Б24/403-09-6 Про визнання грошових вимог кредитора - 26.07.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ –інвест", с.м.т. Ювілейне Дніпропетровської області

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 березня 2010 року у справі № Б24/403-09-6

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ –інвест", с.м.т. Ювілейне Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Скандік Трак", м. Дніпропетровськ

про визнання грошових вимог на суму 18 153 250, 60 грн.,-

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02 березня 2010 року (суддя Калиниченко Л.М.) визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ –інвест" в розмірі 940 800, 00 грн. –IV черга задоволення, 1 599 360, 00 грн. черга задоволення, вимоги на суму 15 613 090, 60 грн. –відхилені.

Зобов’язано розпорядника майна Талан Л.Г. включити до реєстру вимог кредиторів визнані господарським судом вимоги.

Ухвала господарського суду винесена на підставі ст.ст. 13- 15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вимоги щодо визнання 3% річних в розмірі 21 110 грн. та інфляційні втрати в розмірі 68 780, 60 грн. відхилені, оскільки у продавця перед покупцем були відсутні грошові зобов’язання.

Штрафні санкції визнані господарським судом частково, в сумі 1 599 360 грн., оскільки господарський суд прийшов до висновку що претензією від 03 лютого 2009 року кредитор відмовився від поставки.

Не погодившись з вказаною ухвалою кредитор товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ –інвест" її оскаржує на предмет порушення норм матеріального та процесуального права, вважає висновки викладені в ухвалі господарського суду від 02 березня 2010 року безпідставними та необгрунтованими.

Скаржник погоджується з невизнанням грошових вимог в частині 3% річних та інфляційних, оскільки в даному випадку зобов’язання боржника за договором не є грошовим, а відсоток за користування грошима та індекс інфляції нараховуються лише у разі прострочення виконання боржником грошового зобов’язання.

Спростовуючи висновок суду про часткове визнання суми штрафних санкцій, скаржник вважає помилковим висновок суду стосовно направленої претензії від 03 лютого 2009 року № 6/47 на адресу боржника, якою на думку суду кредитор відмовився від договору купівлі –продажу, що є підставою для звільнення боржника від сплати штрафних санкцій за весь період невиконання боржником зобов’язання після 03 лютого 2009 року.

На думку скаржника, навіть якщо вищевикладене і має місце, то нарахування санкцій повинно бути припинено не з дати оформлення претензії –03 лютого 2009 року, а з дати отримання цієї претензії боржником –16 лютого 2009 року. Оскільки суд погоджується з доводами боржника з цього питання, потрібно було за основу брати не суму претензії, а суму з заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, і за наявності підстав, визнати грошові вимоги в частині штрафних санкцій розрахованих по 16 лютого 2009 року –дату отримання претензії боржником.

Скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 березня 2010 року.

Представники розпорядника майна, боржника доводи апеляційної скарги заперечують, вважають ухвалу господарського суду законною, просять залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 05 липня 2010 розгляд справи відкладався до 26 липня 2010 року

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та розпорядника майна, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30 вересня 2009 року господарським судом порушено провадження у даній справі про визнання банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю компанії "Скандік Трак".

27 жовтня 2009 року у газеті "Голос України" №202 (4702) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Скандік Трак".

26 листопада 2009 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла від товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ –інвест" заява з грошовими вимогами до боржника на суму 18 153 250, 60 грн.

Матеріали справи свідчать, що до вказаного розміру заборгованості входить 940 800 грн. передплати сплаченої кредитором боржнику за договором купівлі –продажу № 6/136-2008 від 07 жовтня 2008 року, 68 780 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 21 110 грн., 17 122 560 грн. штрафу за невиконання продавцем строків поставки товару згідно п.7.1.1 договору купівлі –продажу.

За договором купівлі –продажу від 07 жовтня 2008 року (а.с.16) продавець товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Скандік Трак" зобов’язався поставити і передати у власність покупця товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ –інвест" автомобілі в кількості 32 одиниць на загальну суму 9 408 000 грн. зі строком поставки до 30 грудня 2008 року –16 одиниць, до 30 січня 2009 року –8 одиниць, до 28 лютого 2009 року –8 одиниць на умовах 10% передплати.

Платіжним дорученням № 3692 від 14 жовтня 2008 року кредитор перерахував боржнику 940 800 грн. передплати (а.с.20).

Автомобілі кредитору боржником не були поставлені.

Пунктом 7.1.1 договору встановлена відповідальність боржника за невиконання строків поставки товару у вигляді сплати штрафних санкцій за кожен день прострочки від вартості непоставленого товару.

Згідно розрахунку доданого до заяви розмір штрафних санкцій становить 17 122 560 грн. (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закону про банкрутство) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно до ч.2 ст.14 Закону про банкрутство вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до абзацу 5 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором у справі про банкрутство є юридична особа або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань боржника.

Матеріалами справи підтверджується, що боржник свої зобов’язання з поставки товару взагалі не виконав, незважаючи на те що отримав передплату.

Відтак, грошові вимоги кредитора в розмірі 940 800 грн. правомірно визнанні боржником і включені до IV черги задоволення.

Претензію № 6/47 від 03 лютого 2009 року судова колегія не розцінює як відмову від договору купівлі –продажу (а.с.23).

По –перше, в зазначеній претензії не вказано про відмову покупця від договору. Згідно ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору.

По –друге, згідно ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Кредитор в даному випадку, скористався своїм правом вимоги попередньої оплати. Між тим договір купівлі –продажу від 07 жовтня 2008 року в порядку встановленому ст. 118 Господарського кодексу України не був розірваний, договором порядок розірвання договору не встановлений.

Отже, кредитор має право вимагати у боржника сплати штрафних санкцій на підставі п.7.1.1 договору.

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Ця норма відтворена також в ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України.

Неустойка нарахована кредитором майже в 2 рази перевищує вартість товару, який підлягав поставці, тобто є занадто великою.

Отже апеляційна інстанція зменшує розмір неустойки до 470 400 грн., що становить 5% від вартості товару.

Таким чином неустойка в розмірі 470 400 грн. підлягає визнанню і включенню до VI черги задоволення.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду щодо неправомірності нарахування кредитором 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційні втрати нараховуються за просточку виконання грошового зобов’язання. В даному випадку у боржника було відсутнє грошове зобов’язання, оскільки він мав передати кредитору товар.

З огляду на викладене, доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги.

Приймаючи до уваги, що в силу приписів ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, апеляційний господарський суд змінює ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 березня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 103- 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд,-

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ –інвест", с.м.т. Ювілейне Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 березня 2010 року у справі № Б24/403-09-6 за результатами розгляду спірних грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ –інвест" до товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Скандік Трак", м. Дніпропетровськ змінити, виклавши першу частину ухвали в наступній редакції:

"Визнати вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ –інвест", с.м.т. Ювілейне Дніпропетровської області в розмірі 940 800 грн. –IV черга задоволення, 470 400 грн. –VI черга задоволення, вимоги на суму 16 742 050, 60 грн. відхилити".

постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України.