808/320/15 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 12.03.2019 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2015 (головуючий суддя - Каракуша С.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 (головуючий суддя - Суховаров А.В., судді: Головко О.В., Ясенова Т.І.) у справі №808/320/15 за позовом Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року Приватне підприємство "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" звернулося до адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №112050000/2014/000429/2 від 17.11.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, натомість митним органом необґрунтовано відмовлено декларанту у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним). Товариство також вказало на те, що виявлені у ході митного контролю розбіжності не є такими, що впливають числові значення складових митної вартості товарів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанцій у межах спірних правовідносин установлено, що між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "ЕНЕРГОПРОМ - Челябинський електродний завод" (Російська Федерація) укладено договір №41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014 поставки вуглецевого блоку обпального. Згідно з Додатком № 1 від 15.10.2014 продукція, що поставлялась за договором № 41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014, є нетоварним залишком (неліквідом), що утворився після закриття виробництва вуглецевих блоків на ТОВ "ЕНЕРГОПРОМ-ЧЕЗ": вуглецевий блок обпалений 2, 400, 550, 2000, ДБУ-1Т, ГКА, Норм. у кількості 5,271 тн за ціною 170 USD за одиницю та загальною вартістю 896,07 USD; вуглецевий блок обпалений 2, 400, 550, 1800, ДБУ-1Т, ГКА, Норм. у кількості 12,99 тн за ціною 170 USD за одиницю та загальною вартістю 2208,3 USD; вуглецевий блок обпалений 2, 400, 550, 1600, ДБУ-1Т, ГКА, Норм. у кількості 1,739 тн за ціною 170 USD за одиницю та загальною вартістю 295,63 USD. Умови поставки відповідно до Інкотермс 2010 року - при поставці залізничним транспортом - DAP станція Одноробовка або Козача Лопань), при поставці автотранспортом - FCA склад вантажовідправника. Оплата за товар здійснюється на умовах 100% передплати. З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, декларантом 13.11.2014 було подано до митного органу ЕМД за №112050000/2014/024928. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару декларантом було подано до митного органу пакет документів. Під час здійснення митного контролю митним органом було надіслано позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів згідно переліку, декларантам на вимогу митного органу були надані додаткові документи. За результатами розгляду ЕМД та доданих до неї документів, з урахуванням додатково поданих, посадовою особою митного органу прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000429/2 від 17.11.2014. Митну вартість ввезеного товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що контролюючий орган мав обґрунтовані сумніви відносно правильного визначення позивачем митної вартості товарів, які не були спростовані Товариством, в т.ч., і шляхом надання додатково витребуваних контролюючим органом документів, а тому відповідач обґрунтовано здійснив коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" подало касаційну скаргу, у якій просило Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про задоволення позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом митної вартості, безпідставно визначивши митну вартість за резервним методом, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані митним органом, а посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не спростовані наданими до митного оформлення документами. Заявник також вказує на те, що ним повністю усунуті сумніви митного органу шляхом подання додаткових документів, що безпідставно не прийнято судами до уваги.

Відповідач скористався своїм правом та подав до суду заперечення на касаційну скаргу, у яких з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просив залишити касаційну скаргу товариства без задоволення.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Судами першої та апеляційної інстанцій з'ясовано, що декларантом одночасно із ЕМД №112050000/2014/024928 від 13.11.2014 були подані наступні документи: договір № 41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014; додаток № 1 до Договору № 41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014; міжнародна товарно-транспортна накладна № 085778 від 07.11.2014; сертифікат походження товару форми СТ-1 № RU UA 4026006777 від 07.11.2014; лист № 138ЭМ-09-2014 від 22.09.2014; лист № 142ЭМ-09-2014 від 23.09.2014; експортна декларація № 10504080/071114/0005973 від 07.11.2014, та інші документи.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Обставини справи свідчать, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару "вуглецевий блок обпалений", заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 13.11.2014 №112050000/2014/024928, орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, а саме: 1) у товарно-транспортній накладній CMR № 085778 від 07.11.2014 фірмою перевізником є LLC "Evrotrans", проте довідка про транспортні витрати № 12 від 12.11.2014, видана ООО "Нордекс-груп"; 2) умовами контракту № 41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014 та додатком № 1 від 15.10.2014 до нього передбачено передплату в розмірі 100% вартості товару, але до митного оформлення не надано банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару та підтверджує його митну вартість згідно пункту 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано взято до уваги, що зазначені невідповідності є суттєвими для обчислення ціни, у зв'язку з чим у контролюючого органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, а тому відповідач мав право витребувати у Товариства додаткові документи.

У зв'язку з виявленням зазначених розбіжностей у позивача вимагалось надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, декларантом були подані: договори з перевізником; платіжне доручення про сплату 100% вартості товару; калькуляція вартості на вуглецеві блоки (лист № 155ЭМ-09-2014 від 25.09.2014); лист про балансову вартість вуглецевих блоків (№ 286ЭМ-11-2014 від 14.11.2014); експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № 04-683 від 14.11.2014; експертний висновок незалежної ідентифікаційної експертизи товару № 027/00264-11 від 27.10.2014.

За результатами розгляду ЕМД та доданих до неї документів, з урахуванням додатково поданих, посадовою особою митного органу прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000429/2 від 17.11.2014.

Коригування митної вартості імпортованого товару за резервним методом було здійснено у зв'язку із тим, що подані до митного оформлення документи, з урахуванням додаткових, містять розбіжності та не містять усіх складових митної вартості товарів, а саме:

- вантажовідправником товару відповідно до пункту 6 додатку від 15.10.2014 до зовнішньоекономічного договору №41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014 є ВАТ ВАТ "ЕНЕРГОПРОМ - Челябинський електродний завод", станція Металургійна Південно-Уральської залізниці, натомість за товаросупровідними документами (CMR, рахунком, копією митної декларації країни відправлення, сертифікатом країни походження, пакувальним листом) відправником товару є Челябінський електродний завод;

- в наданому до митного оформлення інвойсі ЕМ-00288/ЧЕЗ від 07.11.2014 відсутні посилання на додаток до контракту, що передбачено бланком інвойсу, та який визначає кількісні, якісні характеристики, ціну, строки поставки товару;

- у висновку Запорізької торгово-промислової палати ОИ-683 від 14.11.2014 міститься ціна на товар без зазначення умов поставки, що не дає можливості співвіднести заявлений рівень митної вартості та інформацію висновку Запорізької ТПП; у висновку відсутні посилання на джерела інформації, що були використані під час аналізу ціни на товар; результати цінової експертизи, що містяться у висновку Запорізької ТПП лише дублюють дані, зазначені в листі виробника №286ЭМ-11-2014 від 14.11.2014 щодо балансової вартості товару;

- калькуляція №155ЭМ-09-2014 від 25.09.2014 передує даті складання зовнішньоекономічного договору №41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014, що не дає можливості віднести зазначений документ до заявленої партії товару; калькуляція стосується вуглецевих блоків, вироблених у 2008 році, але до митного оформлення не надано жодного документа для підтвердження даного факту;

- договір №0101 від 01.01.2014 про надання транспортно-експедиційних послуг підписано між ВАТ "Меатранс" та ВАТ "Євротранс", але ВАТ "Меатранс" не має відношення до заявленої партії товару;

- надана заявка №1 від 04.11.2014 не може бути віднесена до даної партії товару через те, що стосується іншого договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 04.11.2014;

- лист виробника №138ЭМ-09-2014 датовано 22.09.2014, що передує даті складання зовнішньоекономічного договору № 41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014, у зв'язку із чим не дає можливості віднести зазначений документ до заявленої партії товару, та містить посилання на контракт №33ЧЕЗ-8-2014 від 14.08.2014, що не має відношення до заявленої партії товару;

- лист виробника щодо закриття виробництва вуглецевих блоків №142ЭМ-09-2014 від 23.09.2014 передує даті складання зовнішньоекономічного договору №41ЧЕЗ-10-2014 від 15.10.2014.

Попри те, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві, товариством жодними доказами не спростовані встановлені у ході митного контролю невідповідності та розбіжності у поданих до митного оформлення документах та не доведено обґрунтованості визначення митної вартості товарів за основним методом.

При цьому, суд враховує доводи скаржника про те, висновки органу доходів і зборів щодо розбіжностей по вантажовідправнику товару (ВАТ "ЕНЕРГОПРОМ - Челябинський електродний завод") є необґрунтованими, а також, що експертний висновок Запорізької ТПП носить суто консультаційний характер та жодним чином не вливає на числові значення складових митної вартості товарів, однак, за наявності інших суттєвих розбіжностей в документах та відсутності в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову.

У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано резервний метод.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.