22/5005/9874/2011 Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - 03.11.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.11р. у справі №22/5005/9874/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек", м. Дніпропетровськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Київ

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011р. по справі №22/5005/9874/2011 (суддя –Пуппо Л.Д.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач –товариство з обмеженою відповідальністю "Укртек" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи і прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні обставин справи. Скаржник зазначає, що жодного письмового повідомлення відповідача з відміткою про несплату платежів, як і інших документів з вимогами щодо несвоєчасного здійснення лізингових платежів останнім отримано не було.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.11р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено у судовому засіданні на 20.10.2011р. на 10 год. 30 хв.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.11р. розгляд апеляційної скарги відкладався до 03.11.11р. на 10:20год.

Позивач та третя особа не забезпечили явку повноважних представників до судового засідання, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі. Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскарженого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності зазначених представників.

В судовому засіданні 03.11.11р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 27.06.07 року між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль"(лізингодавець) та ТОВ "УКРТЕК" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №L847_06/07, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається у специфікації (предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Предметом лізингу є екскаватор гусеничний HUNDAI, модель R320LC-7, 2007 р.в., серійний номер N90110928, двигун №46706779, стріла 6,45 м., рукоятка 2,50м., ківш об'ємом по SAE=1,73 м.куб, який згідно акту приймання- передачі був переданий лізингоодержувачу (позивачу) 27.06.2008 року.

Судова колегія враховує, що у зв’язку з наявністю у позивача простроченої заборгованості по сплаті поточних лізингових платежів в розмірі 118 614,48 грн. сторони 28.02.09 р. уклали угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу № L847-06/07 від 27.06.07 р., згідно якої було здійснено реструктуризацію заборгованості та укладено договір фінансового лізингу № L847-06/07 від 28.02.09 р. в новій редакції.

Умовами розділу 6 вказаного договору сторони погодили, що лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та/або вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку у випадку, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів (п.6.1.2.) Відповідно до п.6.2. у випадку настання вищезазначених обставин лізингодавець письмово повідомляє про це лізингоодержувача із зазначенням строку для усунення таких порушень. Якщо лізингоодержувач у встановлений лізингодавцем строк не усуває вчинені порушення, лізингодавець має право розірвати цей договір та вимагати повернення предмету лізингу; вилучити предмет лізингу у лізингоодержувача у визначеному законодавством порядку.

Як вбачається, позивач в порушення істотної умови цього договору своєчасно та в повному обсязі не сплатив передбачені договором лізингові платежі, в результаті чого у позивача перед відповідачем виникла заборгованість по сплаті лізингових платежів. При цьому прострочення по сплаті поточних лізингових платежів перевищувало 30 днів.

Так, 31.03.10 р. відповідачем на адресу позивача був надісланий лист вих. №707-03/10, в якому лізингодавець повідомляв лізингоодержувача про існування простроченої заборгованості, просив її оплатити протягом 3 календарних днів з моменту отримання цих листів, та повідомляв про відмову від договору у випадку не оплати простроченої заборгованості у встановлений строк. Проте, вимога лізингодавця про сплату заборгованості позивачем виконана не була.

Таким чином, з метою захисту свого порушеного права на підставі п. 6.1. договору фінансового лізингу, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. 18 ЦК України відповідач звернувся із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 для вчинення виконавчого напису про повернення від позивача предмета лізингу, переданого у тимчасове володіння та користування за договором. Для вчинення виконавчого напису відповідачем було надано нотаріусу наступні документи: заяву, відповідно до положень п. 283 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (z0283-04) ; оригінал договору фінансового лізингу №L847-06/07 від 28.02.09 р., який передбачає у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу; копії рахунків, направлених відповідачем лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення; копії письмового повідомлення, після вручення якого лізингоодержувачу відповідач проставив на рахунках відмітку про несплату.

Так, 03.12.10р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено оспорюваний виконавчий напис №2882, відповідно до змісту якого було запропоновано повернути від ТОВ "УКРТЕК" на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" майно, яким є: екскаватор гусеничний HUNDAI, модель R320LC-7, 2007 р.в., серійний номер N90110928, двигун №46706779, стріла 6,45 м., рукоятка 2,50 м., ківш об'ємом по SAE=1,73 м.куб. у кількості 1 шт., що був переданий у користування на умовах фінансового лізингу №L847_06/07 від 27.06.07р., викладеного в новій редакції 28.02.09 р., укладеного між позивачем та відповідачем, за невиплачену в строк, згідно узгодженого графіку лізингових платежів, заборгованість у розмірі 440570,97 грн.

Згілно приписів ч.2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса (1172-99-п) , встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому, відповідно до п. 284 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) ) заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені "Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку" (1172-99-п) , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Таким чином, судом першої інстанції вірно визначено, що для вчинення виконавчого напису не вимагається подання нотаріусу акту звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до п. 8 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса" (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172 (1172-99-п) ) для одержання виконавчого напису нотаріусу надається: оригінал договору лізингу, що передбачає у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення. Безспірний порядок повернення предмета лізингу лізингодавцю передбачений п. 6.1. договору фінансового лізингу №L847-06/07 від 28.02.09 р.

Отже, відповідач мав право відповідно до умов договору лізингу та ч. 2. ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" у безспірному порядку вилучити предмет лізингу у лізингоодержувача за наявності простроченої заборгованості більше ніж 30 днів. При цьому розмір заборгованості значення не має. Станом на час звернення відповідача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису у позивач існувала перед відповідачем заборгованість по сплаті поточних лізингових платежів, яка обліковувалася за вересень 2009 року - березень 2010 року. Строк прострочення такої заборгованості перевищував тридцять днів.

Таким чином, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в силу ст. ст. 33, 34 ГПК України та спростовані матеріалами справи, а судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову з підстав правомірності вчиненого виконавчого напису нотаріуса.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.11р. у справі №22/5005/9874/2011 залишити без задоволення.