21/67 Про стягнення збитків за договором про пайову участь у будівництві - 18.11.2010 Прийняття

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що зміст п.3 додаткової угоди № 5 свідчить про те, що сторонами угоди визначений мінімальний розмір компенсації (5500570 гривень), який відповідач повинний був сплатити за передані йому квартири. При цьому, як вбачається з тексту пункту 3 додаткової угоди №5, настання чи ненастання обов'язку по сплаті таких коштів обумовлено укладенням відповідачем договору оренди земельної ділянки з Київською міською радою, тобто обставиною, щодо якої на момент укладення угоди було невідомо, настане вона чи ні. Укладення договору оренди земельної ділянки є нічим іншим, як обставиною, з настанням якої сторони пов'язали певні правові наслідки за укладеною ними додатковою угодою №5, що повністю відповідає ст. 212 ЦК за якою особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання, зміну чи припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.

Апелянт посилається на те, що вина за невиконання договірного зобов'язання полягає не в тому, що відповідач не спромігся укласти договір оренди земельної ділянки, а у тому, що відповідач у строк до 30-го червня 2006 року не виконав свого обов'язку сплатити на користь ТОВ "БК "Антар" кошти, про що йдеться у пункті 4 додаткової угоди № 5 і такий обов'язок по сплаті виник у відповідача у зв'язку з певною обставиною (відсутність укладеного до 31-го березня 2006 року договору оренди земельної ділянки).

Позивач звертає увагу суду на те, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Саме положення пунктів 3, 4, та 5 додаткової угоди № 5 дають всі підстави позивачу вимагати від відповідача сплати коштів за передані квартири, незалежно від вини відповідача у несвоєчасному укладенні договору оренди земельної ділянки. Позивач вважає, що для виникнення права вимоги сплати коштів необхідна лише одна умова - відсутність укладеного до 31-го березня 2006 року договору оренди земельної ділянки.

Апелянт вважає, що місцевим судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні вимог про стягнення збитків з врахуванням індексу інфляції та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

В судове засідання представник 3-ої особи Міністерства оборони України не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомлено.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника Міністерство оборони України.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, представника ЗАТ "Фінансова компанія "Сантанна", колегія встановила наступне.

10.12.2004р. між Малим приватним підприємством "Антар", як генпідрядником, Державним підприємством "Управління капітального будівництва та інвестицій", як замовником, Закритим акціонерним товариством "Фінансова компанія "Сантанна", як пайовиком, укладено Договір №39 про пайову участь у будівництві та будівництво житлового будинку.

03.03.2005р. між тими ж сторонами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антар" було укладено Додаткову угоду №1 про заміну сторони у зобов’язанні за Договором №39 від 10.12.2004р., згідно якої здійснено заміну сторони у зобов’язанні, а саме: первісний генпідрядник –Мале приватне підприємство "Антар", відступив новому генпідряднику –Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антар" всі права та перевів на нього всі обов’язки, які виникли у первісного генпідрядника на підставі укладеного Договору №39.

Предметом Договору № 39 про пайову участь у будівництві та будівництво житлового будинку є фінансування будівництва та будівництво житлового будинку з метою забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, а також отримання сторонами у власність частини приміщень в будинку у визначених цим Договором розмірах.

Під терміном "будинок" сторони розуміють житловий будинок, який будуватиметься на земельній ділянці орієнтовною площею 2,21 га за адресою: м. Київ, Солом’янський район, вул. Народного ополчення, 3 (вул. Аеровокзальна), військове містечко 168. План розташування названої земельної ділянки та її межі зазначаються у додатку до цього Договору. ( п.1.4 договору № 39).

Згідно пункту 1.5. Договору з урахуванням Додаткової угоди №2 від 04.08.2005р. попередні характеристики будинку наведені у додатку №1. Всі інші характеристики будинку (кількість поверхів, кількість та розміри приміщень, їх призначення тощо) визначатимуться сторонами додатково та зазначатимуться у додатку до цього Договору.

Додатком №1 до Додаткової угоди №2 від 04.08.2005р. до Договору №39 від 10.12.2004р. визначено попередні характеристики будинку, а саме: житловий будинок на 232 квартири із соціальною інфраструктурою, загальна площа квартир в цілому 22 272,0 м. кв., загальна площа вбудовано-прибудованих приміщень в цілому 4 454,0 м. кв. загальна площа непів підземних автостоянок манежного типу в цілому 6 960,0 м.кв., загальна кількість авто в напівпідземних автостоянок манежного типу в цілому 232 а/ст., загальна кількість 16-25 поверхових будинків 1 будинок.

Відповідно до п. 1.2. Договору ЗАТ "Фінансова компанія "Сантанна" зобов’язалось здійснити у повному обсязі фінансування будівництва будинку, а відповідач за первісним позовом в свою чергу зобов’язався після здачі будинку в експлуатацію передати позивачеві за первісним позовом або зазначеним третім особам у власність визначену згідно з цим Договором частину приміщень в будинку.

Відповідно до п. 1.3. Договору генпідрядник (позивач) зобов’язався за рахунок коштів, отриманих ним від пайовика (третьої особи 1), повністю збудувати згідно з проектною документацією і здати відповідачеві за первісним позовом "під ключ"(без чистого оздоблення, за виключенням частки відповідача) в строк, визначений цим Договором будинок, а замовник (відповідач) зобов’язався надати генпідряднику будівельний майданчик для будівництва будинку, проектно-кошторисну документацію, прийняти будинок у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунтком 3.1. Договору сторонами погоджено умови розподілу приміщень банку, будівництво якого буде фактично профінансоване пайовиком, здійснюватиметься таким чином: пайовику належатиме 80 відсотків приміщень будинку (частка пайовика), а замовнику належатиме 20 відсотків приміщень будинку (частка замовника).

Розділом 7 укладеного Договору № 39 встановлено інші обов’язки сторін, серед яких, зокрема, обов’язок замовника щодо укладення з Київською міською радою договору оренди земельної ділянки для будівництва будинку; передачі генпідряднику по акту будівельного майданчика для будівництва будинку; забезпечення одержання вихідних даних на проектування, розробку і узгодження проекту, замовлення та виконання робочої документації будівництва, вирішення та узгодження з місцевими органами влади питання, що пов’язані з будівництвом будинку та своєчасним наданням всіх необхідних дозволів згідно з встановленим законодавством України порядком та отриманням комплексного висновку державної інвестиційної експертизи; обов"язок пайовика забезпечити у повному обсязі фінансування будинку згдіно з умовами цього договору; обов’язок генпідрядника щодо якісного та своєчасного виконання всіх робіт з будівництва будинку.

Орієнтовний термін введення будинку в експлуатацію становить 60 місяців з моменту укладення даного Договору (п.10.1. договору)

15.12.2005р. сторонами по справі укладено Додаткову угоду № 5 до Договору № 39 від 10.12.2004р.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 5 від 15.12.2005р. сторони погодили, що генпідрядник до 31.03.2006р. передаватиме безпосередньо замовнику 27 квартир №№1, 2, 3, 4, 19, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 36, 49, 50, 51, 52, 60, 68, 69, 70, 71 та 72 загальною площею 1 864,6 квадратного метра, розташованих у м. Чернігові (будівельна адреса: м. Чернігів, вул. Бєлова, 25-А, поштова адреса: м. Чернігів, вул. Бєлова, 29) для безквартирних військовослужбовців гарнізону міста Чернігів, в рахунок збільшення частки пайовика згідно з п. 3.7. Договору.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №5 від 15.12.2005р. у випадку невиконання замовником до 31-го березня 2006р. свого обов’язку щодо оформлення документів на землекористування (укладення з Київською міською радою договору оренди земельної ділянки для будівництва будинку за Договором) пайовик або генпідрядник вправі вимагати від замовника відшкодування на його користь збитків за таке невиконання, загальний розмір яких не може бути меншим суми, яка вираховується із розрахунку 2 950 гривень за кожен квадратний метр загальної площі квартир, переданих згідно з цією Додатковою угодою, що становить загальну суму не менше 5 500 570, 00 грн.

Згідно з п. 4 Додаткової угоди №5 відшкодування збитків, зазначених у пункті 3 цієї Додаткової угоди, здійснюється замовником не пізніше 30-го червня 2006р. шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок генпідрядника. У випадку прострочення замовником зазначеного у цьому пункті платежу, загальна сума коштів, зазначена у п. 3 цієї Додаткової угоди, має бути не пізніше 05-го липня 2006р. переглянута сторонами. У випадку відмови замовника від перегляду розміру такої суми, він зобов’язаний буде сплатити додатково на користь генпідрядника пеню у розмірі 1 (одного) відсотка за кожен день несплати, починаючи з 05-го липня 2006р., від суми у розмірі 5 500 570,00 грн.

Пунтктом 5 Додаткової угоди №5 сторони погодили, що у випадку здійснення замовника повної та своєчасної оплати згідно з пунктом 4 цієї Додаткової угоди, частка пайовика за Договором (підпункт 3.1.1. пункту 3.1. цього Договору) не збільшуватиметься на площу квартир, переданих генпідряднику замовнику згідно з цією Додатковою угодою, та оплачених замовником.

Як вбачаєтсья з матеріалів справи, замовник не виконав даного обов’язку передбаченого п. 3 додаткової угоди № 5 у визначений строк, договір оренди земельної ділянки з Київською міською радою був укладений 27.07.2006р., згідно якого Київська міська рада передала Державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій" земельну ділянку за адресою вул. Народного ополчення, 3, у Солом’янському районі м. Києва, розміром 5,8000 га, для будівництва житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури, кадастровий номер 8 000000000:72:292:0025, строком на 5 років.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання має відшкодувати кредиторів завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа, зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Судова колегія звертає увагу на те, що відшкодування збитків можливе за наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків та причинний зв’язок між порушенням права та збитками. Умовою настання відповідальності, в тому числі у вигляді відшкодування збитків, є безпосередня вина особи, заподіюча збитків. Саме при наявності таких обставин у особи виникає право на відшкодування завданих збитків.

24.11.2005р. Київською міською радою було прийнято рішення № 432/2893 (ra_432023-05) "Про передачу земельної ділянки Державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій" для будівництва житлового комплексу з об"єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного ополчення, 3 у Солом"янськом районі м.Києва".

Вищезазачненим рішенням вирішено перевести частину земель оборони площею 5,80 га на вул. Народного ополчення, 3, у Солом’янському районі м. Києва до земель запасу житлової та громадської забудови; затверджено проект відведення земельної ділянки Державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій" для будівництва житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного ополчення, 3, у Солом’янському районі м. Києва; передати ДП "Управління капітального будівництва та інвестицій" за умови виконання п. 4 рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 5,80 га для будівництва житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного ополчення, 3, у Солом’янському районі м. Києва за рахунок запасу житлової та громадської забудови.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Управління капітального будівництва та інвестицій" листом від 22.02.2006р. № 6/113 звернулось до Голови Київської міської ради з проханням надати текст рішення Київської міської ради № 432/2893 від 24.11.2005р. (ra_432023-05) для оформлення договору земельної ділянки.

В матеріалах справи також наявні листи Міністерства оборони України до Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови про призупинення оформлення земельних ділянок (лист від 14.03.2005р. №220/612), про оформлення на Міністерство оборони України договору оренди земельної ділянки по вул. Народного Ополчення, 3, яка виділена Державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій" (лист від 28.04.2006р. №220/1818, лист від 01.06.2007р. №220/2352). Заначені листи було надіслано на підставі Наказу Міністра оборони України від 28.12.2005р. № 772 "Про деякі питання питання організації будівництва житла".

Листом № 220/3119 від 16.07.2009р., направленим на адресу Київського міського голови, тимчасово виконуючий обов"язки Міністра оборони України В.В.Іващенко повідомив про відкликання листа від 01.06.2007 № 220/2352 в частині, що стосується наданих на адресу Київського міського голови Державним підприємством "Управління капітального будівництва та інвестицій" клопотань та проханням сприяння останньому у виконанні вищезазначених робіт.

Державне підприємство "Управління капітального будівництва та інвестицій" повідомляло позивача та третю особу-1 про наявність обставин непереборної сили, що заважають виконати обов’язок по оформленню документів у строк (лист від 28.03.2006р. № 6/229, лист від 23.05.2006р. № 6/393, лист від 06.07.2006р. № 6/503, лист від 07.07. 2006р. № 6/508, лист від 13.07.2007р. № 7/356).

20.07.2006р. листом № 6/527 Державне підприємство "Управління капітального будівництва та інвестицій" звернулось до Київського міського голови з проханням прискорити отримання підприємством договору оренди земельної ділянки по вул. Народного ополчення, 3 у Солом"янському районі м.Києва. Одночасно листі зазначено, що договір оренди, розроблений в ГоловКиївземі, нотаріально посвідчений, підписаний начальником ДП "УКБ-Інвест Міністерства оборони України, переданий на підпис у квітні 2006р. Київському міському голові.

27.07.2006р. між Київською міською радою та Державним підприємством "Управління капітального будівництва та інвестицій" (на підставі рішення Київської міської ради від 24.11.2005р. № 432/2893 (ra_432023-05) ) був укладений договір оренди земельної ділянки по вул. Народного ополчення, 3 у Солом"янскьому районі м.Києва.

Відповідно до п. 9.1., п. 9.2. Договору № 39 про пайову участь у будівництві та будівництво житлового будинку сторони не нестимуть відповідальності за цим Договором у випадку невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків відповідно до цього Договору внаслідок виникнення обставини непереборної сили, тобто надзвичайної або невідворотної за даних умов події, яка знаходиться поза контролем сторін. До обставин непереборної сили сторони, зокрема, відносять: пожежа, повінь, землетрус або інші стихійні лиха, війна, військові дії будь-якого виду, аварії, дії органів державної влади і управління, а також будь-які інші обставини, що знаходяться поза контролем сторін, є надзвичайними або невідворотними за даних умов подіями, у тому числі прийняття закону або іншого нормативного акту України, що забороняє або обмежує будь-яку дію, передбачену цим Договором. Настання, дія і припинення обставини непереборної сили підтверджується документом, виданим уповноваженим на те органом. Сторона, яка знаходиться під дією обставини не переборної сили, повинна повідомити про це іншу сторону протягом 10 робочих днів з моменту настання обставини непереборної сили. Після припинення обставини не переробної сили сторона, яка знаходилася під дією обставини не переробної сили, повинна повідомити про це іншу сторону протягом 10 днів з моменту припинення обставини не переробної сили.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що невиконання Державним підприємством "Управління капітального будівництва та інвестицій" обов"язку щодо оформлення документів на землекористування пов’язано з діями органів влади, які полягали у призупиненні розгляду клопотань відповідача за первісним позовом по оформленню права користування земельними ділянками, що згідно п. 9.1. Договору є обставинами непереборної сили, у разі виникнення яких сторони не несуть відповідальність у випадку невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи та пояснення представників сторін, враховуючи положення п.9.1. договору № 39, колегія погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення основного позову про стягнення з Держаного підприємства України "Управління капітального будівництва та інвестицій" збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 136 446,77 грн. та 3% річних в розмірі 492 851, 07 грн., оскільки відсутня вина відповідача у невиконанні зобов"язання щодо оформлення документів на землекористування та вважає, що оскаржуване рішення обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування в частині задоволення основного позову не вбачається.

Щодо зустрічного позову Державного підприємства "Управління капітального будівництва та інвестицій" про визнання п. 3-5 Додаткової угоди № 5 недійсними, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги тим, що конкретну суму збитків передбачити наперед у договорі неможливо; неправомірно суму збитків прив’язувати до квадратної площі квартир, які передаються згідно угоди; оспорюваний пункт Додаткової угоди є кабальним, таким, що включений до угоди під впливом тяжкої для позивача за зустрічним позовом обставини і на вкрай невигідних для нього умовах.

Відповідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Під збитками розуміються витрати, зроблено управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другої стороною ( ч.2 ст. 224 ГК України).

Частиною 5 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, що сторони господарського зобов’язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов’язання чи строків порушення зобов’язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов’язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов’язань визначений законом. Тобто, зазначеною правовою нормою передбачено право сторін господарського зобов’язання попередньо, до його виконання, визначити узгоджений розмір збитків, які підлягають до відшкодування, або в твердій грошовій сумі, або у вигляді процентних ставок.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, якою передбачено відшкодування збитків у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, встановлення сторонами договору суми збитків, що підлягають до відшкодування, у твердій грошовій сумі, як в п. 3 Додаткової угоди №5, є правомірним, таким, що передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину (його частини) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, якими, зокрема, передбачено, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивачем за зустрічним позовом не наведено, яким нормам законодавства суперечать пункти 3-5 Додаткової угоди № 5.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Правочин, вчинений особою під впливом тяжкої обставини, як випливає зі змісту ст. 233 Цивільного кодексу України, характеризується такими ознаками: особа вчиняє правочин на вкрай невигідних для себе умовах; особа вчиняє такий правочин під впливом тяжкої для неї обставини; особа вчиняє такий правочин добровільно, вона сама може бути ініціатором такого правочину; особа усвідомлює, що вчиняє правочин на вкрай невигідних для себе умовах, але вимушена це зробити під впливом тяжкої обставини.

Позивачем за зустрічним позовом не зазначено, які саме тяжкі обставини вплинули на підписання ним Додаткової угоди №5, зокрема, її пунктів 3-5, та не надано відповідних доказів в підтвердження позовних вимог.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Додаткова угода №5 укладена Державним підприємством "Управління капітального будівництва та інвестицій", Закритим акціонерним товариством "Фінансова компанія "Сантанна", Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Антар" 15.12.2005р., саме з дати укладення додаткової угоди № 5 починається відлік строку позовної давності за вимогою про визнання недійсними пунктів даної угоди та закінчується 16.12.2008р.

Позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з даною зустрічної позовною заявою 11.08.2010р., тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 Цивільного кодексу України (435-15) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем за зустрічним позовом та третьою особою-1 було заявлено під час розгляду справи у місцевому суді про застосування строку позовної давності по заявленій зустрічній позовній вимозі, а також враховуючи пропущення позивачем за зустрічним позовом строку позовної давності, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні зустрічного позову на підставі ч. 3, ч. 4 Цивільного кодексу України (435-15) .

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об"активному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.