Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: Довбиш О.О.

за участю представників сторін:

від позивача – Сауляк О.О.

від відповідачів – Матвєєв С.Є.

від Прокуратури –Лянна О.А.

на підставі постанови Вищого господарського суду України від 04.08.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства "Чорноморський яхт-клуб" м. Одеса та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам" м. Одеса

на рішення господарського суд Одеської області від 03.02.2010 р.

у справі №15/136-09-4435

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України м. Київ,

до ДП "Чорноморський яхт-клуб" м. Одеса та ТОВ "Трансбункер Сейлінг Тіам" м. Одеса,

про визнання недійсним договору про спільну діяльність та додаткових угод до нього

В вересні 2009 р. заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Державного підприємства "Чорноморський яхт-клуб" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам" про визнання недійсним договору про спільну діяльність № 1/2006 від 06.02.2006 р. та додаткових угод до нього №№ 1, 2, 3, 4 з підстав, суперечності їх інтересам держави та укладення з численними порушеннями норм чинного законодавства України, зокрема: ст. ст. 215, 227, 1133 ЦК України, ст. 180 ГК України, ст. 6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" від 21.09.2006 р., наказу Міністерства транспорту України "Про організацію договірної роботи на підприємствах, що входять до складу державного об’єднання "Укрморпорт" від 25.03.2003 р. (v0234361-03) (а.с.2-8 т.1)

Відповідач позов заступника прокурора не визнав, з мотивів необґрунтованості та безпідставності заявлених вимог (а.с. 94-96 т.1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2009 р. процесуальний статус ДП "Чорноморський яхт-клуб" змінено, останнього залучено до участі у справі в якості відповідача (а.с.130-131 т.1).

Відзив на позов другим відповідачем до суду першої інстанції не надавався.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.02.2010 р. (суддя Петров В.С.), у задоволенні позову заступника прокурора відмовлено, з тих мотивів, що в зв’язку з відсутністю погодження Міністерства транспорту та зв’язку України на укладення оспорюваного договору, цей договір з додатками є неукладеним та не набрав чинності, а тому не може бути визнаний недійсним (а.с.79-83 т.2).

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідачі 18.02.2010 р. та 19.02.2010 р. звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили рішення скасувати, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просили постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, але з інших мотивів (а.с.95-98, 106-108 т.2).

постанова Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2010р., якою вказане рішення залишене без змін, скасовано Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2010р., справа направлена до Одеського апеляційного господарського суду для перегляду з тих підстав, що судом апеляційної інстанції в порушення приписів ст.ст. 99, 101, п.7 ч.2 ст. 105 ГПК України залишив без належної уваги та оцінки доводи скаржників про помилковість висновку суду першої інстанції щодо ненадання відповідачами доказів погодження спірного договору позивачем з посиланням на лист останнього №745/16/10-06 ві 03.02.2006 р., як належного та безперечного доказу такого погодження (а.с. 171-173 т.2).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2010 р. справа прийнята до провадження.

Заслухавши прокурора, представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи із наступного.

Відповідно до Статуту ДП "Чорноморський яхт-клуб", затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 17.08.2005 р. №467, ДП –є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності, входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України (Орган управління майном) та підпорядковується державному департаменту морського і річкового транспорту. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном за погодженням з Органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту (п.4.2. Статуту) –а.с.18-27 т.2.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2006 р. між ДП "Чорноморський яхт-клуб" та ТОВ "Трансбункер Сейлінг Тіам" укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони зобов’язались об’єднати свої вклади без створення юридичної особи та спільно діяти з метою одержання прибутку і досягнення спільної мети (а.с. 13-21 т.1).

Пунктом 13.1 договору встановлено, що він вступає в дію з моменту його підписання сторонами після обов’язкового попереднього погодження з Міністерством транспорту та зв’язку України і продовжує свою дію терміном на 20 років, тобто до 06 лютого 2026 року.

Отже, підписанню договору передує отримання згоди Органу управління майном.

В обґрунтування отримання такої згоди відповідачі послались на лист Міністерства транспорту та зв’язку України від 03.02.2006 р. №745/16/10-06 (а.с.12 т.1).

З тексту зазначеного листа вбачається, що останнє, розглянувши проект договору про спільну діяльність, надісланий листом ДП "Чорноморський яхт-клуб" від 23.01.2006 р. №2701/06, повідомило підприємство, що принципово не заперечує щодо укладення зазначеного договору за умови :

1. Усунення недоліків, а саме:

- приведення пунктів, які містять явні ознаки договору управління майном, у відповідності до Глави 77 ЦК України (435-15) (п.2.1, 3.1, 3.4, 4.2.7, 5.9 та інші);

- вилучення пунктів, які суттєво обмежують здійснення господарської діяльності державного підприємства (п.4.2.9 та інші);

- встановлення однакової відповідальності для кожної із сторін (п.13.5 проекту договору передбачає тільки відповідальність ДП "Чорноморський яхт-клуб" у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми внеску іншої сторони (50 млн.грн.).

2. Надання до Управління державної власності Мінтрансзв’язку наступних додаткових документів:

- звіт про експертну оцінки вартості майна ТОВ "Трансбункер Сейлінг Тіам", згідно із Додатком №3 до договору;

- рецензії Фонду держмайна України на наявні звіти про експертну оцінку вартості майна ДП "Чорноморський яхт-клуб";

- техніко-економічне обґрунтування доцільності укладання договору про спільну діяльність з визначеним інвестиційним планом на весь термін дії договору та ставок розподілу прибутку;

- визначений порядок (графік) внесення вкладів (майна, коштів) у спільну діяльність, поврнення їх після припинення (закінчення) договору і відповідальності за дотриманням вказаного порядку;

- копії установчих документів сторін договору, завірені належним чином.

06.02.2006 р. відповідачами був підписаний договір про спільну діяльність.

Листом від 09.03.2006 року за № 903/06 направленим на адресу Заступника міністра транспорту та зв’язку України державне підприємство "Чорноморський яхт-клуб" повідомило, що всі зауваження, вказані в листі від 03.02.06 р. №745/16/10-06, усунені, договір приведено в повну відповідність з рекомендаціями Міністерства транспорту та зв’язку України і діючого законодавства про спільну діяльність, а також наведений перелік доопрацьованих матеріалів та додаткових документів, що додані до цього листа (а.с. 26 т.1), відповідь на який Органом управляння майном Державному підприємству "Чорноморський яхт-клуб" не надавалась.

Між тим, зі змісту листа Міністерства транспорту та зв’язку України від 03.02.2006 р. № 745/16/10-06 випливає, що вказані у ньому умови є суттєвими для укладення договору про спільну діяльність і лише при їх виконанні останнім надається згода на укладення цього договору, а відтак саме Міністерство транспорту та зв’язку України, а не відповідачі, повинно було оцінити чи виконані вимоги викладені у зазначеному листі та дати кінцеве погодження на укладення договору, про що повідомити ДП "Чорноморський яхт-клуб". Лише після такого узгодження у сторін виникало право на підписання договору.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність з боку позивача належного погодження кінцевої редакції договору про спільну діяльність, оскільки матеріали справи не містять доказів такого погодження, а той факт, що заперечень та зауважень на лист ДП "Чорноморський яхт-клуб" не надходило до останнього, не свідчить про надання позивачем погодження.

Оскільки відповідачі в оспорюваному договорі обумовили те, що договір вступає в дію після обов’язкового попереднього погодження з Міністерством транспорту та зв’язку України, відповідно ці умови є визначальними для набрання договору чинності.

Відповідно до ч.2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно ч.2 ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії .

З огляду на відсутність погодження позивача на укладення оспорюваного договору, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що договір, додатки №1-6 та додаткові угоди №1,2,3,4 до цього договору, які є невід’ємними його частинами, є неукладеними та не набрали чинності, у зв’язку з чим не можуть бути визнані недійсними.

З урахуванням викладеного, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

Рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2010 р. у справі №15/136-09-4435 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 12.10.2010 р.