8/5005/12239/2011 Про визнання припиненими зобов'язання за кредитним договором - 19.12.2011 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діалогбанк", м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2011р. у справі №8/5005/12239/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-СВ", Донецька область

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Діалогбанк", м.Дніпропетровськ

про визнання припиненими зобов’язань за кредитним договором

№7-ДОН від 29.03.2010р.,

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2011р. (суддя Дубінін І.Ю.) позовні вимоги ТОВ "Дон-СВ" задоволено повністю.

Визнано припиненими зобов’язання між ТОВ "Дон-СВ" та ТОВ "Діалогбанк" за кредитним договором №7-ДОН від 29.03.2010р.

Визнано відсутнім право ТОВ "Діалогбанк" вимагати та отримувати грошові кошти за кредитним договором №7-ДОН від 29.03.2010р., укладеним з ТОВ "Дон-СВ".

В обґрунтування прийнятого рішення господарським судом першої інстанції покладено наявність в матеріалах справи доказів заліку сторонами у справі зустрічних грошових вимог та, як наслідок, погашення заборгованості за кредитним договором, саме припинення зобов’язань за яким і є предметом даного спору.

Не погодившись з зазначеним рішенням, скаржник /ТОВ "Діалогбанк"/ звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, як таке, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України.

Так, в апеляційній скарзі відповідач зауважує на тому, що під час прийняття оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не взято до уваги факт знаходження ТОВ "Діалогбанк" в стадії ліквідації, що виключає можливість задоволення кредиторських вимог поза межами ліквідаційної процедури, зокрема, всупереч ст. 96 Закону "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що остання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2010р. між ТОВ "Діалогбанк", як кредитором, та ТОВ "Дон-СВ", як позичальником, був укладений кредитний договір №7-ДОН, згідно п.1.1. якого кредитор зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим цим договором, а позичальник, в свою чергу, зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та розмірах, встановлених цим договором.

В пункті 6.1. кредитного договору №7-ДОН сторони погодили строк повернення кредитних коштів до 29 березня 2011р. включно, згідно графіку погашення кредиту /додаток №1 до договору/.

На виконання умов даного кредитного договору відповідачем на поточний рахунок позивача було перераховано суму кредиту у розмірі 58 750 000,00 грн., що сторонами не заперечується.

Станом на 25.04.2011р. сума заборгованості ТОВ "Дон-СВ" за кредитним договором №7-ДОН становила 63 583 595,89 грн. (58 750 000.00 грн. - основна заборгованість та 4 833 595,89 грн. - відсотки за користування кредитними коштами), що підтверджується наявною в матеріалах справи претензією ліквідатора ТОВ "Діалогбанк" №31 від 24.05.2011р.

Разом з цим, 25.04.2011р. між ТОВ "Дон-СВ" /новий кредитор/, та ТОВ "Спецпроект-2007" /первісний кредитор/ було укладено договір №1 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги грошових коштів до ТОВ "Діалогбанк" у розмірі 63 583 595,89 грн.

Наявність у ТОВ "Спецпроект-2007" права грошової вимоги до ТОВ "Діалогбанк", в свою чергу, підтверджується листом ТОВ "Діалогбанк" №374 від 10.08.2011р., зі змісту якого вбачається, що станом на 10.08.2011р. на балансі банку обліковується кредиторська заборгованість за незареєстрованим статутним капіталом ТОВ "Спецстройпроект-2007" в сумі 177 419 600,00 грн.

Зважаючи на наведене вище, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок щодо виникнення у позивача права грошової вимоги до ТОВ "Діалогбанк" у розмірі 63 583 595,89 грн.

В той же час, враховуючи, що саме сума у розмірі 63 583 595,89 грн. складає заборгованість позивача перед ТОВ "Діалогбанк" за кредитним договором №7-ДОН від 29.03.2010р., 29.04.2011р. ТОВ "Дон-СВ" на адресу відповідача було направлено заяву про зарахування відповідних зустрічних однорідних вимог. /копія заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.04.2011р. та копія поштової квитанції від 04.05.2011р. знаходяться в матеріалах справи, а.с.56-58/.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також, вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Отже, аналізуючи наведену вище правову норму, зважаючи на настання строку виконання кредитного договору №7-ДОН від 29.03.2010р. /29.03.2011р./ та враховуючи наявність укладеного між ТОВ "Спецпроект-2007" та ТОВ "Дон-СВ" договору №1 про відступлення права вимоги, апеляційна інстанція вважає вірним висновок місцевого господарського суду щодо визнання припиненими зобов'язань позивача перед ТОВ "Діалогбанк" за кредитним договором №7-ДОН від 29.03.2010р. з моменту отримання відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.04.2011р.

Натомість, викладені в апеляційній скарзі заперечення в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, виявились необґрунтованими та безпідставними.

Так, посилання відповідача на те, що по відношенню до нього відкрито ліквідаційну процедуру, в межах якої не вбачається можливим припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та відповідачем відбулось до дати введення процедури ліквідації ТОВ "Діалогбанк". Зокрема, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.05.2011р. №143, процедуру ліквідації ТОВ "Діалогбанк" ініційовано з 11 травня 2011р., тоді як заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог було направлено ТОВ "Діалогбанк" ще 04 травня 2011p., тобто, до моменту введення ліквідаційної процедури. /а.с.58/.

Окрім того, за змістом ст. 602 Цивільного кодексу України, випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог встановлюються виключно законом або договором. Наприклад, не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

В той же час, колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що Закон України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , який передбачає певний порядок погашення вимог кредиторів, заборони щодо можливості погашення кредиторських вимог шляхом проведення зарахування зустрічних вимог з банком не містить.

Колегія суддів звертає увагу й на те, що договір про зарахування зустрічних однорідних вимог на дату прийняття оскаржуваного рішення був чинним, в судовому порядку недійсним не визнавався, тому в силу ст. 204 ЦК України правомірність даного правочину презюмується та, як наслідок, тягне за собою можливість виникнення на його підставі цивільних прав та обов'язків.

Отже, враховуючи, що обставини, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається, відсутні, зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Дон-СВ"та ТОВ "Діалогбанк"слід вважати правомірним, що, в свою чергу, є підставою для припинення спірних зобов'язань між сторонами, про що вірно зазначено господарським судом першої інстанції.

З огляду на зазначене вище, оскаржуване рішення судова колегія вважає таким, що прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства України, тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 ГПК України, суд,-

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2011р. у справі №8/5005/12239/2011 –залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діалогбанк", м.Дніпропетровськ, –без задоволення.