Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М., Коробка Н.Д., Шевченко Т. М.

при секретарі Лолі Н.О.

За участю представників сторін: від позивача –Брачунінов К.О., довіреність №594 від 1.03.10 р., від відповідача –Ткаченко Л.Л., довіреність №20-219 від 9.07.10 р., Гаркуша Л.І., довіреність №20-30 від 14.12.09 р.;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця"на рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2010 р. по справі №5/58/10

за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ (скорочено ДП "Придніпровська залізниця";

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя (скорочено ВАТ "Запоріжсталь");

про стягнення суми, як різницю в тарифах

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2562 від 14.10.2010 р. справу №5/58/10 передано для розгляду колегії суддів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Коробка Н.Д., Шевченко Т.М.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.10.2010 р. колегією суддів у складі: Хуторной В.М., Коробка Н.Д., Шевченко Т.М. справу №5/58/10 прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.05.2010 р. по справі №5/58/10 (суддя Проскуряков К.В.) в задоволені позову відмовлено. Рішення господарського суду мотивовано безпідставністю заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач у справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду в якій зазначає, що судом не застосовано спеціальний Закон України "Про ціни та ціноутворення" (507-12) , спірне рішення прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи. При прийнятті рішення слід було виходити з того, що на момент надання послуг за серпень-вересень розбіжності сторін за договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, вже було врегульовано.

ВАТ "Запоріжсталь", відповідач по справі, у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

За клопотанням представників сторін, судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, в судовому засіданні 14.10.2010 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

01.06.2005 р. між сторонами по справі укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/ДН-3-0583/251/НЮ/20/2005/1674 (далі - договір).

У відповідності із п. 1.1 договору, предметом останнього є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Пунктом 2.2. договору визначено, що залізниця зобов’язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в Тарифному керівництві № 1 та доповненні № 1 до цього договору.

Згідно із п. 3.1 договору розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначається за домовленістю сторін і зазначається в доповненні №1 до цього договору.

Відповідно до п. 8.2 договору у разі прийняття нормативних актів, які змінюють умови надання послуг з перевезення вантажів, розміри платежів, зборів та порядок їх сплати, сторони зобов’язані привести договір у відповідність до таких нормативних актів шляхом внесення необхідних доповнень і змін до цього договору.

Пунктом 8.3 договору визначено, що усі зміни й доповнення до цього договору оформляються у письмовій формі, підписуються сторонами і стають невід’ємною частиною договору після підписання.

Сторонами по справі 01.08.2008 р. підписано та скріплено печатками протокол врегулювання розбіжностей до додаткової угоди № ПР/ДН-3-05-83/251/НЮ/20/2005/1674/Д-28, яким пункт доповнення № 1 прийнято в новій редакції: додаткові послуги, не передбачені Правилами, пов’язані з оформленням перевезення експортних та імпортних вантажів на прохання відправників (одержувачів) - попереднє надання номеру відправки митного вантажу на експорт (імпорт) на один вагон - 2,23 грн. без урахування ПДВ.

Додатковою угодою № ПР/ДН-3-05-83/251/НЮ/20/2005/1674/Д-29 від 07.08.2008 р. внесено зміни в доповнення № 1 "Узгодження вартості робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами до договору". При цьому п. 22 доповнення № 1 не було змінено порівняно з редакцією цього пункту, що визначена в протоколі врегулювання розбіжностей до додаткової угоди № ПР/ДН-3-05-83/251/НЮ/20/2005/1674/Д-28.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України № 317 від 26.03.2009 року (z0340-09) затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги. У відповідності із зазначеним Збірником збори за виконання залізницями послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, справляються за такими ставками,зокрема, за заповнення перевізних документів на прохання вантажовласників - попереднє присвоєння номера відправки в міжнародному сполученні - 6,2 грн. за документ. Зазначеним наказом визначено, що він набирає чинність з 01.05.2009 р.

У зв’язку із введенням в дію 01.05.2009 р. вищевказаного Збірника тарифів позивачем листом від 14.05.2009 на адресу відповідача було спрямовано додаткову угоду № ПР/ДН-3-05-83/251/НЮ/20/2005/1674/Д-34 від 18.05.2009 р. до договору "Про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуги"в частині зміни ставок послуг за вільними тарифами. Вказаною додатковою угодою передбачалося, зокрема, виключення з числа додаткових послуг залізниці в Доповненні № 1 такої послуги, як заповнення перевізних документів на прохання вантажовласників - попереднє присвоєння номера відправки в міжнародному сполученні. Відповідач листом від 28.05.2009 р. для оформлення додаткової угоди № ПР/ДН-3-05-83/251/НЮ/20/2005/1674/Д-34 просив позивача направити йому калькуляції вартості послуг, зазначених в даній додатковій угоді. Відповідні калькуляції були надіслані відповідачеві листом від 11.06.2009 р. Подальша переписка сторін з приводу укладення додаткової угоди № ПР/ДН-3-05-83/251/НЮ_/20/2005/1674/Д-34 до договору свідчить про недосягнення ними згоди щодо її укладення.

У серпні –вересні 2009 по станції Запоріжжя –Ліве ВАТ "Запоріжсталь"була надана додаткова послуга, пов’язана із заповненням перевізних документів на прохання вантажовласників –попереднє присвоєння номеру відправки в міжнародному сполученні. Відповідачу був нарахований збір у розмірі 36084 грн., у т.ч. ПДВ 6014 грн., що підтверджується накопичувальними картками № 03089055 від 03.08.2009 р., № 04089056 від 04.08.2009 р., № 06089059 від 06.08.2009 р., № 07089060 від 07.08.2009 р., № 12089063 від 12.08.2009 р., № 14089064 від 14.08.2009 р., № 18089065 від 18.08.2009 р., № 21089067 від 21.08.2009 р., № 26089068 від 26.08.2009 р., № 27089069 від 27.08.2009 р., № 28089070 від 28.08.2009 р., № 01099071 від 01.09.2009 р., № 04099073 від 04.09.2009 р., № 08099074 від 08.09.2009 р., № 10099075 від 10.09.2009 р., № 11099076 від 11 09.2009 р., № 17099077 від 17.09.2009 р., № 18099078 від 18.09.2009 р., № 22099080 від 22.09.2009 р., № 25099081 від 15.09.2009 р. та № 28099084 від 28.09.2009 р. Зазначені картки були підписані із зауваженнями та відповідачем визнана сума у розмірі 12978,6 грн., у т.ч. ПДВ 2163,1 грн. та списана з особового рахунку відповідача в єдиному ТехПД. Станом на 14.05.2010 р. невизнана сума складає 23105,4 грн., у т.ч. ПДВ 3850,9 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь. В обґрунтування позову посилається на договір № ПР/ДН-3-83/251 НЮ- 20/2005/1674 від 01.06.2005 р., ст. 307 ГК України, ст. ст. 3, 10 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. ст. 1, 2, 54- 57 ГПК України. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача недоплату у сумі 23105,4 грн.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про залізничний транспорт" взаємовідносини підприємств залізничного транспорту з власниками під'їзних колій визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами. У відповідності до ст.ст. 17, 71 Статуту залізниць України відносини залізниці з підприємством визначаються договором, форма якого встановлюється Правилами. Детальна регламентація відповідних відносин передбачена у Правилах обслуговування залізничних під'їзних колій та Правилах розрахунків за перевезення вантажів.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Згідно із ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов правильного висновку, що на момент надання позивачем у серпні –вересні 2009 р. відповідачеві такої послуги, як заповнення перевізних документів на прохання вантажовласників - попереднє присвоєння номера відправки в міжнародному сполученні, чинним було доповнення № 1 "Узгодження вартості робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами до Договору"в редакції додаткової угоди № ПР/ДН-3-05-83/251/НЮ/20/2005/1674/Д-29 від 07.08.2008 р. Тобто, зазначена послуга надавалася за ставкою 2, 23 грн. за документ та відповідач повністю оплатив збір за послугу, надання якої підтверджено накопичувальними картками.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.

Посилання позивача на незастосування судом Закону України "Про ціни та ціноутворення'' (189-16) є безпідставними, оскільки ДП "Придніпровська залізниця"не є органом державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів) та контролю за їх виконанням, а надана залізницею послуга не є соціально значимою та такою, що справляє суттєве соціальне значення для населення.

Посилання ДП "Придніпровська залізниця"на невідповідність назви послуги в Доповненні №1 та Тарифному керівництві №1 є безпідставним, оскільки згідно з Доповненням №1 до договору, послуга має назву - "попереднє надання номера відправки митного вантажу на експорт (імпорт)", а відповідно до Тарифного керівництва № 1 ця послуга називається - "попереднє присвоєння номера відправки в міжнародному сполученні".Тобто, зазначена послуга (лише за іншою назвою, що не змінює її суті) надавалась Відповідачу за ставкою 2,23 грн. за один вагон (1 відправку), вартість якої визнана ВАТ "Запоріжсталь"у відповідності з діючими умовами договору.

Стосовно дати врегулювання розбіжностей. Твердження позивача, що на момент надання послуг серпень-вересень 2009 року розбіжності сторін фактично були врегульовані, в договір внесено відповідні зміни не відповідає дійсності.

Відповідач листом від 28.05.2009 р. для оформлення Додаткової угоди №ПР/ДН-3-05-83/251/НЮ/20/2005/1674/Д-34 просив позивача направити йому калькуляції вартості послуг, зазначених в даній Додатковій угоді. Відповідні калькуляції були надіслані відповідачеві листом від 11.06.2009 р. Подальша переписка сторін з приводу укладення Додаткової угоди №ПР/ДН-3-05-83/251/НЮ/20/2005/1674/Д-34 до договору свідчить про досягнення згоди лише 28.09.2009 р. щодо укладення зазначеної додаткової угоди, про що свідчить лист залізниці №ДН-3328 від 28.09.2009 р., який надійшов до вантажовласника (ВАТ "Запоріжсталь"01.10.2009 р.

Таким чином, на момент надання позивачем у період з 1 серпня по 28 вересня 2009 року послуг "попереднє присвоєння номера відправки в міжнародному сполученні"їх вартість була врегульована і складала 2,23 грн. (без ПДВ).

З огляду на вказане, рішення господарського суду Запорізької області прийнято з правильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування –відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця"залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2010 р. по справі №5/58/10–без змін.