37/275 Про підтвердження права власності на майнові права на частину грошових коштів, зняття арешту та усунення перешкод у користуванні майном - 15.12.2011 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі Державної податкової адміністрації України в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про підтвердження права власності за позивачем на майнові права на частину грошових коштів, зняття арешту та усунення перешкод у користуванні майном.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 у справі № 37/275 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" було відмовлено повністю.

Вищезазначене рішення Господарського суду міста Києва мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставин щодо наявності заборгованості за Договором субпідряду № 274/СП від 05.01.2006 у розмірі 32 162,40 грн., а тому заявлені до стягнення з відповідача 32 162,40 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 у справі № 37/275 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято без урахування норм чинного законодавства та без дотримання норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача письмового відзиву на апеляцій скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду залишенню без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне:

15.03.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (позивач у справі) та ОСОБА_3 був укладений договір на вклад "Зручний", відповідно до умов якого позивач прийняв від ОСОБА_3. грошові кошти у сумі 1 000 000,00 євро та відкрив вкладний рахунок.

17.05.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Фермерським господарством "ОСОБА_3" (позичальник) був укладений Договір № 012/110/365, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у сумі 2 040 000,00 грн. (ліміт кредитування) строком до 16.05.2012 (включно) із сплатою 17% (сімнадцять) процентів річних.

17.05.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Фермерським господарством "ОСОБА_3" (позичальник) був укладений Договір № 010/110/366, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у сумі 960 000,00 грн. (ліміт кредитування) строком до 16.05.2008 (включно) із сплатою 17% (сімнадцять) процентів річних.

29.05.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ОСОБА_6 був укладений Кредитний договір № 014/7361/82/110717, за яким кредитор надав позичальнику кредит у сумі 765 000,00 грн. на 84 місяці з 29.05.2007 до 29.05.2014.

29.05.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 був укладений договір застави майнових прав № 014/7361/82/110717/1, відповідно до умов якого забезпечено вимоги заставодержателя, що витікають з Кредитного договору № 012/110/365 від 17.05.2007, Кредитного договору № 010/110/366 від 17.05.2007 та Кредитного договору № 014/7361/82/110717 від 19.05.2007, за умовами якого позичальник зобов’язується перед заставодержателем повернути кредит у розмірі 2 040 000,00 грн. за Кредитним договором № 012/110/365 від 17.05.2007 та 960 000,00 грн. за Кредитним договором № 010/110/366 від 17.05.2007, та 765 000,00 грн. за Кредитним договором № 014/7361/82/110717 від 29.05.2007, сплатити проценти за його користування в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором.

При цьому, у забезпечення виконання зобов’язань, вказаних у пункті 1.1. цього договору, заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу майнові права на грошові кошти на депозитних рахунках, які відкриті відповідно до договору на вклад "Зручний" від 15.03.2007 на відкриття рахунків НОМЕР_1, які належать йому на час укладання цього договору (пункт 1.2 Договору).

Згідно пункту 1.4. Договору застави майнових прав № 014/7361/82/110717/1 від 29.05.2007, на момент підписання даного договору робиться блокування на депозитному рахунку заставодавця НОМЕР_1 в сумі 1 000 000 євро, яке не знімається до моменту повного виконання зобов’язань за кредитними договорами, вказаними у пункті 1.1.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначав, що 20.09.2007 Генеральною прокуратурою України була порушена кримінальна справа відносно голови Брусиловської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_4 (який є сином ОСОБА_3., чоловіком ОСОБА_6, власником та головою ФГ "ОСОБА_3") за ознаками злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України.

Враховуючи, що ухвалення вироку за статтею 368 Кримінального кодексу України додатковою мірою покарання передбачено конфіскацію майна обвинуваченого, з метою забезпечення конфіскації майна, начальник слідчого відділу Генеральної прокуратури України звернувся до Печерського районного суду міста Києва із поданням про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 у ВАТ "Райффазен Банк Аваль".

21.09.2007 Печерським районним судом міста Києва була винесена постанова про задоволення подання та накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1, який відкритий на ім’я ОСОБА_3.

07.11.2007 банк направив звернення до Генеральної прокуратури України про надання дозволу на погашення несплаченого боргу Фермерського господарства "ОСОБА_3" за рахунок заставних грошових коштів, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_1.

Листом від 26.11.2007 № 17/1/1-31928-07 начальник слідчого відділу Генеральної прокуратури України державний радник юстиції 3 класу Жербицький В.Г. повідомив позивача, що під час досудового слідства встановлено, що фактичним власником грошових коштів на вказаному рахунку є обвинувачений ОСОБА_4 Враховуючи наведене, у Генеральної прокуратури України відсутні підстав приймати рішення про скасування арешту на рахунках, відкритих на ім’я ОСОБА_3. у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 16.07.2010 у справі № 1-6/2010, № 1-16/2009, № 1-35/2008 засуджено визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченому частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, призначено дев’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування строком на три роки та з конфіскацією 1/2 (однієї другої) частини майна, яке є власністю засудженого.

При цьому було звернуто до конфіскації майно підсудного ОСОБА_4, на яке накладено арешт, в тому числі: автомобіль "Міцубісі Паджеро", державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, а також АДРЕСА_1 вилучено з помешкання засудженого майно (два холодильники, газова кухонна плита, пральна машина, телевізор, меблевий гарнітур, спальний гарнітур, килим, диван); вилучені у ОСОБА_4 6 402,00 грн. та 1 долар США, що знаходяться на зберіганні на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України; коштовні вироби на загальну суму 13 347,64 грн.; грошові кошти у сумі 1 000 000,00 євро, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1, відкритому у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ім’я ОСОБА_3.

Вироком Апеляційного суду Житомирської області від 01.12.2010 апеляції засудженого ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 залишено без задоволення; апеляцію прокурора задоволено, вирок Малинського районного суду Житомирської області від 16.07.2010 щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання скасовано і постановлено новий вирок: призначено ОСОБА_4 покарання за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України 9 (дев’ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки з конфіскацією цього майна, яке є власністю засудженого. На підставі статті 54 КК України позбавлено ОСОБА_4 5 рангу державного службовця, присвоєного на підставі розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 14.03.2005. В решті вказаний вирок залишено без змін.

Таким чином, вирок в частині конфіскації 1 000 000 євро, які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1, відкритому у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ім’я ОСОБА_4, є чинним.

20.12.2010 Деснянським районним судом міста Києва було прийнято заочне рішення у справі № 2-8699, яким визнано право власності за Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" на майнові права на грошові кошти, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_1 у сумі 6 655 929,79 грн.

Як вбачається з позовної заяви, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Держави Україна в особі Державної податкової адміністрації України в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, яким просить підтвердити право власності за ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на майнові права на частину грошових коштів, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_1, відповідно до договору депозиту від 15.0.2007 на суму 6 655 929,79 грн.; звільнити з-під арешту частину грошових коштів, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1, відкритого на ім’я ОСОБА_3. у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 6 655 929,79 грн.; усунути перешкоджання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у користуванні частиною майна, а саме – грошовими коштами, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_1 у сумі 6 655 929,79 грн. шляхом надання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" дозволу на списання грошових коштів у сумі 6 655 929,79 грн. з депозитного рахунку НОМЕР_1.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

Статтею 1 Господарського процесуального України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач ані у позовній заяві, ані у поясненнях представника позивача, наданих у судовому засіданні, не навів, які порушення були допущені як Державою Україна, так і Державною податковою адміністрацією України або Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва.

Вчинення будь-яких дій чи бездіяльності вказаних державних органів, які б порушували права або охоронювані законом інтереси ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" як кредитора або заставодержателя, в ході судового розгляду даної справи Господарським судом міста Києва виявлено не було.

Натомість, було встановлено правомірність арешту грошових коштів у розмірі 1 000 000 євро, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1, відкритому у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ім’я ОСОБА_3. яке відбулося на підставі постанови Печерського районного суду міста Києва, а також конфіскації цих коштів відповідно до судового вироку, який в цій частині не скасовано.

При цьому слід зауважити, що арешт на рахунок НОМЕР_1 накладався не податковими органами, визначеними у позовній заяві як відповідачі. Крім того, господарському суду не доведено, що вказані відповідачі заперечують право власності позивача на грошові кошти в сумі 6 655 929,79 грн. та перешкоджають банку у користуванні цими грошовими коштами. Слід також зазначити, що податкові органи не вправі надавати дозвіл на списання грошових коштів, арешт на які було накладено постановою Печерського районного суду міста Києва від 21.09.2007 за поданням Генеральної прокуратури України, а також які було конфісковано за рішенням суду.

Доказів скасування або зміни постанови Печерського районного суду міста Києва від 21.09.2007 матеріали справи не містять, отже вона є чинною.

У разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Отже, рішення суду про визнання права повинно бути спрямовано на відновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено повноважень господарського суду щодо підтвердження права власності на майнові права на частину грошових коштів, а також усунення перешкоджання у користуванні частиною майна шляхом надання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" дозволу на списання грошових коштів в сумі 6 655 929,79 грн. з депозитного рахунку НОМЕР_1.

Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

У той же час, вимоги позивача щодо підтвердження права власності на майнові права на частину грошових коштів, а також усунення перешкоджання у користуванні частиною майна шляхом надання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" дозволу на списання грошових коштів в сумі 6 655 929,79 грн. з депозитного рахунку НОМЕР_1 не кореспондуються з способами захисту цивільних прав, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки суд, як орган державної влади, зобов’язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, правові підстави для захисту права позивача обраним ним шляхом відсутні, а тому відсутні підстави для задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції.

Крім того, позивач не надав доказів порушення його право та охоронюваних законом інтересів відповідачем у справі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 у справі № 37/275 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 у справі № 37/275 залишити без змін.