5002-18/2170-2011 Про розірвання договору купівлі-продажу під розбирання об'єкту незавершеного будівництва, спонукання до повернення майна та стягнення штрафу - 19.12.2011 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу торгівельно-виробничної компанії "Трансенерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 02.08.2011 у справі № 5002-18/2170-2011

за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м. Сімферополь, 95015)

до торгівельно-виробничної компанії "Трансенерго" (вул. Ген. Васильєва, 32, м. Сімферополь, 95035), (а/с 1605, м. Сімферополь, 95015)

про розірвання договору купівлі-продажу, спонукання до повернення майна та стягнення штрафу у сумі 66398,40 грн.,

Фонд майна Автономної Республіки Крим (далі по тексту - Фонд майна АРК) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до торгівельно-виробничної компанії "Трансенерго" (далі по тексту - ТВК "Трансенерго"), в якій просить суд розірвати укладений між сторонами у справі договір купівлі-продажу під розбирання об’єкту незавершеного будівництва, дитячого садка - ясел на 640 місць, розташованого за адресою: м. Сімферополь, мкрн. Залісся; зобов’язати ТВК "Трансенерго" повернути Фонду майна АРК за актом приймання-передачі об’єкт незавершеного будівництва, дитячий садок - ясла на 640 місць, розташований за адресою: м. Сімферополь, мкрн. Залісся; стягнути з ТВК "Трансенерго" на користь Фонду майна АРК штраф у сумі 66398,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками поточної перевірки виконання відповідачем умов спірного договору, проведеної позивачем, було встановлено, що станом на 04..04.2011 відповідачем не були виконані у встановлені строки умови спірного договору, про що складений відповідний Акт.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.08.2011 у справі № 5002-18/2170-2011 позов задоволено частково: розірвано договір купівлі-продажу під розбирання об’єкту незавершеного будівництва, дитячого садка - ясел на 640 місць, розташованого за адресою: м. Сімферополь, мкрн. Залісся, укладений 22.04.2004 між Фондом майна АРК та ТВК "Трансенерго"; зобов’язано ТВК "Трансенерго" повернути Фонду майна АРК за актом приймання-передачі об’єкт незавершеного будівництва, дитячий садок-ясла на 640 місць, розташований за адресою: м. Сімферополь, мкрн. Залісся; стягнуто з ТВК "Трансенерго" на користь Фонду майна АРК штраф у сумі 6639,84 грн.; у частині позовних вимог щодо стягнення штрафу у сумі 59758,56 грн. у позові відмовлено; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неналежного виконання відповідачем договірних обов’язків з розбирання об’єкту незавершеного будівництва та приведення майданчика у належний стан до 17.09.2010.

Не погодившись з рішенням суду, ТВК "Трансенерго" звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, провадження у справі припинити.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не було враховано при постановлені оскаржуваного рішення наявного факту бездіяльності зі сторони органів державної влади щодо відведення у користування покупцю земельної ділянки під об'єктом незавершеного будівництва, що у свою чергу унеможливлює виконання зобов'язання щодо розбирання цього об'єкту у встановлені спірним договором строки.

Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що позивачем у порушення вимог статті 188 Господарського кодексу України не надсилалися на адресу відповідача пропозиції про необхідність розірвання договору.

Також, заявник апеляційної скарги, просить припинити провадження у справі, оскільки спірний договір вже був предметом розгляду у господарській справі № 2-15/10874-2006, за наслідками розгляду якої було прийнято судове рішення, яке набрало законної сили.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 апеляційна скарга ТВК "Трансенерго" прийнята до провадження.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні, призначеному на 19.12.2011, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити по мотивам, викладеним у ній; представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та висловив позицію щодо законності рішення місцевого господарського суду.

Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

22.04.2004 між Фондом майна АРК (далі - Продавець) та ТВК "Трансенерго" (далі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу під розбирання об’єкту незавершеного будівництва, що належить Автономній Республіці Крим, дитячого садку –ясел на 640 місць, що знаходиться на балансі Управління капітального будівництва виконавчого комітету Сімферопольської міської ради.

Відповідно до пункту 1.1 укладеного договору Продавець зобов’язується передати у власність Покупцю об’єкт незавершеного будівництва під розбирання, що належить Автономній Республіці Крим, дитячий садок - ясла на 640 місць, що знаходиться на балансі Управління капітального будівництва виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, та розташований за адресою: м. Сімферополь, мкрн. Залісся, а Покупець зобов’язується прийняти вказаний об’єкт та сплатити вартість відповідно до умов, які визначені у договорі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач перерахував кошти у сумі 66398,40 грн. на поточний рахунок позивача, що підтверджується актом поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об’єкту, складеним Фондом майна АРК 04.04.2011, та відповідно до акту прийому-передачі від 29.06.2004 прийняв у власність об’єкт незавершеного будівництва дитячий садок-ясла на 640 місць в мкрн. Залісся м. Сімферополя.

Пунктом 5.1. спірного договору встановлені наступні обов’язки покупця: у встановлений договором термін сплатити вартість продажу об’єкту, прийняти об’єкт у встановлений договором термін, виконувати умови продажу, зокрема: розібрати об’єкт та привести будівельний майданчик в належний стан на протязі двох років з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, тобто 22.04.2006.

Договір був нотаріально посвідчений 22.04.2004.

Проте, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16-30.08.2007 у справі № 2-21/7027.1.-2007 (2-20/9710-2006), яке набрало законної сили, внесено зміни до підпункту "а" пункту 5.1 спірного договору, шляхом викладення його у наступній редакції: "розібрати об’єкт та привести будівельний майданчик в належний стан до 17.09.2010".

У подальшому ТВК "Трансенерго" знову зверталася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фонду майна АРК про внесення змін до підпункту "а" пункту 5.1. спірного договору у частині строку розбирання об’єкту, вказавши до 17.05.2018, за наслідками розгляду якої було прийнято рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 у справі № 5002-5/5586-2010 про відмову у задоволенні позову, яке набрало законної сили.

Факти, встановлені судами під час розгляду справ № 2-21/7027.1.-2007 (2-20/9710-2006) та № 5002-5/5586-2010, та викладені у вищевказаних судових рішеннях, в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України визнаються судом преюдиціальними, а тому не підлягають додатковому доказуванню.

04.04.2011 позивачем була проведена поточна перевірка виконання умов договору купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва, що належить Автономній Республіці Крим, дитячого садку –ясел на 640 місць, що знаходиться на балансі Управління капітального будівництва виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 22.04.2004 № 2341, про що складений відповідний Акт.

За наслідками вказаної перевірки було встановлено, що умови договору станом на 04.04.2011 відповідачем не виконані, об’єкт не розібраний, що послужило підставою для звернення Фонду майна АРК з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Спірний договір, укладений сторонами у справі, є особливим різновидом договору купівлі-продажу державного майна і правовідносини, що виникли між покупцем і продавцем, регулюються положеннями спеціальних Законів України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) та "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (1953-14) , а також загальними положеннями про зобов’язання.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" об'єкти незавершеного будівництва приватизуються шляхом: продажу на аукціоні, за конкурсом; продажу шляхом викупу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта; внесення об'єкта незавершеного будівництва до статутного фонду господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією акцій (часток, паїв) у порядку, встановленому установчими документами товариства та законодавством України, після завершення будівництва відповідного об'єкта; продажу під розбирання.

Отже, продаж об'єкта незавершеного будівництва під розбирання є самостійним способом приватизації, який передбачає тільки розбирання об'єкта незавершеного будівництва, а не його добудову або реконструкцію з одночасним демонтажем об'єкта, таким чином посилання заявника апеляційної скарги на бездіяльність органів державної влади щодо передачі земельної ділянки під спірним об'єктом у користування відповідача, що у свою чергу унеможливлює виконання умов спірного договору у передбачені строки, є безпідставними.

Факт неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору підтверджено матеріалами справи, зокрема вищевказаним актом поточної перевірки від 04.04.2011, який був отриманий відповідачем 12.04.2011, про що свідчить поштове повідомлення (т. 1, а.с. 16 зв.).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі розірвання договору.

Також відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Дана норма кореспондується з приписами пункту 11.3 договору, відповідно до якого у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду.

Частина дев'ята статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачає, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв’язку з невиконанням покупцем договірних зобов’язань приватизований об’єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Таким чином, враховуючи те, що згідно з договором з урахуванням змін, внесених рішенням суду, обов’язком відповідача є розібрати об’єкт та привести будівельний майданчик в належний стан до 17.09.2010, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем було допущено порушення зобов’язання за договором щодо терміну виконання, а отже підлягає задоволенню позовна вимога позивача щодо розірвання, укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу під розбирання об’єкта незавершеного будівництва, дитячого садка –ясел на 640 місць, розташованого за адресою: м. Сімферополь, мкрн. Залісся та, як наслідок, підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов’язання відповідача повернути позивачу за актом приймання-передачі об’єкт незавершеного будівництва, дитячий садок-ясла на 640 місць, розташованого за адресою: м. Сімферополь, мкрн. Залісся

Крім того, відповідно до пункту 7.3 договору купівлі-продажу, при невиконанні інших умов, вказаних у пункті 5 договору, покупець сплачує штраф у розмірі 10% від вартості продажу об’єкта.

Враховуючи, що відповідачем не надано належних доказів щодо сплати суми штрафу 6639,84 грн., застосованого до нього позивачем у вищевказаному акті поточної перевірки від 04.04.2011, позовні вимоги у цій частині з урахуванням пояснень позивача від 02.08.2011 також є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи заявника апеляційної скарги, що провадження у справі підлягає припиненню, оскільки спірний договір вже був предметом розгляду у господарській справі № 2-15/10874-2006, за наслідками розгляду якої було прийнято судове рішення про відмову у задоволенні позову, яке набрало законної сили, є безпідставними, виходячи з наступного.

Дійсно предметом розгляду у справі № 2-15/10874-2006 був спірний договір, разом з тим на час розгляду цієї справи у 2008 році вищезазначеним рішенням господарського суду від 16-30.08.2007 у справі № 2-21/7027.1.-2007 були внесені зміни до спірного договору щодо строку виконання умов договору, зокрема до 17.09.2010, що послужило підставою для відмови у задоволенні позову, однак, у справі № 5002-18/2170-2011 підставою для задоволення позову є подальше невиконання умов договору вже після 17.09.2010.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.