824/2496/13-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 12.03.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.12.2013 (суддя - Спіжавка Г.Г.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 (головуючий суддя - Курко О.П., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Совгира Д.І.) у справі № 824/2496/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клас і К" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клас і К" (далі - ТОВ "Клас і К") звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - ДПІ у м. Чернівцях) від 28.10.2013 №0004272204.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.12.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, ДПІ у м. Чернівцях оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.12.2013, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у м. Чернівцях посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентом позивача податкової дисципліни, відсутність у нього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від спірного постачальника, у зв'язку з чим відсутні підставі для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Також, відповідач просить замінити Державну податкову інспекцію у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на її процесуального правонаступника Чернівецьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Клас і К" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у м. Чернівцях проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Клас і К" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Саноіл Торг" за період з 01.01.2010 по 01.04.2013, результати якої оформлено актом №2/22-2/30844214 від 05.07.2013.

За наслідками проведеної перевірки відповідач, зокрема, дійшов висновку про порушення ТОВ "Клас і К" вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ТОВ "Саноіл Торг" товарно-матеріальних цінностей за нікчемними правочинами, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 1073078,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, ДПІ у м. Чернівцях, зокрема, посилалась на акт від 22.03.2013 № 788/22-20/37269136 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Саноіл Торг", в якому відображено висновок про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (олії соняшникової) за період з 01.04.2010 по 30.09.2011, проведення операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) та податкового кредиту, відсутність трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед контрагентами.

На підставі висновків акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004272204 від 03.10.2013 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1319528,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1073079,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 246449,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у спірного контрагента є реальними, фактично відбулися, призвели до зміни майнового стану платника податків, метою придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у зв'язку з чим прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Як з'ясовано судами, ТОВ "Клас і К" (покупець) з ТОВ "Саноіл Торг" (постачальник) укладено договори купівлі-продажу №24-11-10 від 04.12.2010, № 2301М від 23.01.2011, № 12/1-05-11 від 12.05.2011, № 01-11-11 від 01.11.2011, відповідно до умов яких постачальник здійснював поставку олії соняшникової нерафінованої покупцю, що підтверджено видатковими та податковими накладними.

Придбаний позивачем товар було експортовано відповідно до укладених договорів комісії з ТОВ "Югекотоп" №24/11/10-К від 24.11.2010, № 2301М від 23.11.2011, № 1205/1М від 12.05.2011, № 0111О від 01.11.2011.

На виконання умов договору комісії ТОВ "Клас і К" передавало на комісію ТОВ "Югекотоп" олію нерафіновану, що підтверджується актами приймання товару по кількості та якості від 17.12.2010, 31.01.2011, 30.06.2011, 06.01.2012.

Виконуючи зобов'язання, взяті перед ТОВ "Клас і К", ТОВ "Югекотоп" для продажу переданого на комісію товару, укладено експортні контракти з OREXIM LIMTED (71,Brunswick str. Edinburgh, EH75HS, United Kingdom) №0069/10 від 29.11.2010, № 0085/11 від 27.01.2011, № 0156/11 від 17.05.2011, №0231/11 від 21.11.2011.

На підтвердження виконаних умов договору комісії в частині реалізованого товару, до звіту комісіонера ТОВ "Югекотоп" додано ВМД №3450 від 31.12.2010, ВМД №539 від 23.02.2011, ВМД № 275 від 05.08.2011, ВМД №054 від 06.01.2012.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваної операції.

Встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ "Клас і К" розглядуваної операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірної поставки позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Посилання контролюючого органу на результати контрольних заходів щодо постачальника позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, тощо. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ДПІ у м. Чернівцях під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Замінити Державну податкову інспекцію у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на її процесуального правонаступника Чернівецьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернівецькій області.