22/122 Про задоволення скарги ВАТ на дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду - 03.11.2010 Прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2010 року відмовлено в задоволенні скарги Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на дії Підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у м. Києві.

Не погодившись з ухвалою суду, представник позивача звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2010 року, у справі № 22/122 та винести постанову про задоволення скарги ВАТ "АК "Київводоканал" на дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 15.07.2010 по примусовому виконанню ухвали господарського суду м. Києва від 08.12.2005 р. у справі № 22/122 про затвердження мирової угоди між ВАТ "АК "Київводоканал" та КП "Поділ-Житло".

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права.

Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд при винесенні ухвали керувався ч. 2 ст. 20 ЗУ "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконання рішень за якими стягненню підлягає сума боргу від десяти та більше мільйонів гривень покладається на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. За ухвалою господарського суду м. Києва від 08.12.2005 р. про затвердження мирової угоди, що підлягає виконанню та є виконавчим документом, пред'явленим до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києва, сума боргу складає 17 226 200, 00 грн., тобто більше десяти мільйонів.

Так, на думку скаржника, висновки суду першої інстанції суперечать ЗУ "Про виконавче провадження" (606-14) , оскільки умовами укладеної між сторонами та затвердженою судом ухвалою від 08.12.2005 мировою угодою передбачено зобов'язання КП "Поділ-Житло" протягом грудня 2005 сплатити 3 292 400, 00 грн., у січні 2006 сплатити 39 700, 00 грн. та починаючи з лютого 2006 по листопад 2012 у строк до останнього числа місяця сплачувати 47 200, 00 грн., а всього - 7 202 500, 00 грн. боргу.

Також, як зазначено в апеляційній скарзі, на момент звернення ВАТ "АК "Київводоканал" до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, несплачена частина суми боргу за графіком, станом на 01.07.2010, за встановленими умовами мирової угоди, становить 5 361 700, 00 грн., а у відповідності до п. 2 ст. 20 ЗУ "Про виконавче провадження" саме на підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві покладається виконання виконавчих документів за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до 10 мільйонів гривень.

В своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом 1-ї інстанції не взято до уваги доводи скаржника про те, що мировою угодою від 06.12.2005, яка затвердження ухвалою господарського суду м. Києва від 08.12.2005, підлягає стягненню з КП "Поділ-Житло" сума в розмірі 7 202 500, 00 грн., а не 17 226 200, 00 грн., тому, що за значеною мировою угодою розділено загальну суму боргу на дві частини, одну з яких, має сплатити КП "Поділ-Житло" в сумі 7 202 500, 00 грн., а іншу в сумі 10 028 400, 00 грн. - різниця в тарифах, яка буде погашена за рахунок субвенцій з міського бюджету, тобто з боржника підлягає стягненню сума менша десяти мільйонів, навіть якщо сума, яка фактично підлягає стягненню, на даний момент буде збільшуватися.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010р. у справі № 22/122, задоволено клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 03.11.2010 року представник позивача надав суду усні пояснення, в яких просив суд задовольнити апеляційну скаргу, з викладених в ній підстав, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №22/122 від 17.09.2010р.

Представники відповідача та Підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання апеляційної інстанції не з’явилися, про день, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, про поважність не з’явлення в судове засідання, сторони суд не повідомили, будь-яких клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний Господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2004р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволені, стягнуто з Комунального підприємства "Поділ-житло" 17 229 127, 07 грн. заборгованості, 1 700 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення набрало законної сили та залишене без змін в апеляційному порядку згідно Постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2004р.

Ухвалою суду від 08.12.2005р. затверджено мирову угоду укладену між сторонами на стадії виконання судового рішення.

Як встановлено Господарським судом міста Києва і вбачається з матеріалів справи, згідно заяви стягувача з приводу виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 15.07.2010р., підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відмовлено у відкритті виконавчого провадження та винесено постанову ВП 120280365 від 15.07.2010р.

Стягувач, отримавши зазначену постанову звернувся до суду із скаргою на дії державної виконавчої служби, зазначаючи про незаконність винесеної постанови у зв'язку з порушенням державним виконавцем вимог Закону "Про виконавче провадження" (606-14) , у зв'язку з чим просить скасувати зазначену постанову та визнати неправомірними дії підрозділу.

Місцевим господарським судом встановлено, що вимоги заявлені у скарзі щодо скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 15.07.2010р., з підстав зазначених у скарзі є такими що не ґрунтуються на вимогах закону.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених Законом (606-14) .

Відповідно до п. 2 ст. 3 вказаного Закону до рішень, що підлягають примусовому виконанню Державною виконавчою службою, зокрема, віднесені ухвали та постанови господарських судів.

Згідно з п. 1 ст. 18 Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст. 3 цього Закону.

В контексті наведеного, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав, що ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди від 08.12.2005р. у даному випадку є одночасно і виконавчим документом, який підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

За цією ухвалою стягувачем є Відкрите акціонерне товариство "акціонерна компанія "Київводоканал"; боржником - Комунальне підприємство "Поділ-житло". В ухвалі зазначені реквізити сторін виконавчого провадження, суми що підлягають стягненню, строки в які мали бути виконані зобов'язання.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

Ухвали господарського суду набирають законної сили в день їх прийняття, а згідно з частиною четвертою та п'ятою ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі, строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Умови укладеної між сторонами та затвердженої судом ухвалою від 08.12.2005р. мирової угоди передбачають зобов'язання Комунального підприємства "Поділ-житло" протягом грудня 2005р. сплатити 3 292 400 грн., у січні 2006р. сплатити 39 700 грн., та починаючи з лютого 2006р. по листопад 2012р. у строк до останнього числа місяця сплачувати 47 200 грн.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що при укладенні мирової угоди у даній справі, сторони фактично передбачили виконання зобов'язань частинами та в межах відповідних строків.

Після закінчення строку для виконання частини зобов'язання наявними є підстави для примусового виконання відстроченого платежу в порядку виконавчого провадження за ухвалою суду, яка є виконавчим документом.

Згідно з ч. 2 ст. 20-1 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішень за якими стягненню підлягає сума боргу від десяти та більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті покладається на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, с приводу того що за ухвалою, що підлягає виконанню та є виконавчим документом пред'явленим до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві сума боргу складає 17 226 200 грн., тобто більше десяти мільйонів гривень.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити, що посилання скаржника на те, що станом на 01.07.2010р. сума боргу що підлягає стягненню з боржника в примусовому порядку внаслідок порушення умов угоди по строку сплати, складає 5 361 700 грн., жодним чином не спростовує факту пред'явлення до виконання виконавчого листа згідно з яким за рішенням, яке виконується підлягає стягненню сума боргу що становить більше 10 мільйонів.

В даному випадку критерієм розмежування є саме рішення за яким стягненню підлягає відповідна сума боргу, а не стягнення відповідної суми боргу по виконанню рішення суду.

Окрім того, при настанні строків сплати за ухвалою суду від 08.12.2005р. сума, що фактично підлягає стягненню буде збільшуватись, а отже перевищуватиме 10 мільйонів гривень.

Доводи скаржника про те, що мировою угодою від 06.12.2005, яка затвердження ухвалою господарського суду м. Києва від 08.12.2005, підлягає стягненню з КП "Поділ-Житло" сума в розмірі 7 202 500, 00 грн., а не 17 226 200, 00 грн., тому, що за значеною мировою угодою розділено загальну суму боргу на дві частини, одну з яких, має сплатити КП "Поділ-Житло" в сумі 7 202 500, 00 грн., а іншу в сумі 10 028 400, 00 грн. - різниця в тарифах, яка буде погашена за рахунок субвенцій з міського бюджету, не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали апеляційним господарським судом, оскільки дане твердження не спростовує факту пред'явлення до виконання виконавчого листа згідно з яким за рішенням, яке виконується підлягає стягненню сума боргу що становить більше 10 мільйонів.

Крім того, у представника позивача відсутні перешкоди для звернення із заявою про примусове виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 08.12.2005р., якою затверджено мирову угоду сторін, до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, що й не заперечував представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції.

У ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави з яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження та зокрема у разі: пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення (п. 4 ст. 26 закону).

Як зазначено у Роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 (v_365600-02) "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (ч. 7 п. 8) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП 120280365 від 15.07.2010р., винесена підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві відповідає зазначеним положенням, а вимоги скаржника місцевим господарським судом обґрунтовано визнано безпідставними.

При таких обставинах, ухвала місцевого господарського суду винесена при повному з'ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвали по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись статями 99, 101-105, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2010 року у справі № 22/122 - без змін.

2. Матеріали справи № 22/122 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.