Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.06.2010

у справі № 7/233 ( .....)

за позовом Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва

до ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 798264,08 грн. заборгованості

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.06.2010 р. по справі № 7/233 позов задоволено повністю : з ТОВ "Техбудлізинг" стягнуто на користь ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" 508 046 грн. основного боргу за простроченими кредитами, 219 251,55 грн. заборгованості за простроченими процентами, 51 361,38 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 19 605,15 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 699 280 євро основного боргу за простроченими кредитами, 223 577, 08 євро заборгованості за простроченими процентами, 70 694,35 євро пені за несвоєчасну сплату кредиту, 19 959,74 євро пені за несвоєчасну сплату процентів, а також – в доход Державного бюджету 7 982,64 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов залишити без розгляду. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення по суті спору місцевим судом не взято до уваги, що при нарахуванні пені позивачем невірно визначено строк, по спливу якого банк мав право нараховувати пеню на підставі п. 8.1 кредитного договору. Крім цього, позовну заяву підписано особою за відсутності повноважень, тому позовну заяву судом повинно бути залишено без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України, тощо.

В судове засідання представник апелянта не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, однак в попередніх засіданнях - доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов залишити без розгляду за наведених у скарзі підстав. За таких обставин, апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.

Представники прокуратури та позивачів доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 27.04.2010 р. прокурор в інтересах держави в особі Міністерства та ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Техбудлізинг" про стягнення 508 046 грн. заборгованості по кредиту, 219 251,55 грн. заборгованості по відсотках, 51 361,38 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 19 605,15 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також 699 280 євро заборгованості по кредиту, 223 577,08 євро заборгованості по відсотках, 70 694,35 євро пені за несвоєчасне повернення кредиту, 19 959,74 євро пені за несвоєчасну сплату відсотків. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що прокуратурою проведено перевірку та встановлено, що 26.03.2007 р. укладено кредитний договір № 04/2007 (далі Договір), за умовами якого (п.1.1) сторони погодили, що позивач надає відповідачу кошти в кредит, а останній зобов’язується сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредитні кошти. Додатковою угодою № 1 до Договору від 24 квітня 2007 року збільшено суму кредиту на 6 000 000,00 грн.. Розмір плати за користування кредитом в національній валюті встановлено 24% річних. Додатковою угодою № 4 до Договору продовжено термін його дії до 23.03.2009 р.. На виконання Договору позивачем надано відповідачу кредит на суму 6 000 000 грн. та 699 280,00 євро. Станом на 09.02.2010 р. заборгованість відповідача становить 508 046 грн. та 699 280 євро. Крім цього, позивач просив на підставі п. 8.1 Договору стягнути 51 361,38 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 19 605,15 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків та 70 694,35 євро пені за несвоєчасне повернення кредиту, 19 959,74 євро пені за несвоєчасну сплату відсотків, тощо.

Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що сторонами при укладенні Договору погоджено, що позивач надає відповідачу кошти в кредит, а останній зобов’язується сплачувати проценти за користування кредитом й повернути кредитні кошти. Згідно п. 2.1. Договору сума кредиту становить 699 280,00 євро, а розмір процентів за користування кредитом на підставі п. 2.2. Договору становить 18,0% річних. Термін дії кредитного договору визначено до 25.03.2008 р.. Додатковою угодою № 1 до Договору збільшено суму кредиту на 6 000 000,00 грн.. Розмір плати за користування кредитом в національній валюті встановлено 24% річних. Додатковою угодою № 4 до Договору подовжено термін його дії до 23.03. 2009 р. .

На виконання Договору позивачем на заяви відповідача було надано кредит в сумі 6 000 000, 00 грн. та 699 280,00 євро, що підтверджується матеріалами справи. Відповідачем зобов’язання за Договором повністю не виконано.

З врахуванням встановлених обставин та того, що відповідач в установленому порядку обставин, на які посилався позивач, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та вимог ст.ст. 526, 527, 599, 1049 ЦК України, місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведено, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач допустився прострочення платежу за Договором, а тому позивач просив стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 51 361,38 грн. та 70 694,36 євро – пені за несвоєчасну сплату кредиту, 19 605,15 грн. та 19 959,74 євро –пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Таким чином, місцевий суд вважав, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують висновків, викладених в судовому рішенні.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2010 р. по справі № 7/233 - без змін.

Матеріали справи № 7/233 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

19.11.10 (відправлено)