38/241 Про стягнення заборгованості за надані послуги по обслуговуванню польотів - 27.07.2010 Прийняття

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Флайт Пленінг Сервіс" (далі – ТОВ "Флайт Пленінг Сервіс", позивач) з позовом до Закритого акціонерного товариства "Українські вертольоти" (далі - ЗАТ "Українські вертольоти", відповідач) про стягнення 244 453,08 грн., з яких 227 341,68 грн. заборгованості та 17 111,40 грн. пені.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов Агентської угоди № УВФПС-08-11-25 по наданню послуг в обслуговуванні польотів повітряних суден від 25.11.2008 року відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, у зв'язку з чим повинен сплатити позивачу суму боргу та пеню.

У відзиві відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, мотивуючи тим, що позов заявлено безпідставно, оскільки в суму позовних вимог, на думку відповідача, включена вартість послуг, які фактично не надавались позивачем.

Крім того, відповідач послався на те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зазначивши, що надані позивачем ксерокопії письмових документів не мають засвідченого перекладу та позивачем не надано документів, які б підтвердили фактичну оплату послуг позивачем третім особам.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 р. у справі № 38/241 позов задоволений частково. Присуджено до стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 227 341 грн. 22 коп., пені в розмірі 5829 грн. 90 коп., державного мита у розмірі 2331 грн. 71 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 298 грн. 06 коп., витрат на послуги адвоката у розмірі 23315 грн. 64 коп., витрат на проведення судової експертизи у розмірі 14 610 грн. 30 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позов залишити без задоволення.

Відповідач вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, місцевим господарським судом при винесенні рішення не було повністю досліджено всі обставини справи, що призвело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що місцевим господарським судом не було надано критичної оцінки висновку судової експертизи, який, на думку апелянта, має розбіжності у фактичних даних щодо понесених позивачем витрат.

Крім того, апелянт мотивував тим, що надані позивачем для дослідження документи первинного бухгалтерського обліку не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , тому в силу ст. 34 ГПК України не можуть бути визнані допустимими доказами.

Також апелянт зазначив, що місцевим господарським судом було неправомірно відхилено клопотання про витребування додаткових доказів на підтвердження реальної вартості виконаних робіт.

У доповнення до апеляційної скарги, відповідач зазначив, що судом першої інстанції невірно встановлено факт надання послуг саме за агентською угодою № УВФПС-08-11-25 від 25.11.2008 року, у зв’язку з чим судом невірно застосовані договірні підстави існування заборгованості відповідача.

Позивачем надано відзив та письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких він проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а резолютивну частину рішення місцевого господарського суду – залишити без змін, змінивши мотивацію прийнятого рішення, вказавши, що позивачем надавались відповідачу послуги згідно з у умовами агентської угоди № УВФПС-04-06-18 від 18.06.2004 року.

Ухвалою від 04.06.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження у складі: головуючого-судді – Кондес Л.О., суддів Куровського С.В. та Нєсвєтової Н.М. Розгляд справи призначений на 20.07.2010 р.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/2/3 від 20.07.2010 р. в зв’язку з перебуванням судді Кондес Л.О. у відпустці, для розгляду справи № 38/241 призначено колегію у складі: головуючого-судді Куровського С.В. (суддя-доповідач), суддів Нєсвєтової Н.М., Рєпіної Л.О.

У судовому засіданні 20.07.2010 року було оголошено перерву на 27.07.2010 року.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2008 р. відповідач направив позивачу заявку за №970/08 на забезпечення перельоту вертольотів відповідача рейсів UHL6601 КВС та UHL 6603 КВС по маршруту Київ - Варна - Даламан - Александрія - Асуан - Хартум.

12.11.2008 р. позивач направив відповідачу лист №63-08, в якому повідомив про попередню вартість наземного та паливного забезпечення перельоту вказаних рейсів по маршруту Київ - Варна - Даламан - Александрія - Асуан - Хартум в сумі 197612,05 грн.

Надалі відповідач своїми листами №1007/08 від 24.09.2008 року, №1228/08 від 06.11.2008 року, №1275/08 від13.11.2008 р. переносив дати перельотів і маршрути вказаних рейсів, в останньому з яких просив перенести забезпечення перельоту вказаних вертольотів з вильотом 15.11.2008 р.

14.11.2008 р. та 27.11.2008 р. відповідач сплатив позивачу аванс в сумі 290000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

24.11.2008 р. відповідач направив позивачу заявку на забезпечення перельоту вертольоту відповідача рейсу UHL 6603 КВС по маршруту Александрія - Бенгазі - Себха - Джанет - Агадеж -Ніамей - Уагадугу - Абіджан з 25.11.2008р.

24.11.2008 р. позивач направив відповідачу лист №69-08, в якому повідомив про орієнтовну вартість наземного та паливного забезпечення перельоту рейсу UHL6603 КВС по маршруту Александрія - Бенгазі - Себха - Таманрассет - Ніамей - Уагадугу в сумі 174042,00 грн.

На виконання вищезазнавеної заявки відповідача позивач забезпечив переліт вертольоту відповідача рейсу UHL6601 КВС по маршруту Київ - Варна - Даламан - Александрія - Асуан з 15.11.2008 р. по 21.11.2008 р. та переліт вертольоту відповідача рейсу UHL6603 КВС по маршруту Київ - Варна - Даламан - Александрія - Бенгазі -Себха - Джанет - Агадеж - Ніамей - Уагадугу з 15.11.2008 р. по 30.11.2008 р.

03.12.2008 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт виконаних робіт по забезпеченню рейсів UHL6601 КВС та UHL 6603 КВС на підставі вказаної Агентської угоди в сумі 3603,00 доларів США.

Також позивачем були направлені відповідачу акти виконаних робіт на всю вартість витрат позивача на обслуговування перельоту рейсів UHL6601 КВС та UHL 6603 КВС з доданням рахунків субагентів, що підтверджується матеріалами справи, проте відповідачем ці акти підписані не були.

19.01.2009 р., 23.01.2009 р., 04.02.2009 р., 17.02.2009 р. позивач неодноразово направляв відповідачу листи з вимогами оплатити вартість наданих відповідачу послуг.

24.02.2009 р. відповідач направив позивачу лист №261/09, в якому відмовився узгоджувати надані позивачем акти виконаних робіт та направив свої акти виконаних робіт згідно з вказаної агентською угодою на меншу суму, ніж заявлялась позивачем.

02.03.2009 р. позивач направив відповідачу лист №16-09, в якому повідомив про повторне направлення всіх підтверджуючих вартість наданих послуг документів, актів виконаних робіт та вимагав сплати заборгованість в сумі 227341,00 грн.

Як встановлено судовою колегією, вищезазначені послуги надавалися позивачем на підставі агентської угоди № УВФПС-04-06-18 від 18.06.2004 року (надалі – Агентська угода) про надання послуг в обслуговуванні польотів повітряних суден, відповідно до п.1.1. якої відповідач, як замовник, доручає, а позивач, як агент, приймає на себе зобов’язання по наданню субагента для виконання аеропортового, наземного та інших видів обслуговування в аеропортах за межами України, згідно гарантійного листа –заявки замовника та даної угоди.

Сторони погодили та в п. 2.1. Агентської угоди визначили, що агент приймає на себе виконання наступних зобов’язань: надання субагента в аеропорту для проведення аеропортового, наземного, обслуговування повітряного судна замовника з відстроченням платежу, на підставі поданого гарантійного листа-заявки замовника; агент приймає на себе зобов’язання сплатити від імені замовника і за його рахунок вартість наданих послуг з аеропортового, наземного і паливного обслуговування згідно виставлених субагентом рахунків і переказ валюти для їх оплати.

За умовами пункту 3.1. Агентської угоди замовник зобов’язався оплачувати послуги агента в розміри і в терміни, передбачені в розділі 4 угоди.

Пунктом 4.1.1. Агентської угоди передбачено, що на підставі попередніх даних про вартість паливного, наземного, аеропортового і інших необхідних видів обслуговування, між сторонами узгоджується попередня розрахункова вартість майбутнього рейса, що складається з розрахункової вартості аеропортового, наземного, паливного і інших необхідних видів обслуговування повітряного судна замовника, адміністративних зборів і можливих витрат субагента, комісії (гонорару) і можливих витрат агента.

Як вбачається з п.8.1. Агентської угоди, Агентська угода набуває чинності з моменту її підписання та діє до 31.12.2009 року включно. Якщо за 30 календарних днів до закінчення дії справжньої угоди одна із сторін не повідомить іншу про припинення її дії, після вказаної дати угода автоматично пролонгується на один рік.

За умовами п. 8.2. Агентської угоди дія угоди може бути припинена достроково за ініціативою однієї із сторін. Сторона-ініціатор припинення угоди зобов’язана попередити іншу сторону про це письмово.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення однією із сторін про або сторонами про припинення дії Агентської угоди, зазначена угода вважається чинною до укладення сторонами агентської угоди №УВФПС-08-11-25 по наданню послуг в обслуговуванні польотів повітряних суден.

В подальшому 25.11.2008 р. між позивачем та відповідачем була укладена агентська угода №УВФПС-08-11-25 по наданню послуг в обслуговуванні польотів повітряних суден, згідно з якою відповідач доручив, а позивач зобов'язався надавати послуги субагента для виконання аеропортового, наземного і інших видів обслуговування в аеропортах за межами України, згідно гарантійного листа-заявки відповідача та чинної угоди.

Відповідно до п.4.1.3., 4.1.4. угоди комісія позивача складає 7% від загальної фактичної вартості за надане обслуговування рейсу відповідача. Відповідач оплачує аванс у розмірі 70% вартості послуг на поточний банківський рахунок позивача.

В п.4.1.6. угоди визначено, що після виконання рейсу, на підставі копій рахунків, наданих субагентом, що складалися з вартості паливного, наземного, аеропортового і інших наданих запитаних екіпажем видів обслуговування, адміністративного збору, можливих банківських витрат субагента, позивач складає акт виконаних робіт з додатком копій рахунків субагентів, в якому вказується загальна вартість наданих послуг субагента, перерахована по курсу НБУ долар/гривня на момент складення акту, комісія позивача, банківські послуги на переказ валюти, комунікаційні витрати позивача. Акт виконаних робіт визначає фактичну вартість за надане обслуговування рейсу відповідача.

Пунктом 4.1.7. угоди закріплено, що акт виконаних робіт є підставою для здійснення остаточного розрахунку з позивачем, тобто перерахування відповідачем платежу у розмірі 30% вартості наданих послуг.

Пунктом 8.1. угоди передбачено, що вона набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2009 р. включно.

Судова колегія звертає увагу на те, що підписаним сторонами актом виконаних робіт, листом відповідача від 24.02.2009 р., сторони визначаються, що спірні послуги надавались та споживались на підставі агентської угоди

№ УВФПС-08-11-25 по наданню послуг в обслуговуванні польотів повітряних суден.

Перевіривши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи у їх сукупності, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо того, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями ст. 901, 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1000, 1002 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1007 Цивільного кодексу України довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: 1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; 2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. 3. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення. 4. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Як встановлено вище, відповідач своїх зобов’язань, що передбачені угодою належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем.

29.12.2009 р. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз був складений висновок №10105/10106 судової експертизи, яким визначено: 1) по забезпеченню перельотів Відповідача рейсу UHL6601 КВС витрати Позивача документально підтверджуються на суму 211381,54 грн. Згідно з ст.7 Закону України про прибуток вартість наданих послуг визначається шляхом перерахування вартості в гривні за офіційним курсом НБУ на дату складання акту виконаних робіт; 2) витрати Позивача по забезпеченню перельотів Відповідача рейсу UHL6601 КВС відповідають витратам на послуги, які були замовлені Відповідачем у заявці від 12.09.08р. та подальших листах, які корегували надання послуг з обслуговування перельоту даного рейсу; 3) по забезпеченню перельотів Відповідача рейсу UHL6603 КВС витрати Позивача документально підтверджуються на суму 305959,68 грн. Згідно з ст.7 Закону України про прибуток вартість наданих послуг визначається шляхом перерахування вартості в гривні за офіційним курсом НБУ на дату складання акту виконаних робіт; 4) витрати Позивача по забезпеченню перельотів Відповідача рейсу UHL6603 КВС відповідають витратам на послуги, які були замовлені Відповідачем у заявці від 12.09.08р. та подальших листах, які корегували надання послуг з обслуговування перельоту даного рейсу; 5) загальна вартість наданих позивачем послуг по забезпеченню відповідача перельотів вказаних двох рейсів документально підтверджується в сумі 517341,22 грн.

Судовою колегією встановлено, що Агентська угода за своєю правовою природою є змішаним правочином, який містить елементи договору доручення і послуг, та передбачає укладення позивачем угод з закордонними субагентами, які будуть обслуговувати перельоти вертольотів відповідача, та надання позивачем інших послуг відповідачу пов'язаних з обслуговуванням цих перельотів, в свою чергу відповідач зобов'язався відшкодувати витрати позивача по забезпеченню цих перельотів та сплатити винагороду позивачу в розмірі 7%, при цьому строк сплати відповідачем погоджений сторонами не був.

На виконання своїх зобов'язань позивач забезпечив переліт двох рейсів відповідача, витративши 517341,22 грн., проте відповідач сплатив лише аванс в сумі 290000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача з відшкодування витрат позивача по забезпеченню перельоту вказаних рейсів складає 227341,22 грн., яку відповідач повинен був сплатити позивачу протягом 7 днів з отримання від позивача вимог від 02.03.2009 р.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 227341,22 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається зі змісту п.5.1. угоди, за невиконання або неналежне виконання умов угоди щодо термінів виконання відповідних обов'язків відповідальна за це сторона сплачує іншій стороні пеню за кожний день прострочення, процентний розмір якої по відношенню до загальної вартості робіт визначається з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період існування прострочення.

Заборгованість відповідача з відшкодування витрат позивача по забезпеченню перельоту вказаних рейсів складає 227341,22 грн., яку відповідач повинен був сплатити позивачу протягом 7 днів з отримання вимог від 02.03.2009р.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 17111,40 грн. підлягає задоволенню частково за період з 09.03.2009р. по 16.04.2009р. в сумі 5829,90 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на положення статті 34 ГПК України, колегія суддів не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що позивачем не було надано підтвердження факту існування документів первинного бухгалтерського обліку, зокрема актів виконаних робіт, складеними з іноземними контрагентами, рахунків, на підставі яких складені такі акти, оскільки загальний розмір витрат позивача встановлений висновком судової експертизи, на підставі первинних підтверджуючих документів, та Агентською угодою не передбачено додаткове підтвердження вартості обслуговування.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції невірно встановлено факт надання послуг саме за агентською угодою № УВФПС-08-11-25 від 25.11.2008 року, у зв’язку з чим судом невірно застосовані договірні підстави існування заборгованості відповідача, судова колегія зазначає, що спірні послуги надавалися сторонами на підставі агентської угоди № УВФПС-04-06-18 від 18.06.2004 року, однак підписаним сторонами актом виконаних робіт, листом відповідача від 24.02.2009 р., сторони визначили, що спірні послуги надавались та споживались на підставі агентської угоди № УВФПС-08-11-25 по наданню послуг в обслуговуванні польотів повітряних суден.

Умови вищевказаних угод в частині визначення вартості абонентських послуг та відповідальність за порушення зобов’язань є однаковими, а остаточний розмір витрат, понесених позивачем, не передбачений жодною із угод.

Судова колегія зазначає, що розрахунки висновку судово-економічної експертизи від 29.12.2009 року, яким визначено фактичні витрати позивача, було здійснено відповідно до актів виконаних робіт та сплачених рахунків на користь субагентів.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.