Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: судді Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів: Тищик І.В., Чохи Л.В.,

секретар судового засідання: Деббіш Г.В.,

за участю представників сторін:

від відповідача: Фурманюк І.В. представник, довіреність №6147/12 від 27.10.10;

представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2010р. у справі №35/233-10

за позовом приватного підприємства "Укртехпром", м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 19481грн.49коп.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за поставлену продукцію з врахуванням індексу інфляції - 17 497,63грн, пеню –1339,17грн, 3% річних - 644,69грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №1054 від 22.04.2008р.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2010р. (суддя Широбокова Л.П.) у справі № 35/233-10 позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на користь приватного підприємства "Укртехпром", м. Дніпропетровськ борг у сумі 14 716,26грн., пені – 581,29 грн., інфляційних втрат – 2427,65грн., 3% річних – 644,69 грн., витрат по сплаті державного мита –183,70грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –222,55грн. та витрат на адвоката –1000,00 грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що згідно умов договору поставки №1034 від 22.04.2008р., укладеного між сторонами, всі неврегульовані шляхом переговорів спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають із договору, підлягають вирішенню у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група". Також апелянт вказує на наявність між сторонами третейської угоди, як на підставу для відмови у прийнятті позову або припинення провадження у справі згідно положень п.1 ст. 62 та п.п.1,5 ст. 80 ГПК України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Провадження у справі за статтею 80 частини 1 пункту 5 Господарського процесуального кодексу України припиняється лише у разі, якщо спершу виник спір, з яким одна із сторін звернулась в господарський суд і провадження у справі було порушено, а після цього сторони уклали угоду про передачу його на вирішення третейського суду, оскільки саме ці підстави визначені в цій нормі для припинення провадження у справі.

Вказана норма частково кореспондується з приписами статті 5 Закону України "Про третейські суди" відповідно до якої юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (1701-15) . Тобто спершу має виникнути спір, а після цього сторони мають укласти угоду про передачу його на вирішення третейського суду.

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24 лютого 2004 року N 3-рп/2004 (v003p710-04) ). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Закону).

Правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ (пункт 3 мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України від 14 жовтня 1997 року N 44-з (vz44u710-97) ).

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004 (v015p710-04) ). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Згідно з положеннями частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов'язковими лише для сторін спорів. Забезпечення примусового виконання рішень третейських судів перебуває за межами третейського розгляду та є завданням компетентних судів і державної виконавчої служби (стаття 57 Закону, пункт 1 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України). З аналізу положень Закону (1701-15) випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Відповідно до статті 7 Закону України "Про третейські суди" третейський розгляд здійснюють постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору.

З урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст.124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод, а відтак, суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Рішення суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2010р. у справі № 35/233-10 залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

постанова виготовлена в повному обсязі 28.10.2010 року.