Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Проценко О.І.,

Ткаченка М.І.,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ейвазова А.Р.) від 10.10.2011 у справі № 5002-34/3268-2011

за позовом публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95000)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" (вул. Лісна, 38, Дачне, м. Судак, 98023)

про розірвання договору постачання,

Публічне акціонерне товариство "Крименерго" (далі по тексту - ПАТ "Крименерго") звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" (далі по тексту - ТОВ "Діана") та просить суд розірвати договір про постачання електричної енергії від 15.06.2010 № 277, як такий, що укладений між сторонами з порушенням підпункту 8 пункту 5.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) (далі по тексту - Правила),

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2011 у справі № 5002-34/3268-2011 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство не передбачає права позивача на розірвання договору у випадку не подання документів, необхідних для його укладення; крім того, позивач заявив про своє бажання розірвати договір, строк дії якого встановлений до 31.12.2010 - 01.07.2011, тобто без дотримання відповідного строку, унаслідок чого спірний договір продовжив свою дію на новий строк до 31.12.2011.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, зокрема: пункту 5.4 Правил користування електричною енергією, пункту 1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (z0157-02) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (z0157-02) , та процесуального права, зокрема: статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 142.11.2011 апеляційна скарга ПАТ "Крименерго" прийнята до провадження.

Розгляд справи відкладався.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.01.2012 суддю Воронцову Н.В. замінено на суддю Ткаченка М.І.

У судове засідання, призначене на 12.01.2012, представники сторін не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

15.06.2010 між сторонами –ВАТ "Крименерго" (назва якого змінена на ПАТ "Крименерго") (далі - Постачальник) та ТОВ "Діана" (далі - Споживач) укладено договір № 277 про постачання електричної енергії, відповідно до пункту 1 якого постачальник взяв на себе зобов’язання продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача приєднаної потужності, а споживач – оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно умов договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що при виконанні умов договору, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені цим договором, сторони керуються діючим законодавством України, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правилами користування електричною енергією (z0417-96) .

Строк дії даного договору визначений його пунктом 9.6., відповідно до якого договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010, та вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про розірвання такого договору або перегляд його умов. Також, вказаним пунктом договору передбачено, що договір може бути розірваним і в інший строк за ініціативою будь-якої з сторін в порядку, встановленому законодавством України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, сторонами за спірним договором не заявлялися відповідні вимоги про розірвання цього договору чи зміну його умов до 30.11.2010, у зв’язку з чим, з урахуванням пункту 9.6 договору, відповідний договір продовжив свою дію до 30.12.2011,, що також не заперечувалось і позивачем у даній справі.

ПАТ "Крименерго" листом від 01.07.2011 за № 10/2446 звернувся до ТОВ "Діана" з пропозицією розірвати договір від 15.06.2010 № 277 про постачання електричної енергії, у зв’язку з відсутністю у ТОВ "Діана" правовстановлюючих документів на об’єкт, на який поставляється електрична енергія. При цьому, позивач посилався на підпункт 8 пункту 5.4. Правил (z0417-96) , відповідно до якого для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації, зокрема, копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта) (а.с. 25-26). До листа відправником додано проект додаткової угоди, відповідно до умов якої позивач пропонує відповідачу розірвати договір з 25.07.2011.

В якості доказів направлення на адресу відповідача зазначеного листа та додаткової угоди позивачем надано фіскальний чек, виданий Сімферопольським поштамтом від 01.07.2011 № 5167 та опис вкладення у цінний лист (а.с. 46-47).

У зв’язку із ухиленням відповідача від розірвання спірного договору позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку з недосягненням згоди щодо розірвання договору про постачання електричної енергії від 15.06.2010 № 277.

За правилами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Отже, за загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, відповідне правило може бути змінено за взаємною згодою сторін шляхом зазначенням про це у договорі (додатковій угоді) або шляхом встановлення спеціального правила законом, який регулює відповідні відносини.

Разом з тим, наявність у позивача права на звернення до суду з відповідною вимогою - розірвати договір, не є безумовною підставою для задоволення вимог та визнання наявності у відповідача обов’язку укласти відповідну додаткову угоду про розірвання договору.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що ТОВ "Діана" для укладення договору були надані наступні документи: копія містобудівного висновку № 138 про можливість розташування земельної ділянки; копія рішення 40 сесії 23-го скликання Судакської міської ради від 20.09.2001 "Про дозвіл ТОВ "Діана" підготовки матеріалів попереднього узгодження міста розташування літнього майданчика громадського харчування в Курортному парку м. Судака"; копія рішення 9 сесії 24-го скликання Судакської міської ради від 23.10.2002 № 373/9 "Про дозвіл ТОВ "Діана" на складення проекту відведення земельної ділянки під розташування літнього майданчика громадського харчування в Курортному парку м. Судака"; копія рішення 25 сесії 24-го скликання Судакської міської ради від 20.04.2004 № 314/25-04 "Про внесення змін у рішення 9 сесії 24-го скликання Судакської міської ради "Про дозвіл ТОВ "Діана" на складення проекту відведення земельної ділянки під розташування літнього майданчика громадського харчування в Курортному парку м. Судака"; копія рішення 8 сесії 5-го скликання Судакської міської ради від 28.09.2006 № 406/8 "Про дозвіл ТОВ "Діана" підготовки матеріалів узгодження міста розташування земельної ділянки орієнтованою площею 0,17 га під розташування кафе з готельними номерами за адресою: м. Судак, Курортний парк" (а.с. 20-24).

При цьому, заявник апеляційної скарги вказує на те, що відповідачем, в порушення підпункту 8 пункту 5.4. Правил (z0417-96) , не було надано копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта), що, на його думку, є підставою для розірвання спірного договору.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що наявність або відсутність у контрагента права власності чи користування на об’єкт, на який має поставлятися електрична енергія, позивачем повинна була встановлюватись до підписання відповідного договору, оскільки не надання відповідачем таких доказів передбачало би укладення відповідної угоди між сторонами з порушенням підпункту 8 пункту 5.4. Правил (z0417-96) .

Крім того, чинне законодавство не пов’язує виникнення безумовного права у позивача саме на розірвання відповідного договору в судовому порядку за відсутності таких документів, як і обов’язку відповідача погодитись з відповідною пропозицією позивача про розірвання договору (укласти додаткову угоду про розірвання договору).

Також, слід зазначити, що умовами відповідного договору визначені підстави розірвання відповідного договору (пункти 9.5, 9.6 договору).

Однією із підстав розірвання договору є заява відповідача про бажання отримувати електричну енергію від іншого постачальника, порядок подання якої визначено пунктом 9.5 договору. Також, спірним договором передбачено, що він може бути розірвано з ініціативи будь-якої з сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Разом з тим, чинне законодавство не передбачає права позивача на розірвання договору у випадку не подання документів, необхідних для його укладення.

Порядок припинення дії договору внаслідок закінчення строку, на який він був укладений, визначений умовами договору і передбачає подання за місяць до закінчення строку його дії заяви однією із сторін.

Позивач заявив про своє бажання розірвати договір, строк дії якого встановлений до 31.12.2010 - 01.07.2011, тобто без дотримання відповідного строку, внаслідок якого договір, відповідно до його пункту 9.6, продовжив свою дію на новий строк до 31.12.2011. При цьому, позивач не позбавлений можливості заявити про своє не бажання продовжувати відповідний договір на новий строк.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2011 у справі № 5002-34/3268-2011 залишити без змін.

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95000),

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана" (вул. Лісна, 38, Дачне, м. Судак, 98023)