41/287 Про припинення права власності на земельну ділянку та скасування державного акту - 12.12.2011 Прийняття

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Ковальська–Житлосервіс", м. Київ

про припинення права власності та скасування акту, -

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 – представник (дов.№3450/0/2-11 від 12.05.2011 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 – представник (дов.№225-КР-2050 від 12.12.2011 р.);

від третьої особи: не з’явився;

Акціонерне товариство холдингова компанія "Київміськбуд" (надалі – АТХК "Київміськбуд", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про припинення права власності АТХК "Київміськбуд" на земельну ділянку площею 0,2231га, яка розташована на перетині вулиць Лабораторної та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:79:027:0006, та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №125681 від 25.05.2005 року, обгрунтовуючи вимоги тим, що вказану земельну ділянку він не має можливості використовувати за цільовим призначенням, оскільки на ній розташований житловий будинок, право власності на який йому не належить.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2011 року у справі № 41/287 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Ковальська–Житлосервіс" (надалі - ТОВ "Ковальська–Житлосервіс") (а.с.1-2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року у справі № 41/287 позивачеві у задоволенні позову відмовлено повністю з мотивів відсутності правових підстав для припинення права власності на земельну ділянку та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спірне рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2011 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено на 12.12.2011 року.

В судовому засіданні 12.12.2011р. представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити повністю, а рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомленим про місце та час розгляду апеляційної скарги.

Вислухавши думку представників сторін щодо можливості розгляду апеляційної скарги без участі третьої особи, колегія суддів, порадившись, ухвалила за можливе здійснити перегляд рішення суду першої інстанції у відсутність третьої особи, зважаючи на те, що від останньої не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи.

12.12.2011 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду має бути залишене без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 15.04.2004 року Київською міською радою було прийнято рішення № 189/1399 (ra0189023-04) "Про продаж земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлового будинку на перетині вулиць Лабораторної та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва".

Пунктами 3, 4 даного рішення схвалено земельну ділянку площею 0,2231 га, яка перебуває в оренді АТХК "Київміськбуд" за договором оренди від 19.11.2003 року № 82-6-00128, продати останньому за 2 288 050,00 грн. (два мільйони двісті вісімдесят вісім тисяч п'ятдесят гривень 00 копійок) для будівництва житлового будинку на перетині вулиць Лабораторної та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва та затвердити умови продажу земельної ділянки (згідно з додатком).

Цим же рішенням Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було доручено забезпечити оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2231 га на перетині вулиць Лабораторної та А. Барбюса у Печерському районі м. Києва за ціною та на умовах, визначених рішенням, а після сплати повної вартості земельної ділянки оформити та видати АТХК "Київміськбуд" в установленому порядку державний акт на право власності на земельну ділянку. На АТХК "Київміськбуд", в свою чергу, було покладено виконання обов'язків власника земельної ділянки згідно з вимогами статті 91 Земельного кодексу України (п.п. 5, 6 рішення).

02.06.2004 року Київською міською радою (у тексті договору – продавець) та АТХК "Київміськбуд" (у тексті договору – покупець) було укладено договір купівлі–продажу земельної ділянки, згідно якого продавець на підставі рішення Київської міської ради від 15.04.2004 року № 189/1399 продав, а покупець купив земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:79:027:0006) площею 0,2231 га. на перетині вулиць Лабораторної та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва, у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки.

Земельна ділянка, на підставі статті 13 Конституції України, статті 34 Закону України "Про власність" належить до земель державної власності, повноваження щодо розпорядження якими здійснює Київська міська рада згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) та продається для будівництва житлового будинку (п.п.1.1., 1.2 договору).

У відповідності до пункту 6.2 договору, з виникненням у покупця права власності на земельну ділянку встановлений раніше правовий режим користування земельною ділянкою втрачає чинність.

25.05.2005 року головою Київської міської ради АТХК "Київміськбуд" був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану на перетині вулиць Лабораторної та А. Барбюса у Печерському районі м. Києва, загальною площею 2231 кв.м. для будівництва житлового будинку, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02-8-00087 (а.с.12-13).

11.05.2006 року державною приймальною комісією був складений акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, згідно якого прийнято в експлуатацію житловий будинок, що знаходиться на розі вулиць Лабораторної та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва. Даний акт затверджений розпорядженням Печерської районної державної адміністрації від 30.06.2006р. №849/1 (а.с.14-15).

16.12.2006 року, згідно рішення правління АТХК "Київміськбуд" за №28/0/5-06 та авізо від 13.10.2006 року про передачу на баланс, обслуговування і експлуатацію без права відчуження житловий комплекс з підземним паркінгом та вбудованими інженерними спорудами за адресою: вул. Анрі Барбюса, 16, ТОВ "Ковальська –Житлосервіс", вказана будівля була передана на баланс вказаній експлуатуючій організації (а.с.16-17).

10.06.2011 року АТХК "Київміськбуд" направило на адресу Київської міської ради заяву № 4388/0/2-11 про добровільну відмову від права власності на земельну ділянку на користь територіальної громади міста Києва та запропонувало останній у місячний термін вирішити питання щодо укладення відповідної угоди про передачу права власності на земельну ділянку.

Поряд з цим, 04.07.2011 року позивачем на адресу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був направлений лист №4917/0/2-11 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.20-21).

Відповідно до статті 140 Земельного кодексу України підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д) конфіскація за рішенням суду;

е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Статтею 142 Земельного кодексу України встановлено, що припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Проте, варто зазначити, що передача земельних ділянок у власність територіальної громади має супроводжуватись певною процедурою.

В даному випадку наявність з боку АТХК "Київміськбуд", як власника земельної ділянки наміру повернути її у власність територіальної громади міста Києва - Київської міської ради, не може слугувати підставою для вирішення цього питання в односторонньому порядку, лише за волевиявленням позивача.

Частиною 2 статті 142 Земельного кодексу України встановлено, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З урахуванням наведеного, для припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі, згода Київської міської ради на передачу земельної ділянки, є обов’язковою.

Положеннями статті 143 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку, зокрема у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом (2768-14) .

В ході розгляду справи відповідачем наголошувалось на тому, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може бути підставою лише для примусового припинення права користування земельною ділянкою, а не підставою для припинення права власності. При цьому додав, що підстави для скасування державного акту на земельну ділянку також відсутні, оскільки рішення, на підставі якого позивач набув права власності на земельну ділянку, є чинним.

В апеляційній скарзі скаржник стверджував, що судом першої інстанції не дано оцінки його доводам про те, що відсутність у нього права власності на будівлю є чіткою підставою для припинення права власності на земельну ділянку у відповідності до статті 120 Земельного кодексу України.

На переконання колегії суддів такі твердження скаржника є безпідставними, оскільки частина 1 статті 120 Земельного кодексу України визначає, що при переході права власності на жилий будинок, будівлю чи споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі договору оренди. Відтак, права на земельну ділянку переходять до власника жилого будинку, будівлі чи споруди за умови, якщо у цивільно-правовій угоді про придбання вказаного нерухомого майна або в окремій угоді про відчуження земельної ділянки чи у договорі оренди сторони врегулювали питання набуття прав на землю під об’єктами нерухомості.

Одночасно з вимогою про припинення права власності на земельну ділянку, АТХК "Київміськбуд" заявлено вимогу про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №125681 від 25.05.2005 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даної вимоги.

Так, згідно частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно частини 1 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Зважаючи на те, що рішення, на підставі якого позивачем набуто право власності на земельну ділянку, є дійсним, підстави для скасування державного акту на право власності земельну ділянку відсутні.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу акціонерного товариства холдингова компанія "Київміськбуд" без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року у справі № 41/287 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року у справі № 41/287 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 41/287 повернути до господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.