33/341 Про визнання недійсним договору поруки - 24.01.2012 Прийняття

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестком"

про визнання договору недійсним

Позов заявлено про визнання недійсним договору поруки № П-1-895/08-057 від 07.07.2008 року, укладеного між позивачем, відповідачем та третьою особою, як такого, що підписаний з боку позивача неуповноваженою особою.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року, повний текст якого підписаний 20.12.2011 року, у справі № 33/341 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували правомірність заявлених позовних вимог щодо визнання оспорюваного договору недійсним саме з підстав, зазначених в позовній заяві.

Крім того, судом першої інстанції в рішенні зазначено про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікос" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського міста Києва від 13.12.2011 року у справі №33/341 та прийняти нове рішення, яким позові задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання спірного договору недійсним, і наполягає на тому, що спірний договір з боку позивача підписано не уповноваженою особою.

Ухвалою від 10.01.2012 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Калатай Н. Ф., судді Баранець О. М., Пашкіна С. А. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос" прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Відповідач та третя особа представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

10.06.2005 року позивач та відповідач уклали договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 895/08-057, за умовами якого відповідач зобов’язався надати позивачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, на умовах визначених цим договором та додатковими угодами.

07.07.2008 року позивач, відповідач та третя особа уклали договір про заміну боржника у зобов’язанні № 895/09.2-122, за умовами якого позивач передав, а третя особа прийняла на себе виконання зобов’язання позивача перед відповідачем за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 897/08-057 від 10.06.2005 року.

07.07.2008 року на забезпечення виконання зобов'язань відповідача за вищезгаданим договором про надання невідновлювальної кредитної лінії, позивач, відповідач та третя особа уклали договір поруки № П-1-895/08-057 (далі Договір поруки), за яким позивач зобов’язався перед відповідачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання третьою особою зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 897/08-057 від 10.06.2005 року.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить визнати Договір поруки недійсним, як такий, що підписаний з боку позивача не уповноваженою особою.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову з чим колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ч. 1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

За своєю організаційно-правовою формою відповідач 1 відноситься до товариств.

Згідно ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління відповідача визначається Статутом відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, з боку позивача спірний Договір підписано заступником генерального директора ОСОБА_4

Статутом позивача, копію якого позивач додав до позовної заяви (а.с.24-30), встановлено, що вищим органом управління Товариства є Збори учасників, які складаються з учасників Товариства або призначених ними представників (пп.5.1 Статуту).

Пунктом 5.2 Статуту позивача визначено, що Збори учасників Товариства правомочні приймати рішення з будь – яких питань діяльності Товариства.

Протоколом Зборів учасників ТОВ "Нікос" № 75-к від 27.06.2008 року вирішено:

- надати згоду про виступ поручителем по зобов’язання третьої особи перед відповідачем, які виникають за договором уступки боргу по договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 897/08-057 від 10.06.2005 року;

- доручити заступникові генерального директора позивача ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, виданої 16.01.2007 року (засвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_3) підписати з відповідачем договори поруки по зобов’язаннях третьої особи перед відповідачем, які виникають за договором уступки боргу до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 897/08-057 від 10.06.2005 року.

Отже, Збори учасників позивача, до повноважень яких, згідно Статуту позивача, відноситься право приймати рішення з будь – яких питань діяльності позивача, уповноважили заступника генерального директора позивача ОСОБА_4 на підписання спірного Договору поруки.

При цьому, пунктом 5.7 Статуту позивача встановлено, що керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює генеральний директор, який призначається і звільняється зборами учасників. До компетенції генерального директора позивача, серед інших, належить укладення договорів та інших угод, а також видача довіреностей на право представництва від імені позивача.

Як слідує з матеріалів справи, станом на дату підписання Договору поруки генеральним директора позивача був ОСОБА_2 (протокол № 1 від 27.04.1999 року) ( а.с. 32), який довіреністю від 16.01.2011 року, посвідченою приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, уповноважив ОСОБА_4 представляти інтереси позивача в усіх органах та організаціях для чого його, серед іншого, надані право укладати всі дозволені законом договори цивільно – правового характеру, в тому числі і договори поручительства (а.с. 66).

Отже, змістом зазначених вище довіреності та протоколу спростовуються твердження позивача на те, що ОСОБА_4 не мав достатнього обсягу повноважень на підписання Договору.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що, Договір поруки з боку позивача підписаний уповноваженою особою в межах наданих їй Статутом позивача повноважень, тому підстави для визнання Договору недійсним з підстав підписання його з боку позивача не уповноваженою особою відсутні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права, позивачем не доведено наявність законних підстав для визнання договору поруки № П-1-895/08-057 від 07.07.2008 року недійсним, тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано відмовив позивачу у вимогах про визнання цього договору недійсним.

Враховуючи підстави для відмови в задоволення позовних вимог, посилання позивача на те, що строк позовної давності для звернення з цим позовом до суду ним не пропущений, не є такими, що можуть вплинути на вирішення спору по суті.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос" задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва у справі № 33/341 від 13.12.2011 року відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікос".

Керуючись ст.ст. 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос" на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року у справі № 33/341 залишити без задоволення.