Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Прудніков В.В. (доповідач)

суддів : Чохи Л.В.,Чимбар Л.О. ( зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження в.о. секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 15.11.10р.)

секретар судового засідання: Гузоватий О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Комерзан О.О., довіреність №12-11/10 від 12.11.10, представник;

від відповідача : представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2010 року у справі № 39/90-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу у сумі 429 803, 05грн.,-

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2010 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ 1 025 460, 80 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 91 929, 88 грн. пені, 20 269, 33 грн. річних, 85 041, 75 грн. інфляційних втрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження", м.Дніпропетровськ оскаржує зазначене рішення суду, просить його скасувати, посилаючись на порушення судом при його прийнятті норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ відзив на апеляційну скаргу не надало.

ТОВ "Відродження" явку представника в судове засідання не забезпечило, про час та місце розгляду скарги належним чином повідомлене.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів підстав для задоволення скарги не знаходить виходячи з наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ (Лізингодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження", м.Дніпропетровськ (Лізингоодержувачем) укладено договір фінансового лізингу №L2047-03/08 від 05.03.2008р.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, в тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість, загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізиноодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. Строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів (Додаток №1 до Договору), та не може бути менше одного року.

Пунктом 3.1 договору визначена вартість Предмета лізингу у сумі 2 845 900, 00 грн.

Лізингові платежі складаються з авансового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу та комісію Лізингодавця. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається у графіку ( п.п. 4.1, 4.2 договору).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов укладеного договору, позивач придбав баштовий кран МК-100 (2008 р.в.) за договором купівлі-продажу №Р2047-03/08 від 05.03.08р. та передав у тимчасове володіння відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 12.03.08р. (а.с. 12, т. 1).

Відповідачем встановлені договором строки сплати лізингових платежів порушено. За період грудень 2008р. - лютий 2010р. утворилась заборгованість у сумі 1 025 460, 80 грн.

Згідно п. 4.7. Договору оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі Договору, здійснюється Лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.

Відповідно до п. 4.9. Договору для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту —долар США. При цьому всі визначені цим Договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, Лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в Графіку (Додаток 1 до Договору).

Пунктом 6.1.4. Загальних умов фінансового лізингу передбачено, що у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним банком України курсу гривні до зазначеної в п. 4.9 Договору валюти по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої визначеної в Договорі валюти.

Встановлення в договорі такого порядку визначення розміру лізингових платежів не суперечить вимогам ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України, згідно з якою грошові зобов’язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях, оскільки положення договору фінансового лізингу передбачають визначення всіх зобов’язань та закріплюють обов’язок їх виконання у гривнях. Відповідно до ст.ст. 524, 533 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Правильність визначення лізингових платежів з урахуванням зміни їх розміру в зв’язку із зміною курсу валюти, підтверджується у тому числі висновком судово-економічної експертизи (а.с.70-75, т.1).

За викладених обставин вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу судом першої інстанції задоволено обґрунтовано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Факт прострочення виконання грошового зобов’язання підтверджується матеріалами справи, тому вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 85041, 75 грн., 20 269, 33 грн. річних та 91 929, 88 грн. пені, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не можуть служити підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. 103- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2010 року у справі № 39/90-09 залишити без змін.

постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст рішення складено 22.11.2010р.