Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 713 від 09.08.2010 р.)

від відповідача ОСОБА_2 (дов. від 02.09.2011 р.)

ОСОБА_3 (дов. № 860 від 07.11.2011 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Трест

"Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього"

на рішення

господарського суду м. Києва

від 22.09.2011 р.

у справі № 9/267 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Трест

"Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього" (далі

ПАТ "Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього")

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк

"Укргазбанк" (далі ПАТ "Укргазбанк")

про визнання кредитного договору недійсним

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.09.2011 р. по справі № 9/267 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не взято до уваги положень ст. 233 ЦК України, адже відповідач скориставшись тяжкими обставинами позивача нав’язав йому кабальні умови отримання в кредит грошових коштів й позбавив його можливості внесення будь-яких поправок чи коригувань, які б пом’якшили умови договору. Крім цього, положення Договору щодо права відповідача змінювати в односторонньому порядку відсоткову ставку згідно п. 3.2.2 Договору та обов’язок позивача в такому випадку до застосування нового розміру процентів за користування кредитом, повністю погасити заборгованість по кредиту та сплатити усі нараховані проценти, комісії та інші платежі за умовами Договору є вкрай невигідними для позивача умовами. Наведене в сукупності з відсутністю можливості передати спір на вирішення суду, як то передбачено ч. 4 ст. 188 ГК України, свідчить про недійсність Договору тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю за наведених у скарзі підстав.

Представники відповідача доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 08.08.2010 р. ПАТ "Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ "Укргазбанк" про визнання недійсним кредитного договору № 70 від 28.08.2008 р.. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що 28.08.2008 р. між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укргазбанк" та ВАТ "Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього", правонаступником якого є ПАТ "Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього" укладено кредитний договір № 70 (далі Кредитний договір), за умовами п. 1.1 якого Банк відкриває Позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 142 050 000,00 грн. із строком погашення не пізніше 25.06.2012 р.. Необхідність укладення Кредитного договору позивачем спричинена вкрай тяжкими обставинами, а саме: значним перевищенням видатків підприємства над прибутками, світовою фінансовою та економічною кризою, яка значним чином торкнулась будівельної галузі, що полягало у відсутності попиту на нерухоме майно та значному зниженні його вартості. В результаті складної економічної ситуації, підприємство позивача потребувало негайного вливання грошових коштів для належного та вчасного виконання обов'язків перед працівниками підприємства, інвесторами, бюджетами різних рівнів, іншими кредитними установами, постачальниками будівельних матеріалів та обладнання, субпідрядними організаціями, в зв’язку з чим підприємство фактично знаходилось на межі банкрутства. При укладенні Кредитного договору відповідач скористався згаданими вище тяжкими обставинами, які виникли у позивача, та нав'язав свої умови отримання необхідних позивачу грошових коштів, позбавив позивача можливості внесення будь-яких коригувань, які б могли пом'якшити умови Кредитного договору, як результат Кредитний договір складався відповідачем на підставі типової затвердженої форми, що зміні не підлягає.Крім цього, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог поґснював, що майже всі умови Кредитного договору викладено на вкрай невигідних для ПАТ "Київміськбуд-1"імені М.П. Загороднього" умовах тощо.

До матеріалів справи долучено відзив ПАТ "Укргазбанк" на позовну заяву, згідно якого позивачем не надано доказів на підтвердження того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. Крім цього, положення Кредитного договору не порушують прав позивача та відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.

Так, відмовляючи в позові, місцевий суд встановив, що, укладаючи Кредитний договір сторони визначили та погодили всі необхідні умови та досягли згоди щодо всіх істотних умов, про що свідчить факт скріплення Кредитного договору підписами сторін та відбитками їх печаток.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлено ч.ч.1-3, 5 і 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнано судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на встановлених законом підставах, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Посилання ПАТ "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього в обґрунтування своїх позовних вимог на ст. 233 ЦК України суд до уваги не взяв, оскільки положення даної статті передбачає можливість визнання недійсними правочинів (договорів), вчинених особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.

Укладення таких правочинів мають ваду волі, оскільки їх формування здійснюється за таких обставин, за яких практично виключається нормальне формування волі, що змушує особу вчинити правочин на невигідних для себе умовах. Цей правочин може бути визнано судом недійсним незалежно від того, хто був його ініціатором.

Під тяжкими обставинами кабального договору необхідно розуміти не будь-яке несприятливе матеріальне, фінансове, соціальне чи інше становище, а його крайні форми. Для кваліфікації правочину за ст. 233 ЦК України необхідна обов'язкова наявність вказаних обох умов.Таким чином, законодавець визначив для визнання договору недійсним за кваліфікацією ст. 233 ЦК України, вчинення такого договору в край скрутному фінансовому становищі та під впливом тяжкої обставини.

Місцевий суд, з врахуванням висновку № 9209/10-19 судово-економічної експертизи від 23.05.2011 р. та додаткових письмових пояснень судового експерта Давиденка С.В., зазначив, що висновок судового експерта не містить відповідей на перше та друге питання, які було поставлено на вирішення експертизи, отже такий висновок не містить інформації щодо платоспроможності, рентабельності господарської діяльності та фінансово-економічного стану позивача на дату укладення Кредитного договору.

Відповідно до Розділу 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 14.05.1992 р. (2343-12) (далі Закон № 2343) неплатоспроможністю є неспроможність суб’єктів підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Згідно Методичних рекомендацій щодо вивчення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затверджено Наказом Мінекономіки України від 19.01.2006 р., поточною неплатоспроможністю характеризується фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент у зв’язку з випадковим збігом обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідно до законодавчого визначення розглядається неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати сплатити грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Позивачем укладено Кредитний договір про надання кредитних коштів, цільовим призначенням яких є поповнення обігових коштів. Саме такий вид договору, як поповнення обігових коштів, передбачає направлення грошових коштів на підвищення ліквідності підприємства та покращення фінансового стану.

Оскаржений Кредитний договір укладено позивачем в добровільному порядку, про що свідчить завірений печаткою підпис його уповноваженої особи - Першого голови правління ОСОБА_4. Зокрема, відповідно до п. 6.4. Кредитного договору підписанням даного Договору позичальник підтверджує наступне : свою здатність виконувати умови Договору; що є всі необхідні повноваження від засновників (акціонерів, співвласників) та інших органів управління Позичальника, необхідні для укладання та виконання цього Договору; даний Договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов’язковим для Позичальника, чи його статуту, іншим установчим документам; що він володіє всіма необхідними документами (ліцензії, дозволи і т.п.) для оформлення даного Договору і здійснення Позичальником діяльності, що є предметом кредитування; що відсутні будь-які перешкоди для виконання даного Договору на день його підписання; що на день підписання відсутні будь-які судові розслідування (спори), розслідування з боку державних контролюючих органів, що можуть істотно та/або негативно впливати на фінансовий стан та кредитоспроможність Позичальника; що надані Позичальником у Банк документи для розгляду питання про кредитування та інші документи, пов'язані з обслуговуванням кредиту не містять будь-яких недостовірних відомостей, складені та/або отримані в порядку, передбаченому чинним законодавством; що Позичальник повністю розуміє всі умови цього Договору, свої права та обов'язки за цим Договором і погоджується з ними.

Посилаючись на положення ч. 1 ст. 233 ЦК України, позивачем не доведено факту збігу тяжких для нього обставин, наявність їх безпосереднього зв’язку із його волевиявленням вчинити правочин на вкрай невигідних умовах, та, що за відсутності тяжких обставин позивач взагалі або на зазначених умовах не уклав би такий правочин.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем належними засобами доказування не доведено суду, що Кредитний договір укладено під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, оскільки як вже було зазначене вище, цей Договір укладено позивачем в добровільному порядку, без будь-якого впливу відповідача. Крім цього, позивачем не надано доказів того, що на час укладення спірного Договору у ПАТ "Київміськбуд-1"імені М.П. Загороднього" наявними були тяжкі обставини, наслідком чого і стало укладення оскарженого Договору.

З огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів ПАТ "Київміськбуд-1"імені М.П. Загороднього", місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Посилання апелянта на те, що відповідач, скориставшись тяжкими обставинами позивача, нав’язав йому кабальні умови Кредитного договору, не підтверджуються жодними належними й допустимими доказами у справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 22.09.2011 р. по справі № 9/267 - без змін.

Матеріали справи № 9/267 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

11.11.11 (відправлено)