийняття

Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі – позивач, апелянт) у вересні 2010 року звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 168 119,89 грн. (вартість послуг, що надані позивачем відповідачу у березні 2010 за договором на транспортування природного газу № 119В-704 від 28.12.2009).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 у справі № 37/434 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 168 119,89 грн. за договором про транспортування природного газу № 119 В-704 від 28.12.2009 є передчасними та необґрунтованими, оскільки між сторонами договору (у відповідності до його вимог) не підписана додаткова угода, якою була б погоджена нова ціна на послуги з транспортування природного газу за вказаним договором, а тому позивачем не доведено належними доказами факту надання відповідачу послуг у березні 2010 на суму 168 119,89 грн. та її узгодження з відповідачем,

Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 13220/6 від 15.11.2010, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 у справі № 37/434 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що місцевим судом не врахована фактична наявність заборгованості відповідача перед позивачем за отримані ним протягом березня 2010 послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами для потреб споживачів Вінницької області, яка підлягає стягненню з відповідача. А також судом першої інстанції не враховано, що у відповідності до п.7 постанови НКРЕ України № 935 від 07.08.2008 (v0935227-08) затверджено нові тарифи на послуги з транспортування природного газу та згідно з додатком 2 до вказаної постанови, зокрема, визначено, що у березні 2010 для підприємств газопостачання та газифікації у Вінницькій області було встановлено тариф у розмірі 25,50 грн. А тому позивач, керуючись п.5.2 укладеного договору, застосував саме цей тариф при розрахунку вартості наданих відповідачу у березні 2010 послуг з транспортування газу у Вінницькій області на суму 168 119,89 грн.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 провадження у справі № 37/434 було зупинено до завершення процедури припинення діяльності ДП "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом приєднання до ДК "Газ України".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 провадження у справі № 37/434 було поновлено у зв’язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.01.2012 залучено Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до участі у справі як правонаступника відповідача (Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України").

Представник апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, 28.12.2009 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (як виконавцем) та Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (як замовником) був укладений договір на транспортування природного газу № 119 В-704 (копія договору – а.с.8).

Відповідно до умов названого договору виконавець зобов’язується надати послуги замовнику з транспортування трубопровідним транспортом природного газу (надалі – газу) замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення –газорозподільних станцій, надалі – ГРС, а замовник зобов’язується сплатити за транспортування газу встановлену плату (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору передбачено, що газ замовника, транспортування якого за даним договором здійснює виконавець, призначений для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів Чернівецької та Вінницької областей (надалі – споживачів).

Відповідно до підпунктів 4.1., 4.2., 4.3. та 4.4. договору № 119 В-704 від 28.12.2009 виконавець до 15-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє замовнику два примірники акту здачі-прийомки послуг по транспортування газу за звітний місяць, підписані уповноваженими представниками та скріплені печаткою виконавця; замовник протягом 2-х (двох) днів з моменту одержання акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу зобов’язується повернути виконавцю один примірник оригіналу акту дачі-прийомку послуг по транспортування газу, підписані уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту здачі-прийомки послуг по транспортування газу; акти здачі-прийомки послуг по транспортування газу є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Пунктом 5.1. договору визначено, що тариф на послуги з транспортування 1 000 куб. м. газу по магістральних трубопроводах виконавця встановлюється в розмірі 22,30 грн., крім того ПДВ – 4,46 грн., всього - в розмірі 26,76 грн.

Пунктом 5.2 названого договору передбачено, що тариф на послуги з транспортування газу, зазначений в пункті 5.1 даного договору, змінюється за рішенням Національної комісії регулювання електроенергетики України. У випадку зміни тарифу, новий тариф є обов’язковим для сторін за даним договором з моменту введення в його дію. Зміна тарифу оформлюється додатковою угодою до даного договору.

Згідно з п. 6.1 договору на транспортування природного газу № 119 В-704 від 28.12.2009 вартість фактично наданих виконавцем замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, зазначеного в пункті 4.1 даного договору.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок виконавця в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженим постановою НКРЕ України від 25.12.2008 № 1529 (v1529227-08) . Остаточний розрахунок за фактично надані виконавцем послуги по транспортуванню газу у звітному місяці здійснюється замовником протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалося транспортування газу.

Відповідно до п. 11.1. договору на транспортування природного газу № 119 В-704 від 28.12.2009 сторонами погоджено, що даний договір набирає чинності з 01.01.2010 і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.2010, а в частині проведення розрахунків за послуги – до повного їх здійснення.

Представниками сторін не заперечується, що, оскільки ціни (тарифи) на транспортування природного газу є регульованими, тому на момент укладення договору № 119 В-704 від 28.12.2009 вказаний у п.5.1 договору тариф на послуги з транспортування 1 000 м.куб. газу по магістральних трубопроводах виконавця на території Чернівецької та Вінницької областей був розрахований сторонами відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 07.08.2008 № 935 (v0935227-08) "Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу".

З огляду на це, сторонами у пункті 5.1. договору і був встановлений тариф на послуги з транспортування 1000 куб.м. газу по магістральним трубопроводах виконавця в розмірі 26,76 грн. (22,30 грн., крім того ПДВ – 4,46 грн., всього - 26,76 грн.).

У березні 2010 позивач протранспортував природний газ для відповідача загальним обсягом 5 494,114 тис.м. куб., що підтверджується даними, які містять "Зведений реєстр реалізації природного газу в березні 2010 року населенню, релігійним організаціям, бюджетним установам і організаціям, теплогенеруючим підприємствам на вироблення теплової енергії для населення, ВТВ та нормовані втрати по Вінницькій філії ДП "Нафтогазмережі" та "Розподіл обсягів природного газу для потреб населення, установ та організацій, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів та виробничо-технологічних витрат і нормованих втрат газорозподільних підприємств за регіонами України (в розрізі газорозподільних підприємств) на березень 2010" та не заперечується відповідачем.

У зв’язку з тим, що з 01.03.2010 постановою НКРЕ України № 198 (v0198227-10) було внесено зміни до її постанови від 07.08.2008 № 935 (v0935227-08) та встановлено нові тарифи на транспортування природного газу, на виконання умов договору та на підставі нових тарифів на оплату послуг з транспортування природного газу у розмірі 25,50 грн. (без ПДВ), позивачем на адресу відповідача був направлений акт № 03В/2 здачі-прийомки послуг з транспортування газу у березні 2010 р. від 14.07.2010 в обсязі 5 494,114 тис.м куб. на суму 168 119,89 грн.

Відповідач, не оспорюючи кількості газу, переданого позивачем в березні 2010, відмовився від підписання даного акту, оскільки не погодився з розміром тарифу, на підставі якого позивачем було здійснено нарахування вартості послуг з транспортування, так як вважає, що у відповідності до чинних постанов НКРЕ України при розрахунку вартості наданих позивачем відповідачу за договором послуг по транспортуванню газу у березні 2010 має бути застосований тариф 1,80 грн. (без ПДВ), а позивачем безпідставно при розрахунках був застосований тариф 25,50 грн. (без ПДВ).

Вказана обставина (щодо розміру тарифу, який необхідно застосувати при розрахунку вартості послуг, наданих позивачем відповідачу за договором № 119 В-704 від 28.12.2009 у березні 2010) є причиною виникнення даного спору.

Судова колегія вважає, що місцевий суд помилково відмовив у задоволенні позову лише з тих підстав, що позовні вимоги є передчасними, оскільки місцевим судом встановлено, що між сторонами договору (у відповідності до його вимог) не підписана додаткова угода, якою була б погоджена нова ціна на послуги з транспортування природного газу за вказаним договором.

Судова колегія вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають також виходячи з наступних підстав.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи), які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади.

Національна комісія регулювання електроенергетики України, відповідно до Указу Президента України від 21.04.1998 №335/98 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України" (335/98) є постійно діючим державним органом, який своїми рішеннями встановлює тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, що постачається споживач України. Рішення НКРЕ, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на ринках газу, нафти та нафтопродуктів.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони договору № 119 В-704 від 28.12.2009 у п.5.2 визначили, що тариф на послуги з транспортування газу, зазначений в пункті 5.1 даного договору, змінюється за рішенням Національної комісії регулювання електроенергетики України. У випадку зміни тарифу новий тариф є обов’язковим для сторін за даним договором з моменту введення в його дію.

01 березня 2010 Національною комісією регулювання електроенергетики України року були прийняті наступні постанови:

- постанова № 189 (v0189227-10) "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕ від 26.11.2009 № 1345" (визнано нечинною постанову НКРЕ про анулювання дії ліцензій ВАТ "Вінницягаз" на право постачання та розподілу природного газу на території Вінницької області);

- постанова № 190 (v0190227-10) "Про визнання такою,що втратила чинність, постанови НКРЕ від 26.11.2009 № 1347" (з території ліцензійної діяльності ДП "Нафтогазмережі" виключена територія Вінницької області);

- постанова № 197 (v0197227-10) "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 25.12.2008 № 1526" (з території ліцензійної діяльності ДП "Нафтогазмережі" виключена територія Вінницької області);

- постанова № 198 (v0198227-10) "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 07.08.2008 № 935" (встановлено нові тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для ВАТ "Вінницягаз" у розмірі 25,50 грн. за 1 000 м. куб. (без ПДВ) та ДП "Нафтогазмережі" у розмірі 1,80 за 1 000 м. куб. (без ПДВ)).

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2010 було вжито заходів до забезпечення позову у справі № 2а-3223/10/2670 та зупинено дію постанови НКРЕ № 190 від 01.03.2010 (v0190227-10) .

Таким чином, дія постанови НКРЕ (якою було виключено територію Вінницької області з території ліцензійної діяльності ДП "Нафтогазмережі") була зупинена.

Судовою колегією також встановлено, що:

- постановою НКРЕ України № 224 від 11.03.2010 (v0224227-10) визначено право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ на території м. Вінниці та Вінницької області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ВАТ "Вінницягаз" строком дії з 17.03.2010 по 16.03.2015, а також право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м. Винниці та Вінницької області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ВАТ "Вінницягаз", строком з 22.03.2010 по 21.03.2015;

- ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2010 (копія наявна в матеріалах справи) вжито заходів до забезпечення позову у справі № 2а-4189/10/2670 та зупинено дію постанови НКРЕ № 224 від 11.03.2010 (v0224227-10) .

Таким чином, ВАТ "Вінницягаз" у березні 2010 не була ліцензіатом з розподілу та постачання природного газу на території Вінницької області.

З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що на момент надання позивачем відповідачу послуг з транспортування природного газу у березні 2010 за договором № 119 В-704 від 28.12.2009 постанова НКРЕ України № 198 від 01.03.2010 (v0198227-10) (якою було встановлено тариф для ДП "Нафтогазмережі" на рівні 1,80 грн.) була чинною та її дія не була зупинена, а ДП "Нафтогазмережі" залишалось ліцензіатом на території Вінницької області (з встановленим тарифом на транспортування природного газу магістральними трубопроводами на рівні 1,80 грн.).

За таких обставин доводи позивача щодо необхідності застосування до зобов’язань відповідача по оплаті наданих у березні 2010 послуг тарифу у розмірі 25,50 грн., що був встановлений для ПАТ "Вінницягаз" постановою НКРЕ України № 935 від 07.08.2008 (v0935227-08) (в редакції постанови № 198 від 01.03.2010 (v0198227-10) ), є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Таким чином, твердження позивача про те, що відповідач зобов’язаний оплатити послуги з транспортування трубопровідним транспортом природного газу у березні 2010 за тарифом у розмірі 25,50 грн. (який встановлений постановою НКРЕ України № 198 від 01.03.2010 (v0198227-10) для ВАТ "Вінницягаз"), не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки нормативно та документально не підтверджуються.

Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Апелянтом (позивачем) не наведено суду достатніх доводів та не надано належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували вищевказані висновки та доводили б помилковість оскаржуваного рішення місцевого суду.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду міста від 08.11.2010 у справі № 37/434.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 у справі № 37/434 за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" – без змін.