Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

Від позивача - не з’явився;

Від відповідача 1 - не з’явився;

Від відповідача 2 – Соболєв А.Л. ( довір. №682-НЮ від 05.03.2010р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Факультету військової підготовки Кам’янець - Подільського національного університету ім. Івана Огієнка

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.06.2010

у справі № 4/9 ( .....)

за позовом Факультету військової підготовки Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка

до 1. Державне підприємство Міністерства оборони України "171 військовий завод"

2. Державне територіально-галезеве об’єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 6394,72 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.06.2010р.у справі № 4/9 в позові відмовлено.

Рішення Господарського суду Чернігівської області ґрунтується на тому, що позивач не довів, що саме та машина ПЗМ-2, яка знаходиться на обліку, була відправлена відповідачу - Чернігівському 171 військовому заводу, а тому, як зазначає суд, відсутні підстави для задоволення позову щодо цього відповідача.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.06.2010р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що землерийна машина ПЗМ-2 була направлена на ремонт до 171 військового заводу підтверджується висновком військової прокуратури Чернівецького гарнізону за результатами прокурорської перевірки. Застосування судом строку позовної давності також не є правильним, оскільки не враховано тієї обставини, що позивач дізнався про те, що ПЗМ-2 не відправлена заводом та не доставлена залізницею лише після результатів ревізії КРУ та перевірки військовою прокуратурою Чернівецького гарнізону.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2010р. розгляд апеляційної скарги призначено на 04.08.2010р.

У зв’язку з неявкою в судове засідання апеляційного суду 04.08.2010р. представника позивача та відповідача 1 розгляд апеляційною скарги відкладено на 25.08.2010р.

25.08.2010р. в судове засідання апеляційного суду не з’явився представник позивача та відповідача 1.

Позивач надіслав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність.

Відповідач 1 в судове засідання, яке відбулося 25.08.10р. не з’явився не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду від 04.08.10р. про відкладення розгляду справи №4/9, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (v0075600-02) .

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача 2 колегія суддів встановила наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав про те, що 17.07.1993р. військовою частиною А-2237, правонаступником якої є позивач, на адресу Чернігівського 171 військового заводу для проведення ремонту направлена землерийна машина ПЗМ-2.

Відправка землерийної машини здійснювалась залізницею згідно накладної №824396 від 17.07.1993р., в якій також вказана вага вантажу –28000 кг.

Оскільки землерийна машина ПЗМ-2 не повернута після ремонту, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно її вартість.

На підтвердження зазначених обставин, в матеріалах справи, окрім накладної №824396 наявна квитанція дорожньої відомості №248647, з якої вбачається що 171 військовим заводом (відповідачем-1) 27.07.1994р. землерийна машина ПЗМ-2 відправлена військовій частині А-2237 (позивачу) до станції призначення – Кам’янець-Подільський. Вага вантажу – 10000 кг.

Господарським судом Чернігівської області встановлено, що у відповідача обліковується землерийна машина типу ПЗМ-2, заводський номер 1790409 шасі, двигун 78163102, дата виготовлення – 1979 рік, дата виходу із строю – 1994 рік, дата відправки в ремонт – травень 1994 року, що підтверджується витягом з книги обліку.

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що зазначені документи мають розбіжності в накладній та дорожній квитанції, а саме вказана різна вага вантажу при відправці та поверненні, дата відправки в накладній - 17.07.1993р. не співпадає з датою в книзі обліку – травень 1994р.

Таким чином, колегія суддів зазначає про те, що оскільки позивачем не доведено наданими доказами яка саме машина була направлена на адресу Чернігівського 171 військового заводу, тобто для покладення на відповідача 1 відповідальності у вигляді стягнення збитків відсутній причинний зв'язок заподіяння збитків Державним підприємством Міністерства оборони України "171 військовий завод" позивачу.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що слід відмовити позивачу у позовні стосовно відповідача 2– Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-західна залізниця" з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В процесі розгляду справи відповідачем 2 - Державним об’єднанням "Південно-Західна залізниця" подана заява про застосування строку позовної давності.

Відповідно до п.5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 134, 136 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (457-98-п) позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчисляється через 30 діб з дня закінчення терміну доставки – для претензій про відшкодування за втрату вантажу.

Відповідно до ст.117 Статуту (457-98-п) , відправник або одержувач має право вважати вантаж втраченим і вимагати відшкодування за втрату, якщо вантаж не було видано одержувачу на його вимогу протягом 30 діб з моменту закінчення терміну доставки.

Згідно копії квитанції дорожньої відомості вантаж був прийнятий до перевезення 27.07.1994р. Відстань перевезення становить 671 км.

Відповідно до п.1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів (z0865-00) у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах за повні та неповні – 200 км. за 1 добу (671 км по добі за кожні 200 км. =4 доби), а відповідно до п.2.4 терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1 збільшуються на одну добу на операції, пов’язані з відправленням і прибуттям вантажу. Тобто, термін доставки вантажу спливає 03.08.1994р.

Враховуючи, що позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області за захисту своїх інтересів, згідно штампу на першому аркуші позовної заяви – 30.12.2009р. місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у позові до відповідача 2.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не спростовує висновків суду та не доводить їх протилежність, а тому відсутні підстави для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

1. Апеляційну скаргу Факультету військової підготовки Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.06.2010р.

у справі № 4/9 залишити без змін.

3. Матеріали справи №4/9 повернути до Господарського суду Господарського суду Чернігівської області .

01.09.10 (відправлено)