5002-6/3572-2010 Про зобов'язання перерахувати на рахунок Держкомрезерву вартість самовільно відчужених матеріальних цінностей та спонукання до виконання певних дій - 02.11.2010 Прийняття

розглянувши апеляційні скарги Генерального прокурора України та Державного комітету України з державного матеріального резерву на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 17.08.2010 у справі №5002-6/3572-2010

за позовом Генерального прокурора України (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01601); (прокуратурі міста Севастополя: м. Севастополь, вул. Павліченко, 1, 99011)

в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву (вул. Пушкінська, 28, м. Київ, 01601)

до відкритого акціонерного товариства "Кримм'ясо" (вул. Київська, 73, м. Сімферополь, 95017)

за участю третьої особи: ДП "Ресурспостач" (вул. Пестеля, 4, м. Київ, 01135)

про спонукання до виконання певних дій та стягнення 1996774,11 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2010 у справі № 5002-6/3572-2010 у позові відмовлено.

В основу рішення покладена норма статті 945 Цивільного кодексу України на підставі якої дії відповідача щодо продажу ввіреного майна визнані правомірними.

Не погодившись з цим судовим актом, позивач та прокурор звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення суду скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, прокурор посилається на факт самовільного продажу відповідачем матеріальних цінностей з державного резерву, а також на те, що відповідач не звертався до ДП "Ресурспостач" із зверненням щодо необхідності прискорення реалізації м'яса та видачу дозволу на його реалізацію.

Державний комітет України з державного матеріального резерву в апеляційній скарзі зазначає, що суд порушив норми матеріального права, так як не застосував спеціальний закон, а саме положення статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв", яка забороняє самостійне розпорядження зберігачем матеріальними цінностями держави, без дозвільного рішення Кабінету Міністрів України.

Представник відповідача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 було залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство "Ресурспостач".

Позивач та третя особа в останнє судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності зазначених осіб за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційні скарги Генерального прокурора України та Державного комітету України з державного матеріального резерву підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на відповідальному зберіганні відкритого акціонерного товариства "Кримм'ясо" знаходилося м'ясо свинини охолодженого 2 категорії у півтушках згідно договору відповідального зберігання № 76зб, укладеного 10.07.2008 між відкритим акціонерним товариством "Кримм'ясо" та Державним підприємством "Ресурспостач" (том 1, а. с. 44 - 47).

Згідно з частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до пункту 1.1 договору зберігання замовник передає м'ясо, а зберігач зобов'язується прийняти і власними засобами та за плату зберігати товар, переданий йому замовником відповідно до актів прийому-передачі, що додаються і повернути товар у схоронності замовнику, у тій же кількості та якості та/або передати товар відповідно до письмового розпорядження про відпуск Державного комітету України з державного матеріального резерву, встановленої форми.

Пунктом 1.2 обумовлено, що зберігач приймає товар від замовника за якістю і кількістю, відповідно до вимог встановлених п.1.1 договору зберігання та відповідними інструкціями Держкомрезерву України. У разі відповідності товару встановленим вимогам, зберігач оформляє та надає замовнику приймальний акт форми Р-16.

Згідно пункту 1.4 договору зберігання м'ясо, що передане замовником на зберігання, відповідно до умов договору, не переходить у власність зберігача, а є власністю Державного комітету України з державного матеріального резерву з дати видачі приймального акту форми Р-16.

Відповідно до приймальних актів (зберігальні зобов'язання) форми Р-16 відповідач прийняв до державного резерву від позивача м'ясо свинини охолодженої 2-ї категорії у півтушках ГОСТ 7724-77 у кількості 228,286 тон на загальну суму 4835527,15 грн. (том 1, а. с. 133 - 140).

На підставі припису на виконання завдання № 438/п від 17.11.2008 працівниками Контрольно-ревізійного відділу Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву проведена позапланова перевірка наявності, якісного стану, обліку та звітності, умов зберігання матеріальних цінностей державного резерву, які перебувають на відповідальному зберіганні Відкритого акціонерного товариства "Кримм'ясо". Перевіркою встановлено, що кількісне зберігання матеріальних цінностей держрезерву не забезпечено, має місце самовільне відчуження м'яса свинини охолодженої 2-ї категорії (півтушки) в кількості 63,3537 тон, облік відповідає порядку, встановленому чинним законодавством, про що складено акт від 09.12.2008 (том 1, а. с. 23 - 27).

Судом встановлено, що Державний комітет України з державного матеріального резерву направив відповідачу претензію, в якій зазначив про встановлення факту незабезпечення зберігання матеріальних цінностей державного резерву в результаті неналежного виконання підприємством своїх зобов'язань, передбачених статтями 936, 942, 949 Цивільного кодексу України, Законом України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) , Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129 (1129-97-п) . Просить в термін до 15.04.2009 перерахувати на рахунок Держкомрезерву вартість самовільно відчужених матеріальних цінностей, що складає 1504650,38 грн. (том 1, а. с. 13 - 15).

Відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву у розумінні, статті 2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" є зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей (прийнятих на зберігання) у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву. При цьому зберігач має забезпечувати якісне зберігання закладених до держрезерву товарно-матеріальних цінностей та звітувати перед Держкомрезервом України в установленому законодавством порядку.

Відповідачем одержано розпоряджень про відпуск м'яса свинини охолодженої з державного резерву загальною кількістю 172,9892 тонн (том 1, а. с. 62 - 73).

Таким чином, кількість самовільно відчуженого м'яса свинини склала 55,2968 тон (228,286 - 172,9892).

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, розбіжність з актом перевірки щодо кількості самовільно відчуженого м'яса свинини охолодженої (63,3537 тон) обумовлене тим, що позивачем при проведенні перевірки не враховано два розпорядження від 09.12.2008 на відпуск з державного резерву м'яса свинини охолодженої загальною вагою 8,0488 тон (том 1, а. с. 72 - 73).

В довідці Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим (том 1, а. с. 125 - 129) вказано, що станом на 01.04.2010 за даними бухгалтерського обліку ВАТ "Кримм'ясо" по субрахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" обліковується дебіторська заборгованість ДП "Ресурспостач" на користь ВАТ "Кримм'ясо" на суму 552228,41 грн. Згідно наданих до зустрічної звірки податкових накладних на загальну суму 552200,00 грн. вищевказана заборгованість є передплатою ВАТ "Кримм'ясо" ДП "Ресурспостач" за 27,858047 тон м'яса свинини охолодженого 2 категорії у півтушах.

Крім того, до зустрічної звірки надано лист Державного підприємства "Ресурспостач" від 25.03.2010 № 421 згідно якого за даними ДП "Ресурспостач" у ВАТ "Кримм'ясо" за договором зберігання від 10.07.08 № 76зб знаходиться на зберіганні м'ясо свинини охолоджене у кількості 27,52491 тон.

Посвідчена копія цього листа є у матеріалах справи (том 1, а. с. 124). Таким чином, хоча відповідач самовільно відчужив м'ясо свинини в об’ємі 55,2968 тон і на відповідальному зберіганні у нього нічого не залишилось, перед ДП "Ресурспостач" відповідач має зобов’язання повернути ту частину м'яса, за яку він не розрахувався.

Саме такі пояснення також надані відповідачем у відзиві на позовну заяву (том 1, а. с. 104 - 108). Відповідач погодився з висновком контролюючого органу та зазначив, що заборгованість відкритого акціонерного товариства "Кримм'ясо" за 27,52491 тон. становить 547702,48 грн.

Отже, позов в частині вимог про повернення до державного резерву м'яса свинини охолодженої у півштуках підлягає задоволенню лише частково, а саме в частині вимог про повернення 27,52491 тон.

При цьому, вказівка місцевого суду на те, що стягнення цієї заборгованості (повернення майна) можливе лише на підставі укладеного 22.04.2008 між Державним підприємством "Ресурспостач" (продавець) та відкритим акціонерним товариством "Кримм'ясо" (покупець) договору № 1-2062 купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву (том 1, а. с. 48 - 49) є неспроможною, тому що зазначений договір купівлі-продажу був укладений між відкритим акціонерним товариством "Кримм'ясо" та Державним підприємством "Ресурспостач", яке діє від імені Держкомрезерву на підставі договору доручення № 45юр-2008 від 12.04.2008. А оскільки м'ясна продукція, яка знаходилася на зберіганні у відповідача є власністю держави в особі Держкомрезерву, то стягнення зазначеної заборгованості безпосередньо є правом позивача.

Щодо вимог про стягнення неустойки, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Судом першої інстанції порушено дану норму законодавства і зроблено неправильний висновок про законність дій відповідача по відчуженню матеріальних цінностей державного резерву без надання на це дозволу Держкомрезерву.

Так, згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, якою передбачено, що у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що неналежне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Прокурор та позивач правильно вказують на те, що стаття 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" і є тією спеціальною нормою закону, яка не дозволяє самовільно використовувати майно державного резерву зберігачами в будь-якому випадку.

Таким чином, посилання господарського суду на норму статті 945 Цивільного кодексу України, яка є загальною нормою, у даному випадку є помилковим.

У зв’язку з наведеним, при наявності факту самовільного відчуження відповідачем частини державного майна, позивач мав право на отримання від боржника неустойки, яка правомірно була розрахована прокурором на підставі пункту 10 статті 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Проте, вимоги про стягнення неустойки не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У відзиві на позовну заяву (том 1, а. с. 104 - 108) відповідач з посиланням на статті 258, 267 Цивільного кодексу України заявив про пропуск позивачем строку позовної давності.

Згідно з частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Вбачається, що позивач та прокурор дізнались про порушення прав держави після отримання акту перевірки Контрольно-ревізійного департаменту, тобто від 09.12.2008, тобто у 2008 році. Позовна заява подана до суду 01.07.2010, тобто в термін більший ніж один рік, який встановлений частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

За таких обставин не можуть бути задоволені вимоги прокурора про стягнення неустойки.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 49. 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційні скарги Генерального прокурора України та Державного комітету України з державного матеріального резерву задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2010 у справі №5002-6/3572-2010 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити частково.

5. Зобов'язати відкрите акціонерне товариство "Кримм'ясо" (вул. Київська, 73, м. Сімферополь, 95017) повернути до державного резерву м'ясо свинини охолодженої у півштуках у кількості 27,52491 тонн.

6. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Кримм'ясо" (вул. Київська, 73, м. Сімферополь, 95017, р/р 2600801015656 в Кримській регіональній філії ВАТ "Кредобанк", МФО 324913, код ЄДРПОУ 00450660) в доход державного бюджету України 4760,85 грн. державного мита за подання позову, 2380,43 грн. державного мита за подання апеляційної скарги та 44,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.