ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2011 року Справа № 15/5005/7061/2011
( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs19915384) )
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Стрелець Т.Г., Головко В.Г.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
з участю представників сторін :
позивача –Хмара О.О.
відповідача –Міняйло В.О., Міняйло В.В.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Домофон" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Домофон"
до відповідача Приватного підприємства "Майстерня телевізійних рішень "Живе Відео"
про розірвання договору та стягнення 35980,52гр.
В С Т А Н О В И В :
31.05.2011р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Домофон" (далі Рекламне агентство) про розірвання укладеного з приватним підприємством "Майстерня телевізійних рішень "Живе Відео" (далі ПП "Відео") договору та стягнення з відповідача 35980,52гр. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у квітні 2010р. Рекламне агентство уклало з ПП "Відео" договір, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався створити презентаційний фільм. В якості попередньої оплати позивач перерахував відповідачу 35536,32гр., але ПП "Відео" своїх зобов’язань не виконало, на пропозицію розірвати договір не відповіло. На цій підставі позивач просив розірвати договір та стягнути з відповідача суму, сплачену у якості передплати, та штраф в сумі 444,2гр.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011р. (суддя Петренко Н.Е.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, Рекламне агентство звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт послався на те, що висновки суду про недоведеність позовних вимог не відповідають обставинам справи.
Відповідач у своєму відзиві зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2010р. між сторонами укладено договір №28/04, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався створити презентаційний фільм, а позивач –прийняти роботу та оплатити її (т1 а.с.12-17).
Відповідно до умов договору, позивач 29.04.2010р. перерахував в якості попередньої оплати 35536,32гр. (т1 а.с.18).
Договором передбачено порядок виконання відповідачем робіт, згідно з яким ПП "Відео"
на протязі 10 робочих днів з моменту отримання від позивача вихідних матеріалів та передплати повинен виготовити сценарій фільму та передати його замовнику. Виготовити та передати позивачу фільм відповідач повинен на протязі 31 робочого дня від дня затвердження фільму.
Спосіб передання одне одному вихідних матеріалів для виготовлення фільму та створеного на їх підставі сценарію сторони у договорі не обумовили.
Як під час розгляді справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи, представниками сторін надано пояснення, що вищезгадані матеріали направлялись електронною поштою.
В якості доказу позивачем надано роздруковані електронні відправлення, в яких йдеться про те, що 21.05.2010р. Рекламне агентство направило відповідачу остаточний варіант тексту для створення сценарію, а 15.06.2010р. отримано від ПП "Відео" електронне повідомлення про направлення остаточного варіанта сценарію (т1 а.с.29-70).
Натомість, відповідач в своїх запереченнях стверджує, що узгодження вихідних даних відбувалось на протязі травня-червня 2010р., після чого 15.06.2010р. ПП "Відео" надіслало позивачу електронним зв’язком сценарій. Ніякої інформації про затвердження або не затвердження сценарію позивач не надав, але роботи з виготовлення фільму здійснювались до жовтня 2010р. В підтвердження цього відповідачем також надано роздруковані електронні відправлення (т1 а.с.127-138).
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пославшись на невиконання відповідачем договірних зобов’язань виготовити фільм, позивач, всупереч приписам ст. 33, 34 ГПК України, не надав належних доказів виконання власних зустрічних зобов’язань надати ПП "Відео" вихідні матеріали для створення сценарію. Крім того, отримавши у червні 2010р. електронний документ, який відповідач назвав остаточним варіантом сценарію, Рекламне агентство не здійснило передбачених п2.4 договору дій по його затвердженню або здійсненню мотивованої відмови у затвердженні.
Надані позивачем документи не є доказами в розумінні ст. 32 ГПК України, оскільки вони не дозволяють господарському суду у визначеному законом порядку встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Отже позивачем не доведено, що Рекламне агентство виконало свої обв’язки надати відповідачу вихідні дані, передбачені п.2.2. договору, відсутність яких унеможливлює виготовлення сценарію, а відтак і створення самого фільму.
За таких обставин місцевий суд дійшов правильного висновку про недоведеність тверджень позивача про порушення відповідачем умов договору щодо порядку та строків виконання робіт, а тому відсутні передбачені ст. 611, 651 ЦК України підстави для розірвання договору в судовому порядку, повернення сплаченої у якості попередньої оплати суми та застосування штрафних санкцій.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає відсутніми підстави передбачені ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України (1798-12) суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Домофон" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011р. –без змін.
Головуючий
Суддя
Суддя
А.О. Логвиненко
В.Г. Головко
Т.Г. Стрелець