15/49 Про виплату вартості майна у зв"язку із виходом учасника з товариства - 22.11.2010 Прийняття

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.04.2010 позов ОСОБА_3 задоволено повністю. Стягнуто з ТзОВ"Проект Україна"на користь позивача вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному (складеному) капіталі товариства ТзОВ"Проек Україна"у розмірі 2 066 589,68 грв., 20 667,00 грв. державного мита та 118 грв. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Львівської області від 06.03.2008 року –скасовано.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач як учасник товариства при виході з товариства має право одержати вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі. Вартість цієї частини, суд обґрунтував висновком експертизи проведеної експертом Львівського НДІ судових експертиз, взявши до уваги ринкову вартість нерухомого майна, належного товариству станом на 28.12.2006 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТзОВ "Проект-Україна" подало апеляційну скаргу у якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове, яким визначити вартість частки позивача на підставі звіту за рік та пропорційно сплаченій позивачем його частці. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Апелянт зазначає, що висновок суду про не передбачення нормою ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" визначення частки майна по балансовій вартості на день виходу є неправильним, суперечить роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в постанові №13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) , згідно п. 30 якого при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати, господарські суди мають застосувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу; роз'ясненням президії Вищого Господарського Суду України в рекомендаціях №04-06/83 від 18.06.2009 року (v6_83600-09) господарським судам України "Про внесення змін і доповнень до рекомендацій президії Вищого Господарського Суду України від 28.12.2007 року №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", вказала, згідно п. 6 якого майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав викладених в ухвалах суду. Крім того, ухвалою від 02.08.10 було призначено судову економічну експертизу. Однак, матеріали справи були повернуті Львівським НДІСЕ без проведення експертизи, оскільки позивач не виконав обов"язку щодо оплати за проведення експертизи. А тому провадження по справі було поновлено та призначено слуханням справи на 15.11.10.

В судовому засіданні 15.11.10, представником позивача подано клопотання про призначення судової економічної експертизи. Зокрема, представником ОСОБА_3 було запропоновано для дачі експертом висновку наступне питання: Визначити вартість майна ТзОВ"Проект Україна"пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті ОСОБА_3 у зв"язку із його виходом зі складу засновників товариства 28.12.06 із врахуванням висновку № 1674 судової будівельно- технічної експертизи від 08.09.09, згідно якого ринкова вартість нежитлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.. Каховська,27 належного ТзОВ"Проект Україна", станом на 28.12.06 може становити 6 205 975,00 грв.

Як встановлено колегією суддів, спір у справі виник щодо розміру виплати позивачу його частки майна товариства при виході із ТОВ "Проект Україна", а із змісту пояснень представника товариства вбачається, що позивач вимагає проведення з ним розрахунків, виходячи саме з дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Апелянт вважає, що при визначенні способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з товариства, а також порядку і строків їх виплати, повинні застосовуватись відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу. Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу з товариства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Згідно вимог ч.2 ст. 148 ЦК України та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" вартість частки стягується на підставі балансу, складеного товариством на дату виходу . При цьому, зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства. Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерела їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братися балансова вартість майна товариства.

Однак, запропоноване позивачем питання не відповідає Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року (z0705-98) , так як згідно із п. 129 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року (z0705-98) , головними завданнями дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій є, зокрема, установлення документальної обґрунтованості розрахунків частки майна при виході учасника зі складу засновників.

Враховуючи положення ч.2 ст. 148 ЦК України та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", згідно яких вартість частки стягується на підставі балансу, складеного товариством на дату виходу, висновок будівельно-технічної експертизи не може бути належним доказом у даному спорі, так як будівельно- технічна експертиза проводиться із використанням дослідження спеціаліста в галузі будівельно-технічної.

З огляду на вище викладене, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача ( № 11947 від 15.11.10) про призначення судової експертизи із запропонованим питанням. Крім цього, колегія суддів вважає, що подання такого клопотання зумовлене наміром позивача затягнути процес, а не встановити обставини, які досліджуються судом.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, господарський суд Львівської області встановив, що позивач 28.12.2006 року вийшов із складу учасників товариства, його частка у статутному фонді товариства складала 33,3%. Взявши до уваги висновок експертизи Львівського НДІ судових експертиз № 1674 від 08.09.2009 щодо ринкової вартості нежитлового приміщення, власником якого є товариство, суд обґрунтував вартість частки, яка підлягає виплаті позивачу.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що висновок суду про вартість частини майна, яка підлягає виплаті не ґрунтується на правильному застосуванні норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Із матеріалів справи вбачається, що такі умови розрахунку при виході учасника з товариства встановлені також статутом.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Як вказано у п. 3.7 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 № 04-5/14 (v5_14600-07) вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92 (z0288-00) ), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242 (z0750-99) ), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87 (z0391-99) ).

Таким чином, суд першої інстанції не встановив вартості майна товариства згідно із затвердженим звітом за підсумками роботи за рік, в якому позивач вийшов з товариства, і не провів відповідних розрахунків, що суперечить наведеній нормі Закону "Про господарські товариства" (1576-12) та установчим документам товариства.

Зазначене свідчить про порушення судом вимог законодавства щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи та є підставою для скасування судового рішення та постановлення нового рішення судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд визначає розмір вартості частки, що підлягає виплаті Позивачу на підставі балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Україна"згідно з методикою, вказаною в Рекомендаціях Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 № 04-5/14 (v5_14600-07) .

Активи товариства становлять: за кодами 010 –0 грн., 020 –1300 грн., 030 –514800 грн., 035 –0 грн., 040 –0 грн., 045 –0 грн., 050 –0 грн., 060 –0 грн., 100 –0 грн., 110 –0 грн., 120 –0 грн., 130 –67000 грн., 140 –0 грн., 150 –0 грн., 160 –65800 грн., 170 –55300 грн., 180 –0 грн., 190 –0 грн., 200 –0 грн., 210 –26200 грн., 230 –2100 грн., 240 –0 грн., 250 –6000 грн. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за відповідними кодами і становлять: 400 –0 грн., 410 –0 грн., 420 –0 грн., 440 –0 грн., 450 –0 грн., 460 –0 грн., 470 –0 грн., 500 –0 грн., 510 –0 грн., 520 –0 грн., 530 –211300 грн., 540 –0 грн., 550 –0 грн., 560 –0 грн., 570 –0 грн., 580 –0 грн., 590 –0 грн., 600 –0 грн., 610 –153000 грн. Відповідно розмір вартості чистих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Україна"на момент виходу учасника ОСОБА_3 становив 374 200 гривень, а вартість частки ОСОБА_3 (33,3 %) – 124 608,6 гривень.

З огляду на вище досліджене та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд –

Апеляційну скаргу ТзОВ"Проект- Україна"задоволити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 13.04.2010 у справі № 15/49 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов ОСОБА_3 задоволити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Україна" (79000, м. Львів, вул.. Каховська,27, код 22397073) на користь ОСОБА_3 ( 79000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) вартість частини майна товариства пропорційну його частці у складеному капіталі в розмірі 124 608,6 гривень та частину прибутку товариства за рік у якому вийшов ОСОБА_3 у розмірі 957 гривень. В решті позовних вимог –відмовити.