14/143-10 Про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії - 19.10.2010 Прийняття

14.07.2010 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі по тексту –позивач, Постачальник) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" (далі по тексту –відповідач, Споживач) заборгованості в сумі 58 185,43 грн., з яких: 38 928,62 грн. –пеня, 17 708,17 грн. –збитки від інфляції та 1 548,64 грн. –3 % річних. Також позивач просив стягнути на свою користь з відповідача судові витрати, понесені при розгляді справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач свої зобов'язання по укладеному між сторонами договору про постачання електричної енергії в частині сплати за фактично спожиту електроенергію своєчасно не виконував, в зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість із нарахованих штрафних санкцій, які сплачені відповідачем лише частково.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.09.2010 року по справі № 14/143-10 (суддя Гридасов Ю.В.) позовні вимоги ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" задоволені повністю. Стягнуто з МКП "ВУВКГ м. Херсона" на користь позивача пеню в сумі 38 928,62 грн., 3 % річних в сумі 1 548,64 грн., збитки від інфляції в сумі 17 708,17 грн., державне мито в сумі 581,85 грн. та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив умови договору та норми чинного законодавства, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, заборгованість по оплаті штрафних санкцій погашена лише частково, а тому заявлені ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, МКП "ВУВКГ м. Херсона" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ВАТ "ЕК "Херсонобленерго. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв’язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням скаржника, підприємство не допускало порушень умов договору з 01.07.2010 року і до часу подання позову. Не надано позивачем до суду рахунків за порушення строків оплати яких нараховані штрафні санкції. В свою чергу, оборотно-сальдова відомість жодним чином не доводить наявності вчинення порушень відповідачем умов договору. Вимоги, викладені у позовній заяві, взагалі суперечать обставинам, встановленим згідно акту звірки розрахунків за електроенергію від 02.07.2010 року.

На думку скаржника, підприємство є збитковим, має скрутне матеріальне становище, а головне виконує життєво важливі функції всього міста і недостатність коштів у галузі водопровідно-каналізаційного господарства може спричинити вкрай негативні наслідки для всіх сфер життя і діяльності міста Херсона. Отже, суд ці факти повинен був врахувати та, згідно ст. 233 ГК України і ст. 83 ГПК України, зменшити розмір штрафних санкцій.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу МКП "ВУВКГ м. Херсона" без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач –ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" та відповідач –МКП "ВУВКГ м. Херсона" знаходяться в договірних відносинах по поставці, отриманню та споживанню електроенергії.

Так, 14.05.2003 року між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" та МКП "ВУВКГ м. Херсона" укладено договір № 591 про постачання електричної енергії разом із додатками, які є невід'ємною частиною цього договору (т.1 а.с.22-57).

Відповідно до пункту 9.4 Договору, строк його дії сторонами встановлений до "31" грудня 2003 року. Договір набирає чинності з дня його підписання і вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення дії Договору або перегляд його умов, а тому даний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (розділ 1 Договору).

Під час виконання зазначеного Договору, сторони домовились керуватись його умовами, а по питанням, що не обумовлені цим договором –чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (z0417-96) , затвердженими в установленому порядку.

Згідно до п.2.1.2 Договору, позивач зобов'язався здійснювати постачання електроенергії на зазначені у додатку № 5 об'єкти відповідача, а відповідно до п.2.2.3 та п. 2.2.4 цього ж Договору відповідач зобов'язався оплачувати постачальнику електроенергії вартість електроенергії на умовах передбачених додатком № 2 "Порядок розрахунків" та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії на умовах зазначених у додатку № 9 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Додатком № 2 до Договору встановлено Порядок розрахунків та графік зняття показів лічильників та подання їх до електропостачальної організації. Так, розрахунковий період –календарний місяць. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключено грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника (пункт 1). Розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається за тарифами поточного розрахункового періоду. Рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем протягом 5 днів від дня отримання споживачем рахунка постачальника (пункт 3). У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів постачальник проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, а сума боргу повинна бути сплачена з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (пункт 5).

Згідно із пунктом 4.2.1 Договору, за внесення платежів з порушенням встановлених термінів, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На виконання умов Договору № 591 від 14.05.2003 року ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" у відповідності з встановленими даним Договором умовами та величинами споживання електричної енергії здійснює постачання електроенергії відповідачу.

Між тим, в період з 01.06.2009 року по 12.07.2010 року МКП "ВУВКГ м.Херсона" за фактично отриману/спожиту активну і реактивну електроенергію своєчасно та в повному обсязі не розраховувалось, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю, у зв'язку з чим, відповідно до Актів про обсяги спожитої електроенергії, акту звіряння взаєморозрахунків, журналу проводок, рахунків-фактур та банківських виписок, станом на 07.09.2010 року дебіторська заборгованість відповідача за спожиту активну та реактивну електроенергію становила 30 789 130, 41 грн.

ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" за неналежне виконання відповідачем умов Договору та вимог Закону нарахувало відповідачу відповідні штрафні санкції, які за остаточними розрахунками позивача становили: 26 250,43 грн. –збитки від інфляції (за період з 01.06.2009 року по 12.07.2010 року), 9 772,36 грн. –3 % річних (за період з 01.06.2009 року по 12.07.2010 року), 38 928,62 грн. –пеня (за період з 31.07.2009 року по 12.07.2010 року).

В свою чергу, МКП "ВУВКГ м. Херсона" здійснювалося часткова оплата нарахованих позивачем за несвоєчасне погашення основного боргу сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних, а саме –на розрахунковий рахунок позивача від відповідача 01.07.2010 року надішли кошти в сумі 16 765,98 грн., з яких 8 542,26 грн. в рахунок погашення інфляційних та 8 223,72 грн. –3 % річних.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ВАТ "ЕК "Херсонобленерго", стягнення на його користь з МКП "ВУВКГ м. Херсона" штрафних санкцій (пеня в сумі 38 928,62 грн., 3 % річних в сумі 1 548,64 грн., збитки від інфляції в сумі 17 708,17 грн.), та вважає, що доводи, заперечення і вимоги МКП "ВУВКГ м. Херсона", викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу (435-15) та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику", пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією (z0417-96) та умовами Договору № И 1719 від 27.06.2006 року передбачено, що поставлена/отримана електрична енергія повинна оплачуватися щомісячно та в повному обсязі.

Відповідно до положень п. 6.6. ПКЕЕ (z0417-96) , підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Як встановлено матеріалами справи, МКП "ВУВКГ м. Херсона" за спожиту/отриману від ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" електроенергію за договором № 591 від 14.05.2003 року за період з 01.06.2009 року по 12.07.2010 року вчасно та в повному обсязі не розраховувалось, у зв'язку з чим станом на 07.09.2010 року дебіторська заборгованість відповідача за спожиту активну та реактивну електроенергію становила 30 789 130, 41 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5 Додатку № 2 до Договору № 591 від 14.05.2003 року встановлено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів постачальник проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, а сума боргу повинна бути сплачена з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (пункт 5).

Згідно із пунктом 4.2.1 Договору № 591 від 14.05.2003 року, за внесення платежів з порушенням встановлених термінів, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі (436-15) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 року (543/96-ВР) (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Оскільки МКП "ВУВКГ м. Херсона" свої зобов'язання за Договором № 591 від 14.05.2003 року в частині повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію у спірному періоді належним чином не виконувало, на суму своєчасно непогашеної заборгованості позивачем правомірно нараховано 17 708,17 грн. –збитки від інфляції (за період з 01.06.2009 року по 12.07.2010 року), 1 548,64 грн. –3 % річних (за період з 01.06.2009 року по 12.07.2010 року), 38 928,62 грн. –пеня (за період з 31.07.2009 року по 12.07.2010 року).

Отже, нараховані штрафні санкції підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги МКП "ВУВКГ м. Херсона", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено що, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити їх розмір.

Між тим, по-перше, належні до сплати штрафні санкції не перевищують збитків кредитора, а, по-друге, застосування положень ст. 233 ГК України є правом суду, а не його обов’язком.

Не надано скаржником в порушення положень ст. 233 ГК України і доказів того, що підприємство є збитковим та має скрутне матеріальне становище.

Не приймаються до уваги та підлягають відхиленню посилання скаржника на справу № 10/131-09, за ухвалою по якій затверджено мирову угоду між сторонами стосовно визначення розміру пені у сумі 10 000 грн. та 3 % річних у сумі 21 292,83, які, на думку скаржника, стягуються позивачем у даній справі –№ 14/143-10, повторно.

Так, у справі № 10/131-09 (т.3 а.с.2-5) спір між сторонами виник щодо розрахунків за отриману/спожиту відповідачем електроенергію в період з 01.07.2008 року по 01.06.2009 року. У даній же справі - № 14/143-10, спір між сторонами виник щодо розрахунків за отриману/спожиту відповідачем електроенергію в період з 01.06.2009 року по 12.07.2010 року.

Отже, зазначені справи мають різні підстави та взагалі нічим не зв’язані, а тому і безпідставні будь-які твердження скаржника на тотожність і повторність стягуваних сум.

МКП "ВУВКГ м. Херсона" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ВАТ "ЕК "Херсонобленерго".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 07.09.2010 року по справі № 14/143-10 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга МКП "ВУВКГ м. Херсона" –без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

Рішення господарського суду Херсонської області від "07" вересня 2010 року по справі № 14/143-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" –без задоволення.