Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Регіональна компанія збереження та розвитку природних ресурсів"

на рішення Господарського суду м.Києва від

у справі № 09-12/1328 ( .....)

за позовом Перший заступник прокурора Черкаської області

до ВАТ "2-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"

ДП "Райагробудсервіс" Черкаського будівельно-монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд"

ТОВ "Регіональна компанія збереження та розвитку природних ресурсів"

третя особа позивача

третя особа відповідача Фонд державного майна України в особі Департаменту контрольно-ревізійної роботи та економічної розвідки

про визнання права власності власності на нерухоме майно

Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.08.2010 р. по справі № 09-12/1328 первісний позов задоволено частково : визнано недійсним рішення дирекції ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" від 15.09.2006 р. "Про продаж нерухомого майна", а саме: будівлі контори, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Портова, 8, оформлене протоколом № 16 від 15.09.2006 р.; визнано недійсним рішення Наглядової ради ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" від 18.09.2006 р. "Про погодження рішення дирекції за протоколом №16 від 15.09.2006 року" стосовно продажу нерухомого майна, а саме: будівлі контори з частиною огорожі, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Портова, 8 та укладення з цією метою договору купівлі-продажу нерухомого майна з дочірнім підприємством "Райагробудсервіс" Черкаського будівельно-монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд", оформлене протоколом засідання наглядової ради № 34 від 18.09.2006 р.; прийнято відмову від позову та припинено провадження у справі з позовних вимог про переведення прав та обов’язків покупця на Лінійне відділення в річковому порту Черкаси УМВС України в Черкаській області за договором від 24.10.2006 р. купівлі-продажу частини комплексу будівель літ. "Б-1, б, б-1, б-2" загальною площею 263,5 кв. м. по вул. Портова, 8 в м. Черкаси, укладеного між ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт"і ДП "Райагробудсервіс" Черкаського будівельно-монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд"; припинено провадження у справі з позовних вимог про визнання недійсним договору від 01.11.2006 р. купівлі-продажу частини комплексу будівель літ. "Б-1, б, б-1, б-2" загальною площею 263,5 кв. м. по вул. Портова, 8 в м. Черкаси, укладеного між ДП "Райагробудсервіс" Черкаського будівельно-монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд" і ТОВ "Верхньодніпровське УМВСТ", правонаступником якого стало ТОВ "Регіональна компанія збереження та розвитку природних ресурсів"; в решті первісних позовних вимог відмовлено. Задоволено позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України : визнано право державної власності на одноповерхову будівлю контори по вул. Портова, 8 в м. Черкаси, інвентарний номер об’єкта –76, згідно інвентаризаційної справи –комплекс будівель літ. (Б-1, б, б-1, б-2), загальною площею 263,5 кв. м в управлінні Міністерства внутрішніх справ України. В зустрічному позові відмовлено. повністю. Стягнуто з ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" в доход Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси 85,00 грн. державного мита, в доход Державного бюджету України через Придніпровський відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач 1 оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в первісному позові та позові прокурора в інтересах МВС України відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення, місцевим судом не взято до уваги, що матеріалами справи, зокрема протоколом Фонду державного майна № 15 від 07.07.2003 р. підтверджено право власності на спірну будівлю за ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт". Крім цього, Фондом надіслано на адресу ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" листа, згідно якого останній є власником спірної нерухомості. МВС ніколи не було власником цієї нерухомості, не перебувала вона й в його управлінні, тому місцевим судом порушено норми процесуального права щодо відхилення клопотання ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" про залучення його в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі за позовом Прокурора в інтересах держави в особі МВС України до ТОВ "Регіональна компанія збереження та розвитку природних ресурсів", тощо.

Відповідач 3 також не погодився з рішенням, оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні первісного позову та позові прокурора в інтересах МВС України відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом прийняттям двох позові Прокурора в інтересах різних осіб порушено норми процесуального права, адже Прокурор поданням позову в інтересах МВС України заперечував проти свого позову в інтересах Лінійного відділення. Крім цього, судом не встановлено, за якою саме адресою перебувало Лінійне відділення, різні документи містять різні адреси: вул. Портова, 7б, вул. Портова, 5, вул. Портова 8. Судом в порушення ст.. 8 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" № 185-V від 21.09.2006 р. (185-16) не вказано до якого об’єкту слід відносити спірну будівлю, тощо.

В судове засіданні представники апелянтів доводи своїх скарг підтримали, просили їх задовольнити за наведених в скаргах підстав.

Представники прокуратури, позивача, позивача в порядку ст. 26 ГПК України та третьої особи доводи скарг заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.

Відповідач 2 в жодне судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, отже апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів, відповідачів 1,3 та третьої особи, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарги не підлягають задоволенню за таких обставин.

Так, 12.03.2008 р. Прокурор в інтересах держави в особі Лінійного відділення звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт", ДП "Райагробудсервіс" та ТОВ "Верхньодніпровське відділення УМВСТ" (нове найменування ТОВ "Регіональна компанія збереження та розвитку природних ресурсів") про визнання недійсним рішення органів управління ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" : оформленого протоколом № 16 від 15.09.2006 р дирекції та оформленого протоколом № 34 від 18.09.2006 р. наглядової ради в частині продажу частини комплексу будівель під літ. "Б-1, б, б-1, б-2" загальною площею 263,5 кв.м. по вул. Портова, 8 у м. Черкаси на користь ДП "Райагробудсервіс"; переведення прав та обов’язків покупця на Лінійне відділення за договором купівлі-продажу від 24.10.2006 р., укладеного між ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" і ДП "Райагробудсервіс"; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.11.2006 р., укладеного ДП "Райагробудсервіс" та ТОВ "Верхньодніпровське відділення УМВСТ". В обґрунтування своїх вимог зазначив, що вищезгадані рішення органів управління ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" є незаконними, оскільки суперечать ст. 24 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 р. (далі Закон № 565), ст. 11, ч. 2 ст. 777 ЦК України, адже порушено право позивача на користування річчю та переважне право на її придбання й це на підставі ст. 215 ЦК України є підставою для визнання правочинів недійсними, тощо.

Заявою від 09.04.2008 р. Прокурор доповнив свої вимоги, просив також визнати за Державою в особі Лінійного відділення право власності на частину комплексу будівель під літ. "Б-1, б, б-1, б-2" загальною площею 263,5 кв. м. по вул. Портова, 8 в м. Черкаси; визнати недійсним договір купівлі-продажу частини комплексу будівель літ. "Б-1, б, б-1,б-2" загальною площею 263,5 кв.м. за адресою вул. Портова, 8 у м. Черкаси від 01.11.2006 р., укладений між ДП "Райагробудсервіс" та ТОВ "Верхньодніпровське УМВСТ".

До матеріалів справи долучено відзив ВАТ "2-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" на позовну заяву, згідно якого він є власником спірного майна, яке продано ним у встановленому законом порядку, тощо.

ДП "Райагробудсервіс" письмовий відзив на позовну заяву суду не надав.

18.06.2008 р. ТОВ "Регіональна компанія збереження та розвитку природних ресурсів" звернулось до господарського суд Черкаської області з зустрічним позовом до Прокурора в особі Лінійного відділення, ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт", ДП "Райагробудсервіс" про визнання права власності на частину комплексу будівель за адресою: м. Черкаси, вул. Портова, 8 з належними інженерно-технічними комунікаціями, зокрема : будівлю контори літ. "Б-1, б, б-1, б-2" загальною площею 263,5 кв. м. Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовано тим, що 01.11.2006 р. на підставі договору купівлі-продажу ТОВ "Регіональна компанія збереження та розвитку природних ресурсів" –правонаступник ТОВ "Верхньодніпровське УМВСТ" на законних підставах придбано частину будівель за адресою: вул. Портова, 8, м. Черкаси з належними інженерно-технічними комунікаціями, за яке проведено розрахунок в повному обсязі. Таким чином, ТОВ "Регіональна компанія збереження та розвитку природних ресурсів" є добросовісним набувачем нерухомого майна, право власності на яке не визнається прокурором та позивачем. Тому, на підставі ст. 392 ЦК України, як власник майна, просив визнати його право власності на спірне майно, тощо.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.07.2008 р. первісний позов задоволено частково : визнано недійсними п. 4 Наказу Фонду № 477 від 10.11.1992 р. "Про перетворення підприємств і організацій Українського міжгалузевого державного об’єднання річкового флоту "Укррічфлот" в акціонерні товариства"; рішення дирекції ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт", викладене в протоколі № 16 від 15.09.2006 р.; рішення наглядової ради ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт", викладене в протоколі № 34 від 18.09.2006 р.; договір від 24.10.2006 р.; договір від 01.11.2006 р., в іншій частині первісного позову відмовлено; в зустрічному позові відмовлено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.10.2008 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у первісному позові відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю: визнано право власності ТОВ "Регіональна компанія збереження та розвитку природних ресурсів" на частину комплексу будівель за адресою: м. Черкаси, вул. Портова, 8 з належними інженерно-технічними комунікаціями, зокрема : будівлю контори літ. "Б-1, б, б-1, б-2" загальною площею 263,5 кв. м.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2008 р. рішення обох судових інстанцій скасовано, справу надіслано на новий розгляд до суду першої інстанції.

16.07.2010 р. Прокурор в інтересах держави в особі МВС України звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Регіональна компанія збереження та розвитку природних ресурсів" про визнання права державної власності в особі Міністерства внутрішніх справ України на одноповерхову будівлю контори по вул. Портова, 8 в м. Черкаси, інвентарний номер об’єкта –76, згідно інвентаризаційної справи –комплекс будівель літ.(Б-1, б, б-1, б-2), загальною площею 263,5 кв.м. з посиланням на те, що з 1968 р. підрозділ міліції знаходиться в спірній будівлі, суб’єктом управління на підставі ст. 4 Закону № 185 є МВС України, яке повинно реалізовувати права держави як власника такого об’єкту, тощо.

Заявою від 04.08.2010 р. прокурор відмовився від первісних позовних вимог в частині переведення прав та обов’язків покупця на Лінійне відділення за договором купівлі-продажу від 24.10.2006 р., укладеного між ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" і ДП "Райагробудсервіс", тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість первісних позовних вимог в частині : визнання недійсним рішення дирекції ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" від 15.09.2006 р. "Про продаж нерухомого майна" та рішення наглядової ради ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" від 18.09.2006 р. "Про погодження рішення дирекції за протоколом №16 від 15.09.2006 року", оформлене протоколом засідання наглядової ради № 34 від 18.09.2006 р., а відтак їх задовольнив, в решті первісних позовних вимог відмовив. Припинив провадження по справі в частині позовних вимог про переведення прав та обов’язків покупця на Лінійне відділення та про визнання недійсним договору від 01.11.2006 р. купівлі-продажу частини комплексу будівель літ. "Б-1, б, б-1, б-2" загальною площею 263,5 кв. м. по вул. Портова, 8 в м. Черкаси, укладеного між ДП "Райагробудсервіс" і ТОВ "Верхньодніпровське УМВСТ". В зустрічному позові суд відмовив. Крім цього, задовольнив позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі МВС України й визнав право державної власності на одноповерхову будівлю контори по вул. Портова, 8 в м. Черкаси, інвентарний номер об’єкта –76, згідно інвентаризаційної справи –комплекс будівель літ. (Б-1, б, б-1, б-2), загальною площею 263,5 кв. м в управлінні Міністерства внутрішніх справ України.

Так, задовольняючи первісний позов, місцевий суд вважав обґрунтованими позовні вимоги про визнання недійсними рішень органів управління ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт", а саме: дирекції товариства, оформлене протоколом № 16 від 15.09.2006 р. та наглядової ради товариства, оформлене протоколом № 34 від 18.09.2006 р. щодо продажу частини комплексу будівель літ. "Б-1, б, б-1, б-2" загальною площею 263,5 кв. м. по вул. Портова, 8 в м. Черкаси ДП "Райагробудсервіс" Черкаського будівельно-монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд", адже на підставі ст. 35 ГПК України не потребує доказуванню у даній справі факт незаконного включення до Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт", одноповерхової будівлі контори по вул. Портова, 8 в м. Черкаси, інвентарний номер об’єкта –76, згідно інвентаризаційної справи - комплекс будівель літ. "Б-1,б,б-1,б-2"загальною площею 263,5 кв. м. Цей факт встановлено рішенням господарського Черкаської області від 08.04.2009 р. у справі № 09/45, яке набрало законної сили.

Припиняючи провадження по справі в частині вимог прокурора про переведення прав та обов’язків покупця за договором купівлі-продажу від 24.10.2006 р., місцевий суд посилався на те, що відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів держави, тому підлягає прийняттю судом. Одночасно місцевий суд взяв до уваги той факт, що договір, по якому прокурор й позивач просили перевести права та обов’язки покупця на Лінійне відділення міліції, рішенням господарського суду Черкаської області від 08.04.2009 р. у справі № 09/45, яке набрало законної сили визнано недійсним. Тому, місцевий суд на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України дійшов висновку, що відносно цих позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню в зв’язку з відмовою від позову, яку прийнято господарським судом.

Припиняючи провадження по справі в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.11.2006 р., місцевий суд виходив з того, що господарським судом Черкаської області вже прийнято рішення ( 08.04.2009 р. у справі № 09/45 й воно набрало законної сили) між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Задовольняючи позов прокурора в інтересах МВС України, місцевий суд посилався на вищенаведене рішення господарського суду Черкаської області від 08.04.2009 р. у справі №09/45, яким на спірний об’єкт визнано право загальнодержавної власності. Таким чином, власником спірного об’єкту нерухомості є держава і він є об’єктом державної власності. Управління об’єктами державної власності врегульовано спеціальним Законом №185 (185-16) , ст. 1 якого встановлено, що управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом (185-16) , повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук (ст.1 Закону №185).

Як встановлено матеріалами справи, в приміщеннях спірного об’єкту нерухомості розміщено Лінійне відділення, яке використовує їх для виконання своїх завдань та функцій.

Таким чином, на підставі ст. 1 Закону № 185 та Закону № 565 (565-12) суб’єктом управління згаданим об’єктом державної власності є МВС України, а не Лінійне відділення міліції, як зазначалось у первісному позові. За таких обставин, місцевий суд не погодився з доводами представників відповідачів 1, 3 за первісним позовом про те, що суб’єктом управління спірним об’єктом державної власності має бути Фонд й вважав позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі МВС України обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий суд посилався на положення ст. 328 ЦК України, якими передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонено законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Договір купівлі продажу нерухомого майна від 01.11.2006 р., на підставі якого до позивача за зустрічним позовом перейшло право власності на спірний об’єкт, рішенням господарського суду Черкаської області від 08.04.2009 р. у справі № 09/45 визнано недійсним. Цим же рішенням також визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24.10.2006 р., укладений між ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" та ДП "Райагробудсервіс". Таким чином, ВАТ "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" не вправі був продавати спірний об’єкт нерухомості й набуття позивачем за зустрічним позовом права власності на спірний об’єкт є незаконним.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права (ст. 330 ЦК України), добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

Враховуючи наявні у справі докази, місцевий суд вважав, що продане позивачу за зустрічним позовом майно вибуло з володіння власника, яким є держава внаслідок зловживання правом особою, якій це майно було передано, тому спірний об’єкт може бути витребувано від позивача за зустрічним позовом в порядку ст. 388 ЦК України, незважаючи на те, що останній сплатив за нього обумовлену договором ціну. Оскільки вимоги про витребування майна прокурором та позивачем не заявлялись, місцевий суд відмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог, тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Доводи апелянтів по суті обох скарг, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують висновків, викладених в судовому рішенні.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна компанія збереження та розвитку природних ресурсів" залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 04.08.2010 р. по справі № 09-12/1328 - без змін.

Матеріали справи № 09-12/1328 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

10.11.10 (відправлено)