28/51-б Про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, та ліквідацію банкрута - 18.01.2012 Прийняття

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2010 порушено провадження у справі № 28/51-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецальянсінвест - ЛТД" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторгпозитив".

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 09.12.2010 визнано вимоги ініціюючого кредитора, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Топоровську І.І.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 03.03.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 415 200 грн.

Постановою господарського суду міста Києва від 12.05.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецторгпозитив" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Топоровську І.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2011 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута, інше.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом статей 6, 7, 14, 23, 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва висловився за задоволення апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом (1798-12) , з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Наявні матеріали справи свідчать про те, що ліквідатор, керуючись вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ (2343-12) (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон) провів ліквідаційну процедуру, направлену на виявлення активів боржника та формування ліквідаційної маси.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Згідно статті 25 Закону ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Із звіту ліквідатора вбачається, що у боржника відсутні майнові активи для погашення заборгованості перед кредиторами; просить затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) порядку ліквідаційну процедуру банкрута, подано суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства, які свідчать про відсутність майна боржника у зв’язку з чим звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню, боржник - ліквідації, а провадження у справі - припиненню.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута як юридичної особи та припинення провадження у справі.

При таких обставинах, колегія суддів доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали господарського суду відсутні, а мотиви позивача з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

Ухвалу господарського суду міста Києва від 18.10.2011 у справі № 28/51-б залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва – без задоволення.

Справу № 28/51-б повернути до господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.