ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" січня 2012 р.
Справа № 4/17-3520-2011
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs22225526) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Одеської області (rs19953670) ) ( Додатково див. постанову Верховного суду України (rs26457840) )
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Воронюка О.Л.
Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.
При секретарі: Хом`як О.С.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення останні повідомлені належним чином. У зв'язку з цим технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ПАТ "Страхова компанія"СОВЕРЕН"
на рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2011р.
по справі № 4/17-3520-2011
за позовом ПАТ "Страхова компанія "СОВЕРЕН"
до ПАТ "Міська страхова компанія"
про стягнення 10 973,82 грн.
Відповідно до ст. 81-1 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ВСТАНОВИЛА:
ПАТ "Страхова компанія "СОВЕРЕН" звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ "Міська страхова компанія" про відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 10 973,82 грн., з яких 10296,11грн. страхового відшкодування та 677,71грн. пені, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату, та витрати по сплаі державного мита та ІТЗ судового процесу,
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2011р. (суддя Літвінов С.В.) в задоволенні позовних вимог ПАТ "Страхова компанія "СОВЕРЕН" відмовлено, окільки позивач не набув право регресного позову саме до відповідача, згідно приписів ст.ст. 33, 38 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ПАТ "Страхова компанія "СОВЕРЕН" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки вважає, що при винесені оскаржуваного рішення суд порушив вимоги ст.ст. 22, 29 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", неправильно застосував норму п.1 ч. 1 ст. 38 вказаного Закону, на підставі чого в порушення норм діючого законодавства позбавив позивача на отримання відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 10 973,82 грн.
04.01.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи № 4/17-3520-2011 за відсутності представника позивача, із зазначенням того, що ПАТ "Страхова компанія "СОВЕРЕН" підтримує апеляційну скаргу в поному обсязі.
Відзиву на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.
Представник ПАТ "Міська страхова компанія" у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчать поштове повідомлення з відміткою про вручення, про причини неявки суд не повідомив і таким чином не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні.
Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що не явка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Страхова компанія "СОВЕРЕН" не підлягає задоволенню з наступних під став.
Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як вбачається з матеріалів спарви та встановлено судом першої інстанції, 11.08.2010р. сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) у м. Києві на вул. Комарова, 3 за участю автомобіля СУЗУКІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ШКОДА, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2
Зазначене підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.08.2010р., відповідно до якої ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні даної ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль СУЗУКІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Відповідно до Звіту № 409 про визначення вартості матеріального збитку від 19.10.2010р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля СУЗУКІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП, складає 13 571,15 гривень.
Відповідно до статей 1166, 1187 Цивільного Кодексу України ОСОБА_2 є відповідальною особою за шкоду, заподіяну власнику автомобіля СУЗУКІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, і зобов'язаний її відшкодувати.
Автомобіль СУЗУКІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, був застрахований власником в страховій компанії "Соверен" за Договором страхування транспортного засобу № 1-198-005/09 від 14.05.2010 р., то відповідно до Страхового акту № 12/10-11 Т від 14.12.2010 р. страхова компанія "Соверен" виплатила страхове відшкодування на користь власника автомобіля СУЗУКІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, в розмірі 10 296,11 грн. з врахуванням франшизи в розмірі 500 грн., яка передбачена п.2.6. Договору страхування (на підставі Рахунка-фактури № 366046РФ00163468 від 08.12.2010р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля становила 10 796,11 гривень).
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Вимогами ч.1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлений законом.
В силу вимог ст. 993 ЦК України, які кореспондуються з вимогами ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Таким чином до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдані у даному випадку збитки, в межах суми страхового відшкодування.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП є встановлення факту заподіяння шкоди винною особою.
Як вже зазначалось, згідно п останови Солом'янського районного суду м. Києва від 27.08.2010р., ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні даної ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
На підставі зазначеного судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблено правомірний всновок, що такою винною особою є водій транспортного засобу "ШКОДА", державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2, який також є страхувальником цивільно-правової відповідальності, про що свідчить укладений з відповідачем ( ПАТ "Міська страхова компанія" ) поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/9255615, із строком дії з 14.12.2009 р. по 13.12.2010 р. включно.
Згідно з пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов’язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до пп. 38.1.1. п.38.1. ст. 38 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 цього Закону.
Таким чином приписами даної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспорту пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Отже, якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. статті 22 вищевказаного Закону, то до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.
Між тим, господарським судом зазначено, про ДТП, яке відбулося 11.08.2010 р. страхувальник за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності не повідомив страховика (відповідача).
Таким чином, ні страхувальник, ні водій, що спричинив ДТП не повідомили ПАТ "Міська страхова компанія" у строки, визначені у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 вищевказаного Закону про настання ДТП, а тому відповідно до приписів пп. 38.1.1. п.38.1 ст. 38 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач не набув право регресного позову саме до відповідача.
З огляду на зазначене, а також на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду про можливість задоволення позову, підстави для зміни чи скасування рішення від 21.11.2011р. - відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарськогосуду Одеської області від 21.11.2011р. по справі № 4/17-3520-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "СОВЕРЕН" - без задоволення.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Воронюк О.Л.
Єрмілов Г.А.
Лашин В.В.
Повний текст постанови підписано 20.01.2012р.