5002-28/2974-2011 Про стягнення шкоди, завданої нестачою житлового будинку, який знаходився у концесії відповідно до концесійного договору - 03.01.2012 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Лора" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 13 вересня 2011 року у справі № 5002-28/2974-2011

за позовом Гвардійської селищної ради (вул. К. Маркса, 63, Гвардійське, Сімферопольський р-н, 97513)

до приватного підприємства "Лора" (вул. Рикова, 7-2, Гвардійське, Сімферопольський р-н, 97513)

про стягнення 195102,00 грн.

Гвардійська селищна рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства "Лора"про стягнення збитків у сумі 195 102, 00 грн., шляхом сплати їх до місцевого бюджету Гвардійської селищної ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною перевіркою КРВ в м. Сімферополі та Сімферопольському районі встановлено нестачу житлового будинку, розташованого за адресою: смт. Гвардійське, роз’їзд Сторожове, який знаходиться в концесії у відповідача відповідно до концесійного договору від 22.08.06.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2011 року у справі № 5002-28/2974-2011 позов задоволено.

Стягнуто з приватного підприємства "Лора" на користь Гвардійської селищної ради збитки у сумі 195 102, 00 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що саме з вини відповідача заподіяна шкода позивачеві.

Представники відповідача у судових засіданнях 30.11.11, 13.12.11 підтримали вимоги апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

З 30.11.11 по 13.12.11 у судовому засіданні оголошувалась перерва.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

22.09.06 між Гвардійською селищною радою (концесієдавець) та приватним підприємством "Лора"(концесіонер) укладено концесійний договір № 1 (т.1,а.с.8-13).

Відповідно до розділу 1 договору концесієдавець надає на 10 років концесіонеру право здійснювати управління (експлуатацію) об’єктами концесії з метою задоволення громадських потреб в сфері житлово-комунальних послуг за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов даного договору.

Концесієдавець, зокрема, має право здійснювати контроль за дотриманням концесіонером умов даного договору (пункт 2.1.1 договору); вимагати від концесіонера відшкодування збитків у випадку погіршення стану об’єкту концесії, яке сталося за виною концесіонера (пункт 2.1.3 договору).

Відповідно до пункту 5.4 договору повернення майна (об’єкта концесії) здійснюється в 30-денний строк після припинення дії даного договору та оформлюється актом приймання передачі.

Відповідно до пункту 12.5 договору у випадку, якщо концесіонер допустив погіршення стану об’єкту концесії або його загибель, він повинен відшкодувати концесієдавцю збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель об’єкта сталася не за його виною.

Договір укладено строком на 10 років з 22.08.06 по 22.08.16 (пункту 13.1 договору).

Об’єкти концесії за даним договором визначено у додатку № 1 до договору "Перелік об’єктів житлового фонду, переданих в концесію ПП "Лора", на підставі рішення 3 сесії 5 скликання Гвардійської селищної ради від 18.08.2006р."(т.1,а.с.14).

Згідно з додатком № 1 до переліку об'єктів житлового фонду, які передано у концесію ПП "Лора"відноситься житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Факт передачі вказаного будинку відповідачу підтверджується актом прийому-передачі об'єктів соціальної інфраструктури (в концесію) від 03.10.06. (т.1,а.с.17-18).

06.03.08 на 15-ї сесії 5-го скликання рішенням Гвардійської селищної ради "Про виключення з переліку об'єктів переданих ПП "Лора"(т.1,а.с.51), розглянувши клопотання відповідача, з переліку об'єктів концесії виведено, зокрема, 2-х квартирний житловий будинок на роз'їзді Сторожове.

21 березня 2008р. між сторонами підписано додаткову угоду № 3 до Концесійного договору № 1 від 22.08.2006р., відповідно до якої виключено з переліку майна, переданого в концесію, зокрема, житловий будинок на роз'їзді Сторожове (т.1,а.с.52).

На виконання умов додаткової угоди та договору концесії відповідач направив для підписання позивачу акти прийому-передачі об'єктів концесії, що вбачається з листів № 339 від 15.06.09 та № 247 від 01.06.11 (т.1,а.с.48,49). Проте, вищевказані акти підписані позивачем та повернені відповідачу не були.

Контрольно-ревізійним відділом в м. Сімферополі і Сімферопольському районі проведено перевірку діяльності Гвардійської селищної ради.

Згідно акту 22-21б/028 від 20.06.11 за результатами ревізії (т.1,а.с.71-73) встановлено відсутність житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який передано у концесію ПП "Лора", балансовою вартістю 97 551, 00 грн. (вартість також підтверджується інвентаризаційним описом майна, яке знаходиться в концесії від 01.10.10 (а.с.15-16).

Втрата житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, стало підставою для звернення Гвардійської селищної ради з позовом до приватного підприємства "Лора" про стягнення 195 102, 00 грн. збитків, визначених відповідно до Порядку визначання розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (116-96-п) .

25.07.11 заступник директора ПП "Лора"звернувся до прокуратури Сімферопольського району з приводу з’ясування обставин щодо зникнення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2,а.с.35).

З листа прокуратури Сімферопольського району №148ж/06 від 03.08.11 вбачається, що матеріали перевірки щодо зникнення будинку були передані до Сімферопольського РВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим у зв’язку з встановленням обставин, які вказують на скоєння злочину (т.1,а.с.79;т.2,а.с.36).

З постанови Сімферопольського РВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим про відмову у порушенні кримінальної справи від 02.11.11 (т.2,а.с.37-40) вбачається, що проведеною дослідчою перевіркою було встановлено наступне.

Будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 2005 року будівля знаходиться в аварійному стані.

21,05.08 рішеннями Виконавчого комітету Гвардійської селищної ради №№ 206, 207 (т.1,а.с.68,69) ордери на вселення в квартри АДРЕСА_1, роз'їзд Сторожове були видані відповідно ОСОБА_3. і ОСОБА_4. (а.с.67).

Опитані по даному факту ОСОБА_3. і ОСОБА_4 пояснили, що приїхавши за місцем розташування будівлі, вони встановили, що будинок знаходиться в аварійному стані і є непридатним для проживання, про що вони повідомили в Гвардійську селищну раду і відмовилися від вселення.

Під час проведення перевірки було встановлено коло осіб, причетних до демонтажу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Перевіркою встановлено, що в діях ОСОБА_2 відносно якого є повідомлення декількох свідків і очевидців, що безпосередньо сприймали факт скоєння злочину і що показують, що в скоєнні злочину брала участь та особа, на яку вони указують (ОСОБА_2.), містяться ознаки складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України (т.2,а.с.37-40).

Зокрема встановлено, що керівництво усіма роботами з демонтажу будівлі, а також розрахунок з робітниками здійснював ОСОБА_2.

Проте, у порушенні кримінальної справи було відмовлено з формальних підстав, оскільки на час закінчення строків проведення перевірки, передбачених ст. 97 КПК України у Сімферопольського РВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим був відсутній акт планової документальної ревізії фінансово-господарської діяльності Гвардійської селищної ради Сімферопольського району за період з 01.05.09 по 28.02.11, що унеможливило встановити наявність і суму збитків заподіяних територіальній громаді Гвардійської селищної ради демонтажем будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

З листа Сімферопольського РВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим № 68/15015 від 29.12.11 (т.2,а.с.42-43) вбачається, що до Сімферопольського РВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим надійшов акт планової документальної ревізії фінансово-господарської діяльності Гвардійської селищної ради Сімферопольського району за період з 01.05.09 по 28.02.11 з кваліфікованим розрахунком збитків. В зв’язку з чим до прокуратури Сімферопольського району направлено клопотання про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за ініціативою ОВД, для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України, за фактом незаконного демонтажу будівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, громадянином ОСОБА_2. у період часу з травня по серпень 2008 року.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про концесії" договір концесії (концесійний договір) - договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону (997-14) з метою задоволення громадських потреб.

Відповідно до умов зазначеного договору житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 був переданий відповідачеві, що підтверджується актом прийому-передачі об'єктів соціальної інфраструктури (в концесію) від 03.10.06 (т.1,а.с.17-18).

Контрольно-ревізійним відділом в м. Сімферополі і Сімферопольському районі проведено перевірку діяльності Гвардійської селищної ради, під час якої встановлено відсутність житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який передано у концесію ПП "Лора"(т.1,а.с.71-73).

Пунктом 12.5 договору встановлено, що у випадку якщо концесіонер допустив погіршення стану об’єкту концесії або його загибель, він повинен відшкодувати концесієдавцю збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель об’єкта сталася не за його виною.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа, зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Під збитками розуміють витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Визначення поняття збитків наводяться також у частині 2 статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управнєною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, що за змістом статті 611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі - необхідність відшкодування збитків.

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її прав, має право на їх відшкодування.

Підставою для настання господарсько-правової відповідальності є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

А саме, встановлено, що керівництво усіма роботами з демонтажу будівлі здійснював ОСОБА_2. та в діях ОСОБА_2 містяться ознаки складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України.

Також, з матеріалів справи вбачається, що Сімферопольським РВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим до прокуратури Сімферопольського району направлено клопотання про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за ініціативою ОВД, для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України, за фактом незаконного демонтажу будівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, громадянином ОСОБА_2. (т.2,а.с.42-43).

Таким чином, вбачається, що знищення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який передано у концесію ПП "Лора" сталося не з вини відповідача.

Як зазначалося вище, відсутність вини виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків, передбаченої чинним законодавством та пунктом 12.5 договору.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з ПП "Лора" збитків у сумі 195 102, 00 грн., завданих Гвардійській селищній раді знищенням житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають.

Крім того, слід зазначити, що порядок визначання розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (116-96-п) не розповсюджується на правовідносини, які виникли з приводу визначення суми збитків, завданих втратою житлового будинку.

Приймаючі оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів відсутності вини ПП "Лора"у знищенні житлового будинку. Проте, суд першої інстанції не надав належної оцінки листу прокуратури Сімферопольського району №148ж/06 від 03.08.11 з якого вбачається, що матеріали перевірки щодо зникнення будинку були передані до Сімферопольського РВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим у зв’язку з встановленням обставин, які вказують на скоєння злочину (т.1,а.с.79).