Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1, за довіреністю №08.7-03/8807 від 23.12.2011 року;

відповідача –ОСОБА_2, за довіреністю №15-43 від 04.01.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача –Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м.Суми (вх.№5544С/2-8), на ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2011 року у справі №4/4-10,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Харків,

до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м.Суми,

про стягнення 27406534,21 грн.,-

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.09.2011 року у справі №4/4-10 (суддя Гудим В.Д.) заяву ПАТ "Укрсоцбанк"в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк", м.Харків про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №4/4-10 –задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2010 року по справі №4/4-10. Стягнуто з ПАТ "Сумихімпром"на користь ПАТ "Укрсоцбанк"в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк"заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №750/1-146, в тому числі, поточну заборгованість за кредитом - 3000000,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 15.12.2009 року становить 23941800,00 грн., поточну заборгованість за відсотками - 1375,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 15.12.2009 року становить 10973,33 грн., прострочену заборгованість за відсотками –170645,10 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 15.12.2009 року становить 1361850,29 грн., прострочену заборгованість за комісіями –216011,80 грн., пеню по простроченому кредиту та відсоткам 84014,04 грн.; 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ПАТ "Сумихімпром", із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2011 року у справі №4/4-10 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк"в особі Харківської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Харків в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №4/4-10. В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт вказує, що позивачем не надано доказів звернення з наказом до виконавчої служби та, відповідно, не надано доказів неможливості виконання наказу суду по справі. Крім того, суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, не врахував вказівки Вищого господарського суду України, що викладені в постанові від 21.07.2011 року по даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"прийнято до провадження та призначено до розгляду.

До початку судового засідання позивач надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№116), в якому просить залишити ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2011 року по справі №4/4-10 без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити. Представник позивача проти доводів апелянта заперечував з підстав, викладених у його відзиві та просив залишити її без задоволення.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.04.2010 року позов задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром"на користь акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк"27406534,21 грн. заборгованості в т.ч.:

- поточна заборгованість за кредитом - 3000000,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 15.12.2009 року становить 23941800,00 грн.;

- поточна заборгованість за відсотками - 1375,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 15.12.2009 року становить 10973,33 грн.;

- прострочена заборгованість за відсотками - 170645,10 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 15.12.2009 року становить 1361850,29 грн.;

- прострочена заборгованість за комісіями –216011,80 грн.;

- пеня по простроченому кредиту та відсоткам 84014,04 грн., звернувши стягнення на предмет іпотеки згідно з укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк"та Відкритим акціонерним товариством "Сумихімпром"іпотечним договором від 09.06.2004 року: нежиле приміщення (цех по виробництву двоокису титану №2 з зарядною станцією, цегла, залізобетон - літери Б,Б1-1, 1) загальною площею 20328 кв.м. (двадцять тисяч триста двадцять вісім квадратних метрів), з обладнанням та інвентарем, зазначеним в додатку №1 до вищезазначеного договору, який є невід’ємною складовою частиною договору, загальною вартістю за погодженням сторін 243500000 (двадцять чотири мільйони триста п’ятдесят тисяч грн.), що розташоване на земельній ділянці Сумської міської Ради площею 483,4994 га (державний акт на право постійного користування землею виданий Сумською міською радою 04.07.1997 року на підставі рішення від 19.05.1994 року №262, зареєстрований в Книзі записів державних актів №169) за адресою: Україна, м.Суми, вул. Харківська, п/в 12, що належить іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, виданого Сумською міською радою 20.06.2001 року на підставі рішення №340 від 19.06.2001 року, право власності на яке зареєстроване згідно з реєстраційним написом на правовстановлюючому документі ДКП СООБТІ від 21.06.2001 року (реєстрова книга №20, реєстровий номер №884, сторінка 60), а також витягом з реєстру права власності. Відомості про іпотеку зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна згідно з витягом №10301391 від 04.12.2006 року та в Державному реєстрі іпотек згідно з Витягом №9969518 від 04.12.2006 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2010 року апеляційну скаргу ВАТ "Сумихімпром"залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції –без змін.

03.02.2011 року позивач, в особі Харківської філії ПАТ "Укрсоцбанк"звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, а 21.02.2011 року - з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №4/4-10.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2011 року у даній справі змінено спосіб виконання рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2010 року у справі №4/4-10, а саме стягнуто з ВАТ "Сумихімпром"на користь Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк"27406534,21 грн. заборгованості, судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 року, ухвалу господарського суду Сумської області від 15.03.2011 року по справі №4/4-10 залишено без змін.

Під час перегляду справи в касаційному порядку, постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2011 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 15.03.2011 року по справі №4/4-10 скасовано, заяву про зміну способу виконання рішення направлено до господарського суду Сумської області на новий розгляд.

Вищий господарський суд приймаючи постанову від 21.07.2011 року та направляючи справу на новий розгляд вказав, що для вирішення питання про зміну способу виконання рішення, господарським судам слід було з’ясувати чи видавався наказ на виконання рішення від 27.04.2010 року та чи звертався позивач за виконанням такого наказу до виконавчої служби, оскільки саме неможливість виконання судового наказу є підставою для зміни способу виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.08.2011 року розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №4/4-10 та розгляд питання щодо видачі судового наказу призначено до розгляду.

15.09.2011 року господарським судом Сумської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції приймаючи ухвалу від 15.09.2011 року обґрунтував її тим, що статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна"встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна в зв'язку з чим наказ про примусове виконання рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2010 року по справі №4/4-10 щодо стягнення заборгованості за рахунок майна відповідача господарським судом не видавався, що унеможливлює виконання судового рішення по справі №4/4-10, яке набрало законної сили, отже заява публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"в особі Харківської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №4/4-10 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Проте колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Згідно роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 року (v_333800-96) "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України"підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання . Тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно ст. 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна"встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Рішенням Конституційного суду від 10.06.2003 року (v011p710-03) у справі №1-11/2003 щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) вищезазначений закон визнано конституційним. А також в Рішенні зазначено, що Закон не порушує конституційні вимоги обов’язковості судових рішень, рішення судів про примусове відчуження майна підприємств, ухвалені до і після прийняття Закону, ним не скасовуються, вони залишаються в силі, а їх виконання призупиняється до вдосконалення механізму реалізації майна. Тому в таких випадках, господарські суди не повинні видавати накази щодо стягнення майна, зазначеного в ст. 2 Закону, до закінчення дії мораторію.

З матеріалів справи вбачається, що наказ про примусове виконання рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2010 року по справі №4/4-10 щодо стягнення заборгованості за рахунок майна відповідача господарським судом не видавався, а отже, позивач до виконавчої служби з заявою про порушення виконавчого провадження не звертався.

Зміна способу і порядку виконання рішення передбачає прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Наведені позивачем обставини в обґрунтування заяви про зміну порядку та способу виконання рішення не є тими обставинами, що можуть давати підстави для задоволення вказаної заяви, оскільки наказ на виконання рішення суду не видавався та не вчинювалися дії, які були б направлені на виконання рішення. Колегія суддів також зазначає, що Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) не унеможливлює виконання рішення суду, а лише призупиняє його виконання до вдосконалення механізму примусової реалізації майна.

Відповідно до п.2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що при прийнятті ухвали від 15.09.2011 року по справі №4/4-10 господарським судом Сумської області було неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано приписи діючого законодавства, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Сумської області від 15.09.2011 року по справі №4/4-10 підлягає скасуванню, а в задоволені заяви ПАТ "Укрсоцбанк"в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк"про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №4/4-10 –слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2011 року у справі №4/4-10 –скасувати.

В задоволені заяви Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №4/4-10 –відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16 січня 2012 року.