Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.03.2010

у справі № 41/846 ( .....)

за позовом ЗАТ "КАЛИНА-ЛТД"

с до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 253376,98 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.03.2010р. у справі № 41/846 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ОКТАН" на користь Закритого акціонерного товариства "Калина-ЛТД" 244 793,45 грн. основного боргу, 6 854,22 грн. інфляційних втрат, 2 112,62 грн. 3% річних, 2 537,60 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інфолрмаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ОКТАН" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2010р. у справі №41/846 повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник відповідача в поясненнях, наданих в судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2010р. у справі №41/846 повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник позивача в поясненнях, наданих в судовому засіданні, заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2010р. було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальне підприємство "КиївАгроНафтоТрейд".

Третя особа не підтвердила належність їй вантажу за накладною №44808407 від 09.06.2009р. Крім того представник третьої особи надав суду належним чином засвідчену копію накладної №44808407 від 09.06.2009р. яка є ідентичною з копією накладної, що залучалася до матеріалів справи представником відповідача, що підтверджує відсутність у третьої особи іншої накладної, ніж надана відповідачем.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

17.03.2009 р. між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі – Постачальник) та Закритим акціонерним товариством "Калина - ЛТД" (далі - Покупець, відповідач) був укладений Договір поставки нафтопродуктів № 041 /ДП - 09 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом цього Договору є поставка дизельного палива (далі - нафтопродукти).

Відповідно до пункту 1.2 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю у 2009 році, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору нафтопродукти.

Згідно з пунктом 1.3 Договору кількість, ціна та вартість нафтопродуктів на кожний конкретний місяць поставки визначається у Доповненнях, підписаних сторонами, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 3.1 Договору сторони передбачили, що приймання – передача нафтопродуктів здійснюється на умовах франко - завод Шебелинського відділення з переробки газового конденсату та нафти філії "Управління з переробки газу та газового конденсату" ДК "Укргазвидобування" після проведення попередньої оплати покупцем за обсяг нафтопродуктів, вказаний у Доповненні.

Відповідно до пунктів 4.1 Договору ціна за одну тонну нафтопродуктів, що постачається в кожному конкретному місяці поставки визначається в Доповненні до даного Договору, що підписане повноважними представниками сторін та є невід'ємною частиною даного Договору. На момент відвантаження нафтопродуктів ціна може змінюватися згідно з п. 4.4 даного Договору.

Згідно з п. 3.3 Договору покупець зобов'язаний надавати відвантажувальні реквізити згідно укладених договорів на транспортування нафтопродуктів до 14:00 години на передодні дня відвантаження.

На підставі замовлення наданого відповідачем позивач надав ДК "Укргазвидобування" рознарядку № КА - 3391 від 09.06.2009 року, відповідно до якої просив останнього здійснити поставку нафтопродуктів за Договором поставки на зазначену в ній адресу відповідача.

В свою чергу, ДК "Укргазвидобування" на виконання умов Договору здійснив поставку дизельного палива Л - 0, 20 - 40 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ОКТАН", власником якого є позивач, в загальній кількості 416,411 тонн на суму 2 129 107,79 грн. (4 260,83 грн.* 416,411+ПДВ), де

- 4 260,83 грн. - ціна за одиницю товару без ПДВ, відповідно до рахунку-фактури №132 від 09.06.2009 р. ;

- 416,411 тонн - загальна кількість поставленого відповідачу дизельного палива, що засвідчується квитанціями про приймання вантажу № 44808401 (№ вагоно-цистерни 74736281 у кількості 58.816 тонн), № 44808402 (№ вагоно-цистерни 74250846 у кількості 58378 тонн), № 44808403 (№ вагоно-цистерни 74729351 у кількості 58261 тонн), № 44808404 (№ вагоно-цистерни 74938077 у кількості 64987 тонн), № 44808405 (№ вагоно-цистерни 73740789 у кількості 58696 тонн), № 44808406 (№ вагоно-цистерни 74239732 у кількості 58648 тонн), № 44808407 (№ вагоно-цистерни у кількості 58625 тонн) та листами № 10/300 від 12.02.2010 року, № 06-01-770 від 26.02.2010 року.

- ПДВ - 20 % сукупної вартості поставленого товару.

Позивач для оплати товару виставив рахунок-фактуру № 132 від 09.06.2009 р., факт отримання якого підтверджується банківськими виписками.

Однак, відповідач зобов'язання щодо повної оплати поставленого товару не виконав, погасив заборгованість перед позивачем лише в сумі 1 884 314,34 грн., що підтверджується банківськими виписками від 10.06.2009 року на суму 265 000,00 грн., від 10.06.2009 року на суму 785 000,00 грн., від 10.06.2009 року на суму 97 000,00 грн., від 11.06.2009 року на суму 140 000,00 грн., від 10.06.2009 року на суму 3000,00 грн., від 11.06.2009 року на суму 315000,00 грн., від 12.06.2009 року на суму 112 000,00 грн., від 15.06.2009 року на суму 25 000,00 грн., від 15.06.2009 року на суму 27000,00 грн., від 15.06.2009 року на суму 30 000,00 грн., від 15.06.2009 року на суму 30 000,00 грн., від 16.06.2009 року на суму 55 314,34 грн.

03.08.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 926 з вимогою погасити існуючу заборгованість за поставлений товар, що засвідчується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком № 9531 від 03.08.2009 року та повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Відповідно до пояснень представника відповідача, прокуратурою з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ОКТАН" було вилучено оригінал залізничної накладної №44808407 від 09.06.2009р.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи міститься відповідний запит прокуратури з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області адресований генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ОКТАН".

Таким чином, оригінал залізничної накладної №44808407 від 09.06.2009р. знаходився саме у відповідача.

Відповідно до п. 1.2. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (z0861-00) , накладна є обов"язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Станом на день розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції суму боргу відповідач не сплатив, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 244 793,45 грн. (2 129 107,79 грн. - 1 884 314,34 грн.)

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України (436-15) , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі в сумі 244 793,45 грн. з врахуванням перерахунку суми позову.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2 112,62 грн. та 6 854,26 грн. - інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 2 112,62 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 6 854,22 грн. перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2010р. у справі №41/846 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32- 34, 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ОКТАН" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2010р. у справі №41/846 – без змін.

2. Матеріали справи №41/846 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.