Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Чоха Л.В., Кузнецова І.Л.

при секретарі –Гузоватий О.І.

за участю представників сторін:

позивач: не з’явився

відповідач: не з’явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2010р. у справі № 29/119-10

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 531 634,36 грн.

за заявою про розстрочку виконання рішення суду,

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.10р. у справі № 29/119-10 з відповідача на користь позивача було стягнуто суму 11 531 634,36 грн., що складається з заборгованості за природний газ, отриманий відповідачем у березні, листопаді та грудні 2009 року, у сумі 10 488 223,89 грн., 555 762,48 грн. штрафних санкцій та 389 134,08 грн. компенсаційних виплат, про що видано наказ.

17.09.2010р. публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", яке є правонаступником ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", звернулося до господарського суду із заявою про розстрочення виконання вищевказаного рішення на 60 місяців з 01.11.2009р. по 31.10.2015 року щомісячними платежами 190 977,30 грн.

В обґрунтування вимог заяви позивач посилається на неможливість термінового виконання рішення внаслідок наявності несплаченого боргу по реструктуризованій заборгованості за 2000-2003 роки, тяжкого фінансового стану товариства, зумовленого недостатністю виділених державою коштів по фінансуванню газопостачання для бюджетних установ, підприємств та організацій, значною заборгованістю населення та банкрутством підприємства.

Ухвалою від 06.10.2010 року № 29/119-10 господарський суд Дніпропетровської області (суддя Полєв Д.М.) заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду задовольнив частково та надав розстрочку виконання рішення на шість місяців рівними частками починаючи з 01.11.2010р. Вмотивовуючи зменшення строку розстрочення, господарський суд послався на те, що розстрочка виконання рішення означає зміну строків виконання рішення, що суттєво зачіпає інтереси стягувача.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу господарського суду та задовольнити заяву відповідача про надання розстрочки виконання рішення строком до жовтня 2013 року. При цьому скаржник посилається, на виключність наведених ним обставин, які господарським судом не досліджені належним чином, не надано належної оцінки фінансовому стану підприємства, а також іншим обставинам, наведеним заявником.

Виключними обставинами, на думку скаржника, є:

- порушення справи про банкрутство щодо ВАТ "Дніпропетровськгаз";

- перебування підприємства на спеціальному режимі господарювання у відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) ;

- тяжкий фінансовий стан підприємства внаслідок значної заборгованості з оплати поставленого природного газу всіма категоріями споживачів, в тому числі бюджетними організаціями і населенням, та наявності заборгованості НАК "Нафтобаз Україна" перед ВАТ "Дніпропетровськгаз" за послуги з транспортування газу.

Окрім того, як вважає скаржник, в порушення вимог ст. 121 ГПК України, господарський суд вийшов за межі розгляду заяви ВАТ "Дніпропетровськгаз" та дослідив фінансовий стан позивача, а не лише особи, що звернулася з вимогою про розстрочення виконання рішення, тобто, виключно відповідача.

Позивачем та відповідачем подані до апеляційного суду клопотання про відкладення справи на іншу дату, однак, скорочений термін розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду, встановлений ч. 2 ст. 102 ГПК України, унеможливлює задоволення вказаних клопотань.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

В силу ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З зазначеною нормою кореспондується стаття 115 Господарського процесуального кодексу України, якою декларується обов'язковість виконання судових рішень та відповідно до якої рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України господарський суд при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою наділений правом відстрочити або розстрочити, змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі; строки виконання кожної частки також визначаються господарським судом.

При цьому підставою для розстрочення виконання рішення повинні бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення, як то зазначено в п. 2 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96р. за №02-5/333 (v_333800-96) .

При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, відповідно до вказаного роз’яснення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, а також аналогічні наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та інші обставини.

Колегія суддів не поділяє висновок господарського суду про надання відстрочки виконання рішення відповідачу, з огляду на наступне:

Підприємство-відповідач (ВАТ "Дніпропетровськгаз") внесене до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) ; на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємства паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , рівно як і порушення судового провадження у справі про його банкрутство, є відповідно до ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" обставинами, що зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження з виконання примусових стягнень за виконавчими документами, у тому числі за рішеннями суду.

Всупереч посиланням скаржника, наявність вказаних обставин не передбачає термінового виконання судових рішень, а наразі унеможливлює останнє, оскільки погашення заборгованості відбувається із застосування механізмів, передбачених вищевказаним Законом (606-14) . Відтак ні банкрутство підприємства, ні його перебування на спеціальному режимі господарювання не можуть вважатися підставами для розстрочення виконання рішення суду.

Тяжкий фінансовий стан підприємства внаслідок фінансово-економічної кризи, заборгованість населення, бюджетних організацій, несплата позивачем вартості послуг з транспортування газу та відсутність вини відповідача у виникненні боргу відповідно до чинного законодавства не являються виключними обставинами, як на тому наполягає скаржник.

Перелічені обставини в силу приписів ч.2 ст. 218, ст. 229 Господарського кодексу України, ст.ст. 617, 625 ЦК України не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності; в тому числі не являється випадком недодержання своїх зобов’язань контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів тощо. Таким чином, наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, тяжкий фінансовий стан боржника, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для розстрочення виконання рішення.

Господарський суд, задовольняючи відповідну заяву відповідача щодо розстрочення виконання рішення суду виходив не з того, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а помилково взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст. 121 ГПК України.

В апеляційній скарзі скаржником запропоновано відповідну схему погашення заборгованості з визначенням часток платежу та інтервалів їх сплати. В заяві, поданій до господарського суду, боржник просив розстрочки виконання рішення на 60 місяців з 01.11.10р. по 31.10.15р.; в апеляційній скарзі вимоги щодо строків розстрочки змінені та визначені 36 місяцями з 01.11.2010р. по 31.10.2013р.

В силу ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення в даній справі та помилковість висновку господарського суду щодо задоволення заяви відповідача. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, зводяться до намагань відповідача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить п.1 ст. 43 ГПК України, в зв’язку з чим не беруться до уваги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 103, 106, 121 Господарського процесуального Кодексу України, суд

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2010 року у справі №29/119-10 скасувати.

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2010 року у даній справі відмовити.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.