2/137 Про виправлення помилки у тексті рішення Господарського суду та в наказі про примусове виконання рішення - 04.08.2010 Прийняття

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТрастТер", м. Львів за вих. № ю-117 від 19.02.2010р.(вхідний канцелярії Господарського суду Львівської області №143-02 від 19.02.2010р., вхідний канцелярії Львівського апеляційного господарського суду № 926 від 09.07.2010р.)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2010р. про виправлення помилки у тексті рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2009р. та в наказі про примусове виконання рішення від 25.11.2009р.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів

у справі № 2/137, суддя Мазовіта А.Б.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів

до Приватного підприємства "ТрастТер", м. Львів

про стягнення 80 885,61 грн. боргу

за участю представників

від заявника: не з’явились;

від боржника: Яворський В.І.;

На клопотання скаржника здійснюється фіксація судового процесу технічними засобами.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.07.09р. у справі 2/137 з рахунку Приватного підприємства "ТрастТер", м. Львів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів стягнуто 70 023,67 грн. основного боргу, 1583,02 грн. інфляційних втрат, 4755,68 грн. 25% річних, 763,55 грн. державного мита та 297,36 грн. на ІТЗ судового процесу.

25 листопада 2009р. Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання вказаного рішення, який стягувачем пред’явлено до виконання у Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

15 січня 2010 р. стягувач звернувся до ДВС з листом про повернення виконавчого документа з метою звернення до місцевого господарського суду для виправлення помилки, допущеної в наказі від 25.11.2009р. щодо зазначення адреси боржника.

18 січня 2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" в порядку ст. 117 ГПК України звернулось в місцевий господарський суд з заявою про виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 25.11.2009р. № 2/137.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.10р. заяву ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" задоволено. Виправлено помилку в тексті рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.09р. у справі 2/137 та в наказі про примусове виконання рішення суду від 25.11.2009р. № 2/137, а саме:в п. 2 резолютивної частини рішення та в наказі замість слів: "м. Львів, вул. Широка, 66/99"слід читати "м. Львів, вул. Широка, 69/99".

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ПП "ТрастТер" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вих. вих. № ю-117 від 19.02.2010р.(вхідний канцелярії Господарського суду Львівської області №143-02 від 19.02.2010р., вхідний канцелярії Львівського апеляційного господарського суду № 926 від 09.07.2010р.), в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.10р. скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права.

4 серпня 2010р. в судовому засіданні, після проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови за результатами розгляду скарги ПП "ТрастТер", м. Львів за вих. № ю-118 від 19.02.2010р.на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2010р. про відмову у задоволенні скарги ПП "ТрастТер", м. Львів за вих. № ю-2047 від 30.12.2009р., представником скаржника ПП "ТрастТер" –Яворським В.І. подано заяву про відвід судді Мурської Х.В. по справі № 2/137, яка мотивована тим, зокрема, що суддя Мурська Х.В. не сприяє скаржнику в реалізації його процесуальних прав щодо захищеності як сторони у виконавчому провадженні.

Розглянувши подану скаржником заяву про відвід судді Мурської Х.В., колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки наведені в ній обставини не знайшли свого підтвердження в засіданні суду. Крім того, вказані дії скаржника свідчать про відверте зловживання своїми правами, які призводять до затягування судового процесу та невиконання судового рішення у даній справі.

Такої ж правової позиції дотримується ВГС України (Інформаційний лист № 01-08/140 від 15.03.2010р (v_140600-10) .).

Товариство "Компанія "Лізинговий дім" участі свого представника в судовому засіданні не забезпечило, причини неявки суду не повідомило.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив задоволити подане органом ДВС клопотання про відкладення розгляду справи, зміст якого йому було оголошено при розгляді скарги за вих. № ю-118 від 19.02.2010р., і проти задоволення якого він заперечував.

Судова колегія відмовила у задоволенні заявленого скаржником клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів, необхідних для вирішення апеляційної скарги. Крім того, ухвалою суду від 28.07.2010р. участь представників сторін в судовому засіданні було визначено на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, відповідно до вищенаведеної правової норми Конституції України (254к/96-ВР) , рішення господарського суду Львівської області від 30.07.2009 р., яке набрало законної сили 13.10.2009 р. є обов'язковим до виконання на всій території України.

Відповідно до Преамбули Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (606-14) .

Таким чином, приписами вищенаведених норм встановлено, що у разі відмови зобов'язаної особи виконати судове рішення відповідно до вимог Конституції України (254к/96-ВР) , до неї застосовуються заходи примусового виконання судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, відповідач ухиляється від виконання ст. 124 Конституції України - Основного закону України, у зв'язку з чим Господарським судом Львівської області позивачу до примусового виконання судового рішення у справі № 2/137 було видано наказ, який відповідно до приписів ч. 1 ст. 116 ГПК України є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження"у виконавчому документі повинні бути зазначені: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Підставою для звернення ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" з заявою про внесення змін до наказу Господарського суду Львівської області від 25.11.2009р. № 2/137 слугувала та обставина, що у виконавчому документі невірно вказано адресу боржника, що перешкоджає вчиненню виконавчих дій.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.10р. заяву ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" задоволено.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ (ч. 3 ст. 117 ГПК України).

З вищенаведених норм вбачається право суду за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при оформленні наказу.

Оскільки відповідачем обов'язок щодо виконання судового рішення виконано не було, а господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали судове рішення по суті не змінено, а зазначено відомості, які сприяють примусовому виконанню судового рішення, то судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 117 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2010р. у справі № 2/137 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТрастТер", м. Львів за вих. № ю-117 від 19.02.2010р.- без задоволення.