Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г

суддів: Агрикової О.В.

Корсакової Г.В.

секретар судового засідання: Марвано А.Т.,

в судове засідання з’явились представники:

прокурор: Пилипенко Т.А., довіреність № 5195 від 15.09.2011 року,

від позивача: не з’явились,

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність б/н від 30.11.2010 року,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду міста Києва від 08 вересня 2011 року

у справі № 47/269 (суддя Станік С.Р.)

за позовом заступника прокурора Голосіївського району міста Києва

в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Києві, м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м Київ,

про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки в сумі 25 444 грн. 96 коп. та шкоди заподіяної зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) в сумі 3 887 грн. 80 коп.,

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Києві звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ФОП ОСОБА_4 про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки в сумі 25 444 грн. 96 коп. та шкоди заподіяної зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) в сумі 3887 грн. 80 коп.(а.с. 5-8).

Рішенням господарського суду міста Києва від 08 вересня 2011 року по справі № 47/269 позов задоволено, присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Києві 29 332 грн. 76 коп. шкоди, а також 293 грн. 33 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход Державного бюджету України (а.с. 49-54).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 21 вересня 2011 року, в якій просить прийняти постанову, якою скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08 вересня 2011 року по справі № 47/269 та прийняти нове, яким відмовити заступнику прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Києві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач, отримавши Дозволи в Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, мав підстави займати земельну ділянку. На думку скаржника правомірність користування земельною ділянкою підтвердив Окружний адміністративний суд м. Києва у постанові від 15 квітня 2011 року по справі № 2а-787/11/2670.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні 01 листопада 2011 року за участю представників учасників апеляційного провадження.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 01 листопада 2011 року розгляд справи № 47/269 відкладено на 25 листопада 2011 року.

Розпорядженням секретаря судової палати від 24 листопада 2011 року за № 01-23/3/11, у зв’язку з перебуванням судді Сухового В.Г. у відрядженні, розгляд справи було визначено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді – Чорногуза М.Г., суддів Агрикової О.В. та Корсакової Г.В.

Представник Головного управління Держкомзему у м. Києві у судове засідання 25 листопада 2011 року не з’явися, про причини неявки колегію суддів апеляційного господарського суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2011 року.

Враховуючи, що ухвалами про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи сторін було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами.

Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи відкладався, представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, скаржнику була надана можливість подати суду додаткові докази, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка представника позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.

У судовому засіданні 25 листопада 2011 року прокурор надав письмові пояснення та просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 08 вересня 2011 року без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.

Представник відповідача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив та просив скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі № 47/269 та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 25 листопада 2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві, відповідно до вимог статей 6 і 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", проведено перевірку дотримання вимог чинного земельного законодавства при використанні земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1, за результатами якої складено Акти №А95/6 та №А96/6 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28 лютого 2011 року та Акти обстеження земельної ділянки №18/6 та № 19/6 від 28 лютого 2011 року (а.с. 9-10,12-13).

Відповідно до Атів №А95/6 та №А96/6 державними інспекторами встановлено, що відповідачем самовільно здійснюється використання земельної ділянки площею 0,12га для розміщення торговельних павільйонів без документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, яка використовується ним для розміщення торговельних павільйонів на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва, передбачених статтею 126 Земельного кодексу України.

З акту №19/6 вбачається, що в ході перевірки державними інспекторами було встановлено, що відповідачем самовільно здійснюється використання земельної ділянки площею 0,12га для розміщення торговельних павільйонів (МАФ) на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва, у результаті чого було здійснено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального на те дозволу, порядок видачі яких врегульовано наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 № 1 "Про затвердження порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок" (z0070-05) .

Відповідно до п. 3 "Порядку розміщення малих архітектурних форм", затвердженого Постановою КМУ від 26 серпня 2009 року за № 982 (982-2009-п) розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради, а для власників земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

Відповідачем не надано доказів прийняття відповідною місцевою радою рішення про передачу відповідачу для зайняття підприємницькою діяльністю земельної ділянки 0,12 га за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з тим відповідач надав дозволи на розміщення тимчасових споруд № 01-0588, № 01-0588/1, № 01-0588/2, № 01-0588/3, видані Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (а.с. 23-26). Слід відзначити, що вказані дозволи є дійсними за умови виконання вимог, зазначених у Правилах благоустрою м. Києва, затверджених Рішенням КМР від 25 грудня 2008 року за № 1051/1051 (ra1051023-08) .

Зокрема, відповідно до п. 13.2.5 вказаних Правил (ra1051023-08) малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм. Відповідною, оформленою в установленому порядку, дозвільною документацією для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) є Ордер на розміщення тимчасової споруди (в тому числі тимчасовий), виданий Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з п. 2 положення "Про передачу земельних ділянок в оренду та надання в постійне користування в межах червоних ліній в м. Києві" (зі змінами та доповненнями) земельні ділянки в межах червоних ліній можуть надаватись у постійне користування суб'єктам господарювання для розміщення тимчасових споруд (у тому числі малих архітектурних форм), окремих елементів транспортної інфраструктури відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) .

Відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (963-15) самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно із статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

З аналізу наведених норм чинного законодавства, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Отже, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Зважаючи на наведене, дозволи на розміщення тимчасових споруд № 01-0588, № 01-0588/1, № 01-0588/2, № 01-0588/3, видані Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, не можуть вважатися належними та допустимими доказами наявності у відповідача права на зайняття та використання земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельних ділянок.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Таким чином, обов'язковою умовою передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, є наявність позитивного рішення сесії відповідної ради про надання земельної ділянки в оренду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №11/155/08 від 22.11.2010р.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що договір оренди земельної ділянки з відповідачем Київською міською радою не укладалося, тобто відсутнє волевиявлення власника землі щодо передачі в оренду земельної ділянки, а відтак і встановлення на цій земельній ділянці тимчасових споруд. Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року (963-2007-п) було затверджено Методику визначення розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначеннями, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства природоохоронного законодавства, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок зайняття відповідачем земельної ділянки без документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, а також, розмір шкоди, заподіяний державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на земельній ділянці за вищевказаною адресою позивачем розраховано правильно та правомірно задоволено місцевим господарським судом.

Судова колегія відхиляє твердження скаржника щодо підтвердження Окружним адміністративним судом м. Києва у постанові від 15 квітня 2011 року по справі № 2а-787/11/2670 правомірності користування земельною ділянкою, оскільки вказаною постановою лише встановлено відсутність права Київської міської ради на скасування дозволів на розміщення тимчасових споруд. Слід відзначити, що питання правомірності зайняття ФОП ОСОБА_4 земельної ділянки Окружним адміністративним судом м. Києва взагалі не розглядалося.

Беручи до уваги те, що до фактичних обставин справи судом першої інстанції обґрунтовано і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні скарги апелянта необхідно відмовити.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 08 серпня 2011 року по справі № 47/269 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 08 серпня 2011 року задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 08 серпня 2011 року у справі № 47/269 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08 серпня 2011 року по справі № 47/269 залишити без змін.

3. Справу № 47/269 повернути до господарського суду міста Києва.

постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.