11/131 Про стягнення заборгованості за надані та неоплачені комунальні послуги - 17.11.2010 Прийняття

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 624360,59 грн. за надані за договором про надання послуг від 01.12.2008 року в період з 21.01.2009 року по 30.04.2009 року, але неоплачені комунальні послуги, пені в сумі 333264,76 грн., збитків від інфляції в сумі 64363,28 грн. та 3 % річних в сумі 18841,02 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року, повний текст якого підписаний 27.08.2010 року, у справі № 11/131 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду ґрунтується на тому, що доводи позивача про необхідність застосування до розрахунку вартості наданих відповідачу послуг тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1163 від 27.11.2008 року, є помилковими, оскільки дане розпорядження скасоване як таке, що не відповідає законодавству.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що аналогічний висновок викладений у постанові Вищого господарського суду України від 26.07.2010 року у справі №40/35-11/460, яка розглядалась за участю тих же сторін, що і у справі №11/131, та предметом позову у якій були вимоги ТОВ "Карбон ЛТД" до ТОВ "Констеб ЛТД" щодо стягнення заборгованості на підставі спірного договору про надання послуг від 01.12.2008 року, нарахованої так само із застосуванням тарифів по розпорядженню № 1163 від 27.11.2008 року, але за інший період (грудень 2008 року –січень 2009), а відтак, факти, встановлені в ході розгляду справи №40/35-11/460 в силу положень ст. 35 ГПК України носять преюдиціальний характер і повторного доведення не потребують.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року у справі № 11/131 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що спірне рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки, викладені в ньому, не відповідають обставинам справи.

Ухвалою від 01.10.2010 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Пашкіна С.А., судді Калатай Н.Ф., Синиця О. Ф. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови суду № 01–23/1/1 від 26.10.2010 року справу № 11/131 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Калатай Н. Ф., суддів Баранця О. М., Синиці О. Ф.

Розпорядженням від 16.11.2010 № 01-23/1/3 Голови суду апеляційну скаргу у справі №11/131 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Пашкіна С.А., судді Калатай Н.Ф., Синиця О.Ф.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а спірне рішення – без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

01.12.2008 позивач як Виконавець та відповідач як Замовник уклали договір про надання послуг (далі Договір), предметом якого є:

- забезпечення теплопостачання, гарячого і холодного водозабезпечення приміщень займаних відповідачем та мереж пожежогасіння на 1-8 поверхах 3 та 4 секцій у будинку № 1 по провулку Лабораторному, а також передачі електричної енергії від ТП 746 до ЦІС в щитовій позивача (п. 1.1.1);

- обслуговування і ремонт інженерних мереж та обладнання, за допомогою яких забезпечується надання послуг, передбачених пп. 1.1.1 Договору та згідно акту розмежування інженерних мереж (п. 1.1.2);

- компенсація плати за землю (п. 1.1.3);

- вивіз твердих побутових відходів (п. 1.1.4).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що термін дії Договору з 01.12.2008 по 30.04.2009.

Позивач, звертаючись до суду із даним, позовом просить стягнути з відповідача заборгованість за надані позивачем за умовами Договору в період з 21.01.2009 по 30.04.2009 послуги на загальну суму 624360,59 грн.

За правилами до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором..

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що в кінці поточного місяця проводиться розрахунок:

- за надані послуги по забезпеченню холодною водою відповідач сплачує позивачу 20% від показів будинкового водолічильника (після встановлення відповідачем лічильників відповідно до п. 2.4.5 Договору, розрахунки ведуться за показниками встановлених на стояках лічильників) і за тарифами для категорії споживачів, що входять до "Переліку окремих суб’єкті господарювання –споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води та водовідведення" (Перелік), відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1663 (ra1663017-08) "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водопостачання для окремих суб’єктів господарювання"(п. 3.1.1);

- за надання послуг по опаленню відповідач сплачує позивачу вартість послуг за тарифом для категорії споживачів, що входять до Переліку з розрахунку 3000 кв.м опалювальної площі приміщень відповідача (п. 3.1.2).;

- за постачання гарячої води відповідач сплачує в об’ємі 25% від показів будинкового водо лічильника (після встановлення відповідачем лічильників відповідно до підпункту 2.4.5 Договору розрахунки ведуться за показниками встановлених на стояках лічильників) і за тарифами для категорії споживачів, що входять до Переліку (п. 3.1.3);

- за водовідведення відповідач сплачує позивачу в об’ємі 45% від показів будинкового водо лічильника (після встановлення відповідачем лічильників відповідно до підпункту 2.4.5 Договору розрахунки ведуться за показаннями встановлених на стояках лічильників) і за тарифами для категорії споживачів, що входять до Переліку (п. 3.1.4);

- за послуги, надані згідно пп. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4, нараховується накладні витрати в розмірі 30 % від їх вартості (п.3.1.5);

- за користування електромережею від ТП до ЩС відповідач сплачує позивачу 10% від вартості спожитої відповідачем електроенергії згідно акту спожитої електроенергії та за тарифами АЕК "Київенерго"(п. 3.1.6);

- за вивіз ТПВ відповідач компенсує позивачу 45% вартості послуг транспортної організації згідно сплачених Виконавцем рахунків (п. 3.1.7).

Також, пунктом 3.2 Договору встановлено, що для проведення вказаних розрахунків станом на 20 число кожного місяця представниками сторін знімаються показники вказаних лічильників та складається відповідний акт звірки.

Згідно п. 3.3 Договору відповідач вносить платежі на рахунок позивача не пізніше 5-ти банківських днів після отримання рахунків разом з документами, що підтверджують обсяг наданих послуг.

В той же час, Додатком № 2 до Договору "Схема розрахунку за надання послуг" від 01.12.2008 плату за послуги, які надаються за Договором, визначено в розмірах, встановлених Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1663 (ra1663017-08) "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водопостачання для окремих суб’єктів господарювання".

Як слідує з матеріалів справи, позивачем протягом спірного періоду виставлені відповідачу наступні рахунки (а.с. 18-24):

- № 73 від 20.02.2009 року на суму 245868,71 грн.;

- № 127 від 20.03.2009 року на суму 242214,67 грн.;

- № 166 від 21.04.2009 року на суму 164394,16 грн.

- № 178/1 від 20.03.2009 року на суму 37168,13 грн.

Як свідчать обставини справи, вказані рахунки відповідача оплатив частково, а саме:

- рахунок № 73 від 20.02.2009 року оплачений на суму 18048,78 грн.;

- рахунок № 127 від 20.03.2009 року оплачений на суму 16349,95 грн.;

- рахунок № 166 від 21.04.2009 року оплачений на суму 20987,28 грн.;

- рахунок № 178/1 від 30.04.2009 року оплачений на суму 9899,07 грн.

Різниця становить 624360,59 грн., заявлені позивачем до стягнення.

Спір між сторонами виник у зв’язку з тим, що при розрахунку вартості наданих за Договором послуг позивачем застосовувалися тарифи, затверджені Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1663 (ra1663017-08) "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водопостачання для окремих суб’єктів господарювання". Заборгованість, заявлена до стягнення, обчислена позивачем саме як різниця між сумою фактично сплачених відповідачем коштів та вартості послуг, нарахованих за встановленими вищевказаним розпорядженням тарифами.

Згідно ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом (436-15) , законами України, нормативно–правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу (1798-12) , інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Указом Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 "Про скасування рішень голови Київської міської державної адміністрації" (1199/2008) розпорядження голови Київської міської державної адміністрації № 1163 від 27.11.2008 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з центрального опалення і постачання гарячої води для окремих суб’єктів господарювання" скасовано, як таке, що не відповідає Конституції (254к/96-ВР) та законам України, іншим актам законодавства.

Враховуючи, що позивач розраховує позовні вимоги виходячи з тарифів, що їх встановлено розпорядженням, яке скасовано як незаконне, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування вказаних тарифів до спірних правовідносин.

Такий висновок викладений у постанові Вищого господарського суду України від 26.07.2010 у справі №40/35-11/460 за позовом ТОВ "Констеб ЛТД" до ТОВ "Карбон ЛТД" про зобов’язання вчинити дії, визнання договору недійсним та зустрічним позовом ТОВ "Карбон ЛТД" до ТОВ "Констеб ЛТД" про стягнення заборгованості.

Оскільки спір у справі № 40/35-11/460 розглядався за участю тих же сторін, що і у справі №11/131, враховуючи, що у справі № 40/35-11/460 предметом спору були аналогічні вимоги щодо стягнення заборгованості на підставі Договору, нарахованої так само із застосуванням тарифів по розпорядженню № 1163 від 27.11.2008, але за інший період (грудень 2008 року – січень 2009), факти, встановлені в ході розгляду справи №40/35-11/460, в силу положень ст. 35 ГПК України, носять преюдиціальний характер і повторного доведення не потребують.

З огляду на викладене вище суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 624360,59 грн.

Враховуючи, що стягнення пені в сумі 333264,76 грн., збитків від інфляції в сумі 64363,28 грн. та 3 % річних в сумі 18841,02 грн. обумовлене задоволенням позовних вимог про стягнення основного боргу, за відсутності підстав для такого, вимоги позивача в цій частині задоволенню також не підлягають. Суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у вимогах про стягнення з відповідача пені в сумі 333264,76 грн., збитків від інфляції в сумі 64363,28 грн. та 3 % річних в сумі 18841,02 грн.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва суду у справі № 11/131 від 17.08.2010 року відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

При цьому, колегія суддів звертає увагу заявника на те, що він не позбавлений права захистити свої майнові права, у випадку їх порушення, у інший встановлений законом спосіб.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД".

Керуючись ст.ст. 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 у справі № 11/131 залишити без задоволення.