15/219пд Про визнання незаконними дій державного виконавця щодо відмови відкрити виконавче провадження (відмову прийняти до виконання виконавчого документу) та зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії - 05.08.2010 Прийняття

Позивач у справі, ТОВ "Атріум ЛТД", звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії Державної виконавчої служби від 17.07.09 №51, в якій просив: скасувати постанову № 13622687, винесену державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 08.07.09 та зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , а саме винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.08.2009 у справі № 15/219пд скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум ЛТД" на дії Державної виконавчої служби від 17.07.09 №51 задоволено. Скасовано постанову № 13622687, винесену державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 08.07.2009 та зобов'язано Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винести постанову про відкриття виконавчого провадження за ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2009 в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Фасон" в межах заявленої до стягнення грошової суми у розмірі 51 755 грн. 35 коп.

Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, не погодившись з ухвалою суду, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та закрити провадження у справі.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду (ст. 106 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У зв’язку з направленням даної справи до касаційної інстанції 06.01.2010 за касаційною скаргою відповідача, апеляційне провадження було зупинено 06.01.2010. 16 липня 2010 року справу повернуто до Луганського апеляційного господарського суду. Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.07.2010 у справі № 15/219пд у зв’язку з відпусткою суддів Семендяєвої І.В. та Баннової Т.М. призначено інший склад судової колегії: Парамонова Т.Ф. –суддя –головуючий, судді –Бойченко К.І., Єжова С.С. Ухвалу про поновлення апеляційного провадження та призначення дати судового засідання винесено 16.07.10 зазначеним складом колегії суддів.

Ухвала від 16.07.10 направлена сторонам та Жовтневому відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції за адресами державної реєстрації. Таким чином, учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Про це, зокрема, свідчить також лист Жовтневого відділу ДВС від 29.07.10 №03-41/28668, яким заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Дане клопотання судовою колегією розглянуто та відхилено з огляду на те, що апеляційна скарга стосується ухвали суду першої інстанції щодо постанови органу виконання судових рішень, тобто у даному випадку необхідно дослідити правомірність застосування норм права відділом ДВС та судом першої інстанції. Ухвалою від 16.07.10 явка представників сторін обов’язковою не визнавалась. Судова колегія вважає, що відсутність представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що при порушенні провадження в даній справі, ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2009, зокрема, було частково задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, а саме, ухвалено: накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Фасон" № 2600730343901 в АБ "Кредит-Дніпро", МФО 305479, в межах заявленої до стягнення грошової суми у розмірі 51 755 грн. 35 коп. У задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача, у т.ч. торгівельне обладнання та товари, які знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного, б. 138, відмовлено.

З метою виконання ухвали в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку відповідача, позивачем було пред’явлено вказану ухвалу на виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі –ВДВС).

Державним виконавцем вказаного ВДВС 08.07.2009 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа).

Дана постанова винесена на підставі висновку державного виконавця про те, що ухвала суду від 01.07.2009 не є виконавчим документом. Нормативне обґрунтування такого висновку, наведене в оскаржуваній постанові та у відзиві на скаргу, свідчить про зворотне –ухвала винесена обґрунтовано і підлягає виконанню. Постановляючи про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу, державний виконавець послався на п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

При винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець намагався вдатися до аналізу можливості вжиття заходів забезпечення позову при порушенні провадження у справі. Виходячи з наведеного державним виконавцем нормативного обґрунтування цілком очевидна процесуальна правомірність накладення арешту на грошові кошти при порушенні провадження у справі. Разом з тим, державний виконавець зробив висновок про те, що надана йому ухвала не є виконавчим документом. Судом першої інстанції зазначено, що такий висновок є алогічним, виходячи з наведеного самим же державним виконавцем мотивування.

Суд першої інстанції зробив висновок, що відмова у відкритті виконавчого провадження за ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2009 про порушення провадження у справі, якою накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку відповідача, є безпідставною та незаконною.

Так, судом проаналізовані положення Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та зроблені висновки, що вид забезпечення позову, застосований ухвалою від 01.07.2009, відповідає виду, передбаченому ч. 1 ст. 67 ГПК України. Крім того, дана ухвала є виконавчим документом, який підлягає виконанню державною службою. Судом першої інстанції також зауважено, що законом передбачена можливість вжиття заходів забезпечення позову при порушенні провадження у справі .

Судом зроблено висновок, що ухвала суду від 01.07.2009 відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", втім у постанові виконавця не вказано, яким саме вимогам не відповідає зазначена ухвала суду. Крім того, невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", не було визначено державним виконавцем підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Судом визнано безпідставним і посилання державного виконавця на те, що ухвала суду не містить заходів примусового виконання, передбачених ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Судом зроблено висновок, що норма ст. 67 Господарського процесуального кодексу України в частині накладення арешту на грошові кошти узгоджується з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , за якими така ухвала суду підлягає виконанню.

За таких обставин, скарга на дії органу державної виконавчої служби судом першої інстанції задоволена.

Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ вважає, що ухвала суду постановлена судом з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Скаржник не погодився з висновком суду про те, що процесуальне законодавство не передбачає винесення різних ухвал за кожною процесуальною дією, що вжиття заходів примусового виконання рішень можливе оформити в ухвалі про порушення провадження у справі.

Скаржник вважає, що ст. 64 ГПК України передбачає дії судді при порушенні провадження у справі, а тому вжиття заходів примусового виконання рішень, до яких відноситься накладення арешту на грошові кошти боржника, не врегульовано нормами ст. 64 ГПК України. Така ухвала повинна виноситись відповідно до ст. 67 ГПК України, оскільки тоді вона буде мати статус виконавчого документа у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Крім того, скаржник зауважує, що оскаржувана ухвала суду прийнята за відсутності представника виконавчої служби. Скаржник зазначає, що він не був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи. Заявник також не погодився з твердженням суду про те, що явка учасників судового процесу не визнавалась обов’язковою, оскільки, як зазначає скаржник, в ухвалі суду від 20.07.2009 участь компетентних представників сторін та ДВС визнана судом обов’язковою.

Доводи апеляційної скарги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в ухвалі суду від 01.07.2009 року є необхідні реквізити, зазначені у ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", тобто вона відповідає вимогам, які передбачені законодавцем до змісту виконавчого документу. Відповідно п. 2 ч.2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала суду є виконавчим документом у випадках, передбаченим законом. Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що про вжиття заходів щодо забезпечення позову виноситься ухвала . Вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову є однією з дій, передбачених статтею 65 Господарського процесуального кодексу України. Суддя, вирішуючи питання щодо порушення провадження у справі згідно статті 64 ГПК України, одночасно вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, передбачені статтею 65 ГПК України, оскільки проведення підготовчого засідання суду у позовному провадженні Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) не передбачене.

За таких обставин, вирішення всіх питань щодо порушення провадження у справі та дій по підготовці справи до розгляду однією ухвалою суду вважається обґрунтованим. Таку правову позицію підтримує Вищий господарський суд України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 (v_123600-07) ).

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду прийнята у відповідності з нормами процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції залишається без задоволення, ухвала господарського суду від 28.08.2009 у справі № 15/219пд –без змін.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 ст. 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

1. Апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на ухвалу господарського суду Луганської області від 28.08.2009 у справі № 15/219пд залишити без задоволення.