донецький апеляційний господарський суд
постанова
Іменем України
31.08.2010 р. справа №29/38пн
|
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
зза участю представників
сторін
від позивача
від відповідача 1
від відповідача 2
від відповідача 3
від відповідача 4
від відповідача 5
від відповідача 6
|
Хотюшин П.В., за довіреністю
не з’явився
Чорногорець Є.А., за
довіреністю
не з’явився
не з’явився
не з’явився
Бузівська Н.М., за
довіреністю
|
розглянувши апеляційну скаргу
|
Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ
|
на рішення господарського суду
|
Донецької області
|
у справі
|
№ 29/38пн (судді: Іванченкова О.М., Плотніцький Б.Д., Попков Д.О.)
|
за позовом
|
Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м. Донецьк
|
до
|
1) Корпорації "Укренергосервіс", м. Київ
2) Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ
3) Закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Ровенської АЕС", м. Кузнецовськ Ровенської області
4) Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Ровенська АЕС", м. Кузнецовськ
Ровенської області
5) Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС", м. Нетишин
Хмельницької області
6) Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області
|
про
|
визнання простих векселів недійсними та визнання відсутнім у відповідача права на стягування грошових коштів по зазначеним векселям
|
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області по справі №29/38пн від 14.07.10 р. частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м. Донецьк (позивач) до відповідачів Корпорації "Укренергосервіс", м. Київ (відповідач 1), Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ (відповідач 2), Закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Ровенської АЕС", м. Кузнецовськ Ровенської області (відповідач 3), Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Ровенська АЕС", м. Кузнецовськ Ровенської області (відповідач 4), Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС", м. Нетишин Хмельницької області (відповідач 5) та Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області (відповідач 6) про визнання простих векселів недійсними та визнання відсутнім у відповідача права на стягування грошових коштів по зазначеним векселям.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м.Донецьк, до Відповідача 2, Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ, Відповідача 3, Закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Ровенської АЕС", м.Кузнецовськ Ровенської області, Відповідача 4, Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Ровенська АЕС", м.Кузнецовськ Ровенської області, Відповідача 5, Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС", м.Нетишин Хмельницької області, та Відповідача 6, Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області, задоволено частково.
Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м.Донецьк, до Відповідача 1, Корпорації "Укренергосервіс", м.Київ, припинено.
Визнано недійсною гарантію, оформлену актом прийому-передачі та векселями, у відповідності до якої Відкритим акціонерним товариством "Маріупольський комбінат "Азовсталь" були передані Корпорації "Укренергосервіс" п’ять простих векселів №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594, №66334389242595 на загальну суму 25 млн. грн.
Визнано відсутнім у Відповідача 2, Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ, Відповідача 3, Закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Ровенської АЕС", м.Кузнецовськ Ровенської області, Відповідача 4, Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Ровенська АЕС", м.Кузнецовськ Ровенської області, Відповідача 5, Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС", м.Нетишин Хмельницької області, права на стягнення грошових коштів за векселями №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594.
Векселя №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594 визнані такими, що не підлягають оплаті.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м.Донецьк, до Відповідача 2, Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ, Відповідача 3, Закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Ровенської АЕС", м.Кузнецовськ Ровенської області, Відповідача 4, Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Ровенська АЕС", м.Кузнецовськ Ровенської області, Відповідача 5, Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС", м.Нетишин Хмельницької області, та Відповідача 6, Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області, про визнання простого векселя №66334389242595 недійсним та таким, що не підлягає оплаті, а також щодо визнання відсутнім права стягнення за ним, залишені без розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач по справі 2, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, як зазначає відповідач 2, господарським судом відмовлено в задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.
Крім того, скаржник посилається на невірно обраний позивачем спосіб захисту права, який судом першої інстанції визнано належним та помилковість висновку суду про визнання спірних векселів недійсними.
Позивач та відповідач 6 вважають рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Оскільки відповідач 1, відповідач 3, відповідач 4 та відповідач 5 до судового засідання не з’явились та доказів поважності свого не з’явлення до судового засідання не надали, з урахуванням вимог ст. 69 ГПК України, та статусу юридичної особи сторін, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, які не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні.
В судовому засіданні 31.08.10р. представник відповідача 2 надав заяву про відвід головуючому Волкову Р.В. Судовою колегією відмовлено в задоволення заяви відповідача 2 про відвід головуючому через безпідставність та необґрунтованість, про що судом винесено відповідну ухвалу.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем 1 та відповідачем 6 підписано та скріплено печатками зазначених юридичних осіб акт прийому-передачі векселів. За змістом даного документу акт підтверджує факт передачі відповідачем 6 відповідачу 1 та прийняття останнім у якості гарантії виконання договірних відносин (договір на поставку електроенергії №4807 від 24.02.1999р.) простих векселів у кількості 5 штук за наступними реквізитами:
- номер вексельного бланку: 66334389242591, 66334389242592, 66334389242593, 66334389242594, 66334389242595;
- векселедавець: ВАТ "МК "Азовсталь" (ЄДРПОУ 00191158);
- перший векселедержатель: корпорація "Укренергосервіс" (ЄДРПОУ 24583302);
- дата складання векселя: 24.02.1999р.;
- місто складання векселя: м.Маріуполь;
- вексельна сума 25 000 000,00 грн.;
- номінальна сума: 5 000 000,00 грн.;
- строк платежу: 24.02.2009р.;
- місто платежу: м.Маріуполь, Ордженікідзевське відділення ПІБ України, МФО334389, р/р 26008301360035;
- реквізити векселедавця: 341000, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1, р/р 26008301360035 у Ордженікідзевському відділенні ПІБ України, МФО 334389, ФНН001911505837;
- реквізити юридичної особи, до якої переходить у власність вексель.
Внаслідок укладання даної угоди векселі №№66334389242591, 66334389242592, 66334389242593, 66334389242594, 66334389242595 фактично передані відповідачу 1 у якості гарантії виконання відповідачем 6 своїх зобов’язань за договором на поставку електроенергії №4807 від 24.02.1999р.
Предметом позову є вимога позивача: визнати недійсною гарантію, оформлену актом прийому-передачі та векселями, у відповідності до якої Відкритим акціонерним товариством "Маріупольський комбінат "Азовсталь" були передані Корпорації "Укренергосервіс" п’ять простих векселів №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594, №66334389242595 на загальну суму 25 млн. грн.; визнати недійсними прості векселі №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594, №66334389242595, емітовані ВАТ "МК "Азовсталь" на адресу Корпорації "Укренергосервіс" 24.02.1999р. номіналом 5 млн. грн. кожний, на загальну суму 25 млн. грн. з датою погашення 24.02.2009р.; витребувати від Відповідача 2, Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 01011, м.Київ, вул.Ветрова, д.3, оригінали простих векселів №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594, емітованих ВАТ "МК "Азовсталь" на адресу Корпорації "Укренергосервіс" 24.02.1999р.; витребувати від Відповідача 5, Відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" Державного підприємства Національна атомна енергогнеруюча компанія "Енергоатом", 30100, Хмельницька область, м.Нетишин, оригінал простого векселя №66334389242595, емітованого ВАТ "МК "Азовсталь" на адресу Корпорації "Укренергосервіс" 24.02.1999р.; визнати відсутнім у Відповідачів права на стягнення грошових коштів за векселями №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594, №66334389242595, а самі векселя визнати такими, що не підлягають оплаті.
За приписом ст. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" векселем є цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до ст.1 розділу 2 Правил виготовлення і використання вексельних бланків (528-92-п)
, використання векселів здійснюється відповідно до Положення про переказний і простий вексель, затвердженого постановою Центрального виконавчого комітету і Ради народних комісарів СРСР №104/1341 від 07.08.1937р. (v1341400-37)
, з урахуванням, в тому числі, наступної особливості - векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи і надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, Національного банку та комерційних банків України.
Принцип товарності векселя підтверджений Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі і Законом України "Про обіг векселів в Україні" (2374-14)
, що встановили особливості обігу векселів в Україні, видачі переказних і простих векселів, здійснення операцій з векселями та виконання вексельних зобов'язань у господарській діяльності.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 08.06.2007р. "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів" (v0005700-07)
визначено, що у випадках, коли угодою передбачено, що одна сторона передає товари, виконує роботи або надає послуги, а інша з метою розрахунків видає (передає) або акцептує вексель на погоджених сторонами умовах, зобов'язання по оплаті таких товарів, робіт або послуг вважаються виконаними при виконанні таких дій з векселем.
Отже висновок суду першої інстанції, що спірні векселі не були видані з метою розрахунків, тому вони безтоварні є вірним, оскільки спірні векселі видані не у якості оплати за поставлену продукцію, виконані роботи чи надані послуги, а у якості гарантії виконання договірних зобов’язань, що суперечить нормам діючого законодавства.
Доводи скаржника, що визнання оспорюваних векселів нетоварним не тягне за собою визнання їх недійсними, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки суперечать вимогами діючого законодавства.
Угода гарантії, оформлена актом прийому-передачі та векселями, була укладена Відповідачем 6 з Відповідачем 1, на ім’я якої були видані вказані цінні папери, отже за змістом акту прийому-передачі векселів, відповідачем 6 видавалась гарантія за виконання власних зобов’язань за договором на поставку електроенергії №4807 від 24.02.1999р.
Вбачається, що кредиторська заборгованість відповідача 6 перед відповідачем 1 станом на 24.02.1999р. відсутня, що підтверджено листом №02-240 від 10.02.2009р. та довідкою №б/н від 21.05.2010р. Будь-яких відомостей що спростовували дані факти матеріалами справи не встановлено, сторонами таких доказів не надано, тому висновок суду першої інстанції про відсутність зобов’язання відповідача 6 перед відповідачем 1 на момент видачі векселів щодо оплати –є вірним.
Встановлено, що відповідач 1 здійснив розрахунки за своїми зобов’язаннями з відповідачем 3, відповідачем 4 та відповідачем 5 шляхом передачі вказаних спірних цінних паперів за умови відсутності порушення відповідачем 6 своїх зобов'язань за договором №4807, тому висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача 1 права вимоги є вірним.
За приписами ст. 178 Цивільного кодексу УРСР виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою і поручительством. Крім того, зобов'язання між громадянами або з їх участю можуть забезпечуватися завдатком, а зобов'язання між соціалістичними організаціями - гарантією.
Статтею 196 Цивільного кодексу УРСР, що діяла на час вчинення спірних правовідносин, визначено поняття гарантії, за змістом якого вона є одним з видів забезпечення погашення заборгованості однієї організації перед іншою.
При цьому, як визначено ч.2 ст.191 зазначеного Кодексу, гарантія може забезпечувати лише дійсну вимогу.
Отже висновок суду першої інстанції про визнання гарантії, що оформлена актом прийому-передачі та векселями, у відповідності до якої відповідачем 6 відповідачу 1 були передані п’ять простих векселів №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594, №66334389242595 на загальну суму 25 млн. грн. - недійсною, є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Крім того, висновок господарського суду про визнання простих векселів №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594 номіналом по 5 млн. грн. кожний на загальну суму 20 млн. грн. з датою погашення 24.02.2009р. такими, що не підлягають оплаті є вірним, оскільки обіг цих векселів, а також дії щодо стягнення грошових коштів за ними та дії по їх оплаті є незаконними, оскільки спірні векселі є безтоварними, за ними відсутня заборгованість та вони видані без законних підстав у забезпечення виконання договірних зобов’язань.
Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права через відмову у застосуванні строку позовної давності, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Вимогами ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до листа №01-31/1 від 10.10.2008р., відповідач 6 повідомив позивача Позивача, як обраного одноособового члена наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "МК "Азовсталь", про отримання останнім 06.08.2007р. листа №10-17/985 від 20.07.2007р. Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ, за змістом якого дане підприємство заперечує проти зменшення статутного (складеного) капіталу з огляду на наявність у нього векселів на суму 20 млн.грн.
Саме з 10.10.08 р. позивачу стало відомо про існування спірних векселів, передачу цінних паперів відповідачем 1 іншим юридичним особам та ризик необґрунтованого стягнення грошових коштів за цими векселями.
Отже доводи скаржника про сплив строків позовної давності є безпідставними та необґрунтованими, а висновок суду першої інстанції про звернення позивачем до суду з позовними вимогами в визнаний діючим законодавством строк –є вірним.
Крім того, висновок господарського суду про визнання відсутнім у відповідачів права на стягнення грошових коштів за векселями №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594 є вірним, а доводи скаржника про відсутність такого способу судового захисту до уваги не приймається з огляду на наступне.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оскарження, а також на захист свого інтересу, що не протиречить загальним принципам законодавства.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписом ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.
Отже твердження скаржника, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права суперечать нормам діючого законодавства та є безпідставними.
Позивач вимагав також визнати недійсним простий вексель №66334389242595 та таким, що не підлягає оплаті, а також визнати відсутнім права стягнення за ним. Господарським судом залишені дані вимоги без розгляду.
Судовою колегію перевірено висновки суду першої інстанції в цій частині та визнано рішення суду законним та обґрунтованим.
Крім того, висновок суд першої інстанції в цій частині сторонами не оскаржується.
У задоволенні позовних вимог про витребування від Відповідача 2 оригіналів простих векселів №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594, емітованих ВАТ "МК "Азовсталь" на адресу Корпорації "Укренергосервіс" 24.02.1999р. та вимоги про витребування від Відповідача 5 оригіналу простого векселя №66334389242595, емітованого ВАТ "МК "Азовсталь" на адресу Корпорації "Укренергосервіс" 24.02.1999р. позивачу відмовлено.
Судовою колегією перевірено висновки суду першої інстанції та визнано їх законними та обґрунтованими.
Крім того, висновок господарського суду в цій частині сторонами не оскаржується.
Отже, виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає заявлені вимоги позивача про визнання недійсною гарантії, оформленої актом прийому-передачі та векселями, у відповідності до якої Відкритим акціонерним товариством "Маріупольський комбінат "Азовсталь" були передані Корпорації "Укренергосервіс" п’ять простих векселів №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594, №66334389242595 на загальну суму 25 млн. грн.; визнання відсутнім у відповідачей права на стягнення грошових коштів за векселями №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594, визнання векселів №66334389242591, №66334389242592, №66334389242593, №66334389242594 такими, що не підлягають оплаті –законними та обґрунтованими, а висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог –вірним.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків господарського суду не спростовують.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2010р.у справі №29/38пн ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду Донецької області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача 2 по справі.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, судова колегія –
П О С Т А Н О В И Л А:
В задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ –відмовити.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2010р.у справі №29/38пн залишити без змін.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Всього надруковано 10 прим.
1-у справу
2-позивач
3-8-відповідачам 1-6
9-господарський суд
10-ДАГС